Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

…ти прийшов на цю землю самотнім; чорного ворона на вмитому вранішньою росою кущі білих троянд побачив; обсипалися як сніг пелюстки, і ти плив у цьому мареві, не торкаючись тільцем своїм стомленої землі і зеленого оксамиту полів… там, де Бог поклав тобі пристати, було похмуро й непривітно, сірий невиразний ранок тільки-но вибивався на пломеніючому сході; удосвіта, коли земля ще спить, і небо пофарбоване в мінор, ти сповістив про себе недоречним криком, котрий потонув у байдужім просторі часу… а потім знову стала тиша… там, де вгору струменять стовпи вогненні, ти бачив їх – на тлі жовтого обруча місяця над змертвілим пагорбом – з роззявленими ротами, що безгучно голосили, ніби нікчемні риби, викинуті рибалкою не берег, і з банькатими сльозавими очима, в яких ти уздрів десь далеко-далеко, на самому дні, в глибинах закостенілої душі, дивