Нахаба та Колючка – парочка, яка бере у свій полон

Нахаба та Колючка – парочка, яка бере у свій полон

Нахаба та Колючка – парочка, яка бере у свій полон

ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ!!!
ЗНИЖКА 20% на книгу
«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ»

Історія з почуттям гумору та серйозністю. Історія з глибокими почуттями та роздумами. Історія з пристрастю та ніжністю.
Запрошую до книги, яка захопить у свій полон.

Уривок.
«— Я купила цей будинок тиждень тому. Всі документи на право власності в моїй спальні. — Я, все так само, тримала руку, наче мені це допоможе.
   Чоловік дивився прямісінько мені в очі і в них я бачила подив та розуміння того, що коїться. А от я і досі нічого не розуміла.
   — І я купив цей будинок. Я живу тут вже три дні. Документи знаходяться на другому поверсі. — Він потер обличчя долонями і спокійно промовив: — Здається нас розвели по-повній. Ми потрапили на гачок аферистів.
   — Що? Як? Про що ви, говорите, хай йому ***?!
   У мене був шок. Звичайно до мене дійшла суть його слів, але як так? Я що така дурна, що потрапила в таку ситуацію?! Хоча не одна я, що не може не тішити.
   — Ви добре розумієте про що я говорю. Я та ви з чоловіком купили один і той самий будинок. Афера.
   — З яким чоловіком?
   — Ви ж сказали, що ваш чоловік зараз прийде.
   Я відчула, як жар вдарив в обличчя і я вся почервоніла. Щойно я сама себе здала. От ****!
   — А-а-а… так, так… він буде дуже скоро тут.
   Чоловік проковтнув смішок і усміхнувся. Видно було, що він здогадався, що чоловіка у мене немає. І що тепер?
   — Ну добре, почекаємо на вашого чоловіка, бо з жінками дуже важко обговорювати серйозні справи. Особливо там, де повинна бути логіка. — Його посмішка стала широкою та глузливою.
   Я опустила руку. Страх пройшов, а от гнів… лише набирав обертів.
   — Не зрозуміла… То ви вважаєте, що жінки… тупі? — Я хотіла підійти і дати йому між ніг за таке припущення. Хоча насправді, з його вуст це лунало, як незаперечний факт.
   Він відійшов від стіни і підійшов до мене. Наші очі зустрілись і він промовив:
   — Ви, гніваєтеся?
   — А я мала це сприйняти, як комплімент?
   Чоловік засміявся і я просто закипіла.
   — Просто жінки завжди опираються на емоції, а в цій справі потрібна голова. От і все.
   Він дивився мені у вічі. Я відчувала аромат його тіла та легких ноток чоловічого гелю для душу. А я то все гадала, чому у ванній пахне чоловіком?! От тобі і розгадка.
   — Ну і що ж «розумна голова», думає про це все? — Мені доводилося підіймати голову, щоб дивитися йому у вічі.
   Він нахилив голову і запитав, нічого не відповідаючи на моє запитання.
   — Як вас звати, місіс?
   Я не навиділа те «місіс», він знущався з мене і ми це обоє знали.
   — Скарлетт Вілсон.
   — Дуже приємно, Скарлетт. — Він усміхнувся. — Моє ім’я Домінік Вайт.
   Я дивилася в його темні очі і розуміла, що моя пауза затяглась.
   — Дуже… приємно. — Я зробила крок назад. Він явно порушував мій особистий простір.
   Я повернула голову до вікна, почувши об підвіконня знайомий стукіт. Починався дощ.
   Просто, клас! От чого ще бракувало.
   — Знаєте… я краще поїду… — Я направилась до виходу. — Завтра вранці, я зателефоную до ріелтора, а потім і до господаря будинку.
   Він розреготався так голосно, що я аж підскочила.
   — Класне рішення.
   — Ви, з мене насміхаєтесь? Що я такого веселого сказала?
   — Ви гадаєте, що ці двоє сидять і чекають на ваш дзвінок? Господар продав будинок, все інше його не хвилює. А от люб’язний ріелтор і всі хто там був з ним в зговорі, – вже давно планують іншу махінацію. Тож… сподіваюсь я доступно пояснив? — Глузливо запитав він, дивлячись мені в очі. 
   — Ви, завжди такий нахаба?
   — Я?
   — Так.
   — Ні. Зазвичай я білий та пухнастий, але зараз в моєму будинку з’явилася жіночка, яка зіпсувала тишу і мій спокій.
   Мені здалося, що я зараз вся вибухну.
   — «Жіночка»?! — Я відчувала, як закипаю від його слів… від його погляду… — І це я порушила вашу тишу та спокій?! Це я застрягла тут з нахабою, який не вміє поводитися з жінками.
   Він підійшов ближче, знову скорочуючи між нами простір.
   — Мені просто, зазвичай, траплялися на шляху інші жінки, – спокійні та врівноваженні, і я завжди знав, як з ними поводитися. — Його очі спалахнули і я зрозуміла, що він витріщається на мої ***.
   — Нахаба! Ви нахаба! Не хочу залишатися поруч з вами ні хвилини. — Сльози вже бризнули з очей, хоча я зовсім не планувала розкисати біля цього бовдура. Але емоції знайшли вихід саме ось так.
   Я вибігла з кухні і побігла до своєї спальні, щоб переодягнутися і поїхати звідси геть.
   — Зачекайте, Скарлетт…
   Я чула його голос,… чула, як він гукає мене, але зупинятись бажання у мене не було.
   Увірвавшись до кімнати, я зачинила двері. Всівшись на ліжко, я зрозуміла, як сильно тремчу. Ще хвилину тому, я цього не розуміла.
   Як я могла вскочити в таку історію?
   Я раз в житті захотіла зробити щось для себе, пожити для себе і от маєш тепер. Дурня якась!
   — Скарлетт, я не хотів вас лякати. — Почувся голос за дверима і я аж підплигнула на матраці. — Давайте обговоримо все, що відбувається за келихом вина у вітальні. — Він засміявся, хоча зробив вигляд, що закашлявся. — Почекаємо на вашого чоловіка.
   Хай йому ***! Він на ді мною насміхається. *** знайшов».

ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА, ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ, ЗНИЖКИ ТА ОНОВЛЕННЯ.

СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК

Оригінал статті на Букнет: Нахаба та Колючка – парочка, яка бере у свій полон

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"