Навздогін 2022-му: найважливіші художні переклади 

Навздогін 2022-му: найважливіші художні переклади 

Романи лауреатів престижних літературних премій, класика кіберпанку та історичного фентезі, й навіть антикапіталістична сатира – зібрали найцікавіші художні переклади, які урізноманітнювали наш вже минулий книжковий 2022-й рік. 

Для українських реалій вихід перекладів – не якесь абстрактне диво, а величезна й самовіддана робота видавців і перекладачів. Звісно, в цьому матеріалі хотілося б розповісти про якомога більшу кількість важливих книжок, зроблених з любов’ю в умовах, коли книговидавнича сфера будь-якої іншої країни зупинилася б і чекала на кращі часи. Наприклад, про графічні романи «Видавництва» – «Паросток» Ґим-Сук Джендрі-Кім чи «Блакитну пігулку» Фредеріка Петерса. Про напрям художньої літератури «Лабораторії» з дебютними романами «Покоївка» Ніти Проуз та «Чотири скарби неба» Дженні Тінхвей Джан. Про скандинавську прозу Кріса Тведта та Ельсебет Еґгольм, що вийшла у «Нора-Друк». Про чеський акцент «Комори» – книжку Радки Денемаркової «Гроші від Гітлера». Про феміністичний гіт Бонні Гармус «Уроки хімії» «Клубу Сімейного Дозвілля». Чи, врешті, про нову для Nebo Booklab Publishing ніші фантастики й фентезі для дорослої читацької аудиторії… 

 

Це був би дуже великий довгочит. Тому ми обрали видання, відзначені преміями, книжки, що залишили по собі важливий слід в історії своїх жанрів чи літературних напрямів. 

Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?

Саллі Руні. – Переклад з англ. Г. Яновської. Львів: Видавництво Старого Лева, 2022 – 392 с. 

 

 

За дуже злою іронією долі переклад українською третього роману ірландської письменниці Саллі Руні вийшов в перші місяці повномасштабного російського вторгнення. «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» тоді було більше схоже на нав’язливу думку кожного українці, ніж на назву літературного твору. Втім, йдеться все ж про останнє. Неспішний, заглиблений у людські почуття, роман міркує над тим, чи може радіти життю покоління молодих людей, що називають себе «нещасними дітьми, які народилися після кінця світу». Дві подруги – Еліс, успішна письменниця, та Ейлін, редакторка нішевого журналу, у листуванні обговорюють теми, що бентежать їх обох: творчість як задоволення й засіб заробітку, консерватизм, що почав «асоціюватися із захланним ринковим капіталізмом», екологію, мінливий інформаційний світ і навіть біологічний годинник. За цією інтелектуальною кореспонденцією стоїть самотність обох героїнь, їхнє намагання знайти кохання й створити родину, навіть якщо доведеться зрадити старі ідеали. 

 

«Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» – без сумніву, найкращий роман Саллі Руні. Бо дорослий. Що виявляється як в перерахованих вище темах, так і в будові твору, його композиції, розвитку персонажів. 2021 року роман отримав Ірландську книжкову премію та Goodreads Choice Awards у категорії «художня література».

Купити книжку.

Нікелеві хлопці 

Колсон Вайтхед. – Переклад з англ. О. Любенко. Київ: #книголав, 2022 – 216 с. 

За понад сторічну історію американської Пулітцерівської премії лише чотирьом письменникам вдалось отримати її двічі: Буту Таркінгтону, Вільяму Фолкнеру, Джону Апдайку та Колсону Вайтхеду. Романи останнього у цьому переліку автора, що здобули престижну відзнаку, – «Підземна залізниця» та «Нікелеві хлопці» – порушують тему расової дискримінації в США у різні періоди історії країни. Обидві книжки засновані на реальних подіях. Якщо «Підземна залізниця» розповідає про втечу рабів з плантацій Півдня у XIX сторіччі, то роман «Нікелеві хлопці» переносить у 1960-ті роки, в один з виправних закладів для хлопців у Флориді. 

 

 

Головний герой книжки Елвуд Кертіс – працьовитий, цілеспрямований і дуже чесний парубок. Його життєвим орієнтиром є Мартін Лютер Кінґ, чиї промови Елвуд знає ледь не напам’ять. У день, який мав стати найщасливішим у житті хлопця, бо він вступив до коледжу і вирушив в омріяну путь до освіти, Елвуда Кертіса заарештовують. Сталася прикра помилка, але хто буде розбиратись у справі, коли йдеться про чорношкірого… Так Елвуд опиниться у «Нікелі», виправному закладі для неповнолітніх. Та навіть там, де панує жорстокість і несправедливість, він зможе знайти друга, а головне – залишитись справжньою людиною. Не будемо розкривати подробиці несподіваного фіналу книжки. Він викликає дуже багато емоцій і змушує замислитись над тим, яким крихкими можуть бути наші уявлення про добро і зло у цьому божевільному світі. 

Купити книжку.

Найпотаємніший спогад людський

Могамед Мбуґар Сарр. – Переклад з фр. І. Рябчія. Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2022 – 328 с. 

Роман про творчість, вибір – віддатись їй, переживаючи гірку критику й солодку славу, чи відректися, щоб побудувати інше життя, поза законами світу літератури. «Найпотаємніший спогад людський» – ополонка живильного тексту, у яку пірнаєш, щоб отримати велике естетичне задоволення. За структурою роман є щоденником молодого сенегальського письменника Дьєґана Латіра Фея, він же оповідач роману. У випускному класі військового інтернату в одній антологій він зустрів статтю про прозаїка Т.Ш. Елімана. На сліди загадкової постаті та його легендарної книжки «Лабіринт жорстокості» оповідач несподівано натрапить вже у студентські роки в Парижі. Це змінить життя Дьєґана. 

 

«Ти шукаєш Т.Ш. Елімана, і раптом під твоїми ногами відкривається мовчазна безодня, схожа на небо навспак», – оповідач роману «Найпотаємніший спогад людський» дрібка за дрібкою дізнаватиметься про те, що супроводжувало мовчазного Елімана по життю: туга за батьком, пристрасть до жінок, жага помсти критикам, магічна здатність бачити майбутнє… Шлях слідами письменника змінить самого Дьєґана, який з графомана перетвориться на справжнього митця. «Найпотаємніший спогад людський» складається з голосів кількох персонажів, листів, уривків статей. У структурній складності твору полягає його краса, у мові оповідача, що змінюється разом з його внутрішнім світом, – елегантність тексту. Про роман Могамеда Мбуґара Сарра, за який письменник отримав Гонкурівську премію 2021 року, насправді важко розповідати, бо те, що його варто прочитати, видається аксіомою. 

Купити книжку.

Шаґґі Бейн 

Дуглас Стюарт. – Переклад з англ. Е. Євтушенко. Київ: Bookchef, 2022 – 480 с.  

1980-ті роки, в одному з районів робочого класу Глазго мешкає п’ятирічний Шаґґі Бейн. У їхній невеликій квартирі як у вулику: бабуся, дідусь, мама, сестра із братом, от тільки тата часто нема вдома, бо він працює таксистом. Жінки родини люблять влаштовувати скромні вечірки. Під час них маленький Шаґґі з величезною любов’ю спостерігає за своєю гарною матусею Агнес. Вона схожа на зірку кіно і прагне красивого заможного життя. Здається, вищі сили почули її. Нарешті чоловік, який любить хильнути чарчину та скакати в гречку, перевозить Агнес з дітьми в окремий будинок. Та виявиться, що забудова біля зачиненої шахти – не найкраще місце для родини. Врешті батько Шаґґі Бейна піде до іншої жінки. Це зламає матір хлопчика. Вона спиватиметься, ледь не отримає другий шанс з іншим чоловіком, але передчасно піде із життя. Весь цей час поруч з Агнес буде її маленьке диво – син Шаґґі. Здається, що цей самотній хлопчик не просто любить, що він і є любов, дарована навіть тим, хто не вміє цінувати. 

 

Пронизливий, щемкий роман шотландсько-американського письменника Дугласа Стюарта створений із суму. Він про відданість. А ще – самотність, яку кожен із нас носить у собі. 2020 року книжка «Шаґґі Бейн» підкорила журі Букерівської премії. Права на її переклад було продано у 38 країн світу, хоч перед тим рукопис Стюарта відхили десятки видавництв. 

Купити книжку.

Баришник дур-зіллям

Джон Барт. – Переклад з англ. М. Нестелєєва та В. Осики. Київ: Темпора, 2022 – 1024 с. 

Книжка про дитинство, пригоди та кінець днів Ебенезера Кука, «чолов’яги більш амбітного, аніж талановитого, а втім, більш талановитого, аніж розважливого» є знаковою як для творчості Джона Барта, так і для історії американського постмодернізму. «Баришник дур-зіллям» вийшов 1960 року, йому передували романи, створені у дусі реалізму. Але письменник відчував, що література XX століття потребує нової художньої мови, а тому взявся за експеримент, надихнувшись творчістю Джеймса Джойса, Франца Кафки, Самюеля Беккета та Хорхе Луїса Борхеса. 

 

У «Баришнику дур-зіллям» йдеться вже про згаданого Ебенезера Кука (1665–1732 рр.) – цілком реальну постать, американського поета, який прославився сатиричною поемою The Sot–Weed Factor, що висміювала колоністів Північної Америки. Створюючи його вигадану біографію, Барт стилізує оповідь під гумористичні, крутійські романи XVIII сторіччя, пародіює романи виховання. Розповідь про дитинство, юність, зрілий вік і смерть поета у віці шістдесяти шести років розкинеться на тисячу сторінок. Відправною точкою роману є подорож героя з Лондона до американського Меріленду, куди Кук вирушить, щоб перебрати родинну справу торгівлі та насолодитись, як він вважає, ідилічним життям на плантаціях. На Ебенезера чекатиме величезна кількість пригод, а на читача – оповідь із багатьма сюжетними відгалуженнями дивовижної майстерності та вигадливості.

Купити книжку.

Чорний Леопард, Рудий Вовк

Марлон Джеймс. – Переклад з англ. Г. Яновської. Харків: Жорж, 2022 – 616 с. 

Історія, що не схожа на жодну іншу, але має відчутні африканські фольклорні мотиви, відгомін епічного фентезі Дж. Р. Р. Толкіна. Ямайський письменник, лауреат Букерівської премії 2015 року, Марлон Джеймс поставив собі за мету створити трилогію (вона отримала назву «Темна зірка»), яка б передавала несталість світу, змінюваність того, що в ньому відбувається, залежно від кута зору оповідача. Між іншим, мінливість у романах Джеймса стосується й гендерної приналежності деяких персонажів. Тож, 2019 року вийшла перша книжка – «Чорний Леопард, Рудий Вовк». 

 

 

Її оповідач, Слідопит, перебуває у в’язниці. Його звинувачують у вбивстві одного дуже важливого хлопчика. Поки Слідопит розповідає, як намагався його відшукати у компанії перевертнів, відьми та велетня, наш герой живий, що ж буде далі, якщо історія обірветься? Невідомо. Тому Слідопит мовить: про те, як втік з дому, про свої хворобливі, але пристрасні стосунки з Чорним Леопардом, про жахливих демонів та чорних магів, про привидів, яких вважає родиною… Його розповідь зачаровує, гіпнозує, переносить у жорстокий, але неймовірно красивий світ небезпечних пригод, чарівних істот і незвичайних людей. Друга частина трилогії «Місячна відьма, Цар-Павук», в якій ті самі події трактуватиме вже інша героїня, буде видана українською восени цього року.

Купити книжку.

Спалити Хром

Вільям Ґібсон. – Переклад з англ. Н. Гриценко. Київ: Видавництво Жупанського, 2022 – 200 с.

Збірка перших оповідань батька кіберпанка, що складається з прози, написаної між 1977–1986 роками. У «Спалити Хром» зібрані твори Вільяма Ґібсона, стилістика й теми яких пізніше будуть розвинуті у культовій трилогії «Кіберпростір». За кілька років після виходу книжки авторитетний тоді журнал про фантастику The Space Gamer назвав оповідання Ґібсона далекоглядними. Те, наскільки ця характеристика була справедливою, особливо гостро відчуваєш нині – у 2020-х. 

 

 

Вільям Ґібсон писав свої похмурі, просякнуті небезпекою історії тоді, коли ще не було інтернету. Так, велися розробки, прогрес вже було не зупинити. Але уява письменника йшла ще далі, пророкуючи існування онлайн злочинців, інформаційних корпоративних галактик чи застосування технологічних модифікацій людського організму. Вперше в оповіданні «Спалити Хром» автор вжив слово «кіберпростір», розповідаючи про пригоди двох хакерів Боббі Квайна та АвтоДжека, які наважились знищити внутрішню систему потужного злочинного угрупування, очолюваного таємничою Хром. У творах, що увійшли до збірки, Ґібсон стер географічні кордони світу, завдяки уяві письменника він став глобальним простором обміну, торгівлі чи крадіжок інформації. На прикладі оповідань «Мнемонік Джонні», «Уламки голографічної троянди» чи «Зимовий ринок» цікаво спостерігати за тим, як деякі вигадки письменника-фантаста стали реальністю, але ще не набули ознак  «концентрованої катастрофи».  

Купити книжку.

Здохни, коханий

Аріана Гарвіч. – Переклад з ісп. А. Марховської. Київ: Компáс, 2022 – 116 с. 

Дебютний роман аргентинської письменниці Аріани Гарвіч відкриває серію перекладів видавництва «Компáс», до якої увійдуть твори латиноамериканських прозаїкинь про жінку в сучасному світі. «Здохни, коханий» – дуже емоційний, часто потоковий текст. Він про те, що зазвичай не озвучують через страх осуду – післяпологову депресію, коли жінка втрачає відчуття власного тіла й особистості, перетворюючись на машину для годування й догляду за дитиною. Із сином і чоловіком оповідачка мешкає десь у глушині, поруч із лісом, що робить її самотність ще більш нестерпною. Жінці «постійно хочеться переступити через власну тінь», тікати, розбиваючи тендітним тілом скло дверей. Чоловік не розуміє її страждань, а тому кохання перетворюється на ненависть. Пристрасть до іншого не втамовує внутрішній біль. 

 

Врешті героїня книжки потрапляє до санаторію, де її намагаються вилікувати й зробити придатною до життя, визначеного кимось іншим, але не нею. Сину виповнюється два роки. Вона остаточно переконується, що є чужою йому, чоловікові, людям, які вимагають від жінки носіння маски щастя. Тоді вона вирішує піти, підштовхувана «збудливим, диким смутком». Нестримний у своєму бажанні показати інше сприйняття материнства жінкою, «Здохни, коханий» є оголеним нервом, чия зболеність може як привабити, так і відштовхнути. 2018 року книжка увійшла до довгого списку Міжнародної Букерівської премії.    

Купити книжку.

Плавання до Сарантію

Ґай Ґевріел Кей. – Переклад з англ. О. Літвіняк. Львів: Апріорі, 2022 – 576 с. 

«Те, що людина знаходить, любить, залишає після себе, те, що в неї забирають» – все це, на думку мозаїста Гая Криспа, головного героя роману «Плавання до Сарантію», і є життям. Втративши родину під час епідемії чуми, він вирушить у подорож до найвеличнішого міста свого часу, щоб взяти участь в оформленні Храму Джадової Святої Премудрості. 

 

На Гая чекатимуть придворні інтриги, звабливі й розумні жінки, підступні політики, старі й нові боги – круговерть суєт, вивищити над якими може лише мистецтво. «Плавання до Сарантію» – перша частина дилогії «Сарантійська мозаїка» іменитого канадського письменника Ґая Ґевріела Кея. Це історичне фентезі, натхненне минувщиною Візантії часів імператора Юстініана I. Роман Кея – захоплива оповідь, в якій відгомін колись реальних подій накладається на художню вигадку, створюючи жорстокий, але привабливий світ Сарантійської імперії. Впершекнижка вийшла 1998 року й була номінована на галузеві фантастичні премії Канади та США: World Fantasy Awards, Locus, Aurora Awards. Отримавши схвальні відгуки критиків і фанів фентезі, витримавши перевірку часом, «Плавання до Сарантію» може сміливо називатись одним з найкращих представників свого піджанру. 

Купити книжку.

Божої вам ласки, містере Роузвотере

Курт Воннеґут. – Переклад з англ. Т. Некряч. Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2022 – 224 с.

Тему цього роману Курта Воннеґута найкраще характеризує його центральний персонаж Еліот Роузвотер: «Американська мрія звалилася замертво, захиріла, випливла на підлу поверхню необмеженого користолюбства, роздулася від газів і луснула під полуденним сонцем». Написана 1965 року, книжка стала предтечею того, що пізніше назвуть «воннеґутівським стилем» і зарахують до пізнього постмодернізму. Сатиру, абсурд, божевілля як втечу від реальності – все це прозаїк використовує, щоб порушити важливі морально-етичні питання дегуманізації суспільства, знецінення добра. 

 

В центрі твору Еліот Роузвотер – нащадок мільйонних статків своєї родини, юрист, а до того командир роти в армії США під час Другої світової війни. За три роки головування у фонді, що мав би приховувати статки Роузвотерів від податків, Еліот із дружиною Сільвією витратили чотирнадцять мільйонів доларів на благодійність. Аж поки вона не занедужала на «самаритрофію» – дуже серйозну хворобу, що вражає «тих надзвичайно рідкісних осіб, які, досягнувши біологічної зрілості, досі здатні любити і бажають допомагати людям». Еліоту пощастило більше, бо у нього був алкоголь. Коли ж про пригоди свого «непутящого» сина дізнається сенатор Роузвотер, статки їхньої родини опиняться під загрозою через інтриги одного вправного юриста… «Божої вам ласки, містере Роузвотере» – дотепний, мудрий і дещо сумний роман, об гостре слово якого, здається, можна порізатись.  

Купити книжку.

Оригінал статті на Suspilne: Навздогін 2022-му: найважливіші художні переклади 

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

За 11 місяців повномасштабної війни росія скоїла понад 470 злочинів проти ЗМІ

Протягом 11 місяців повномасштабної війни Росія вчинила 477 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації.
 
Протягом січн

Андрій Любка та Євген Лір отримали нагороду від Залужного «За сприяння війську»

Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний нагородив письменників Андрія Любку і Євгена Ліра почесними нагрудними знаками «За сприяння війську». Про це вони повідомили у себе на стор

Виходить нова екранізація новели Генрі Джеймса

На Берлінському міжнародному кінофестивалі відбудеться прем’єра стрічки The Beast In The Jungle, знятої за однойменною новелою американо-британського письменника Генрі Джеймса.
 
Над ст

Росія переслідує щонайменше 15 кримських журналістів

Щонайменше 15 журналістів тимчасово окупованого Криму перебувають за ґратами за справами, сфабрикованими за терористичними статтями або статтями про зберігання зброї чи вибухівки. Про ц

У Польщі жінка обікрала бібліотеку на кілька тисяч злотих

У польському місті Жори одна з відвідувачок публічної бібліотеки вкрала книжок на 2000 злотих (понад 17 000 грн). Про це повідомляє портал Gazeta.pl.
 
До поліції міста Жори надійшло де

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"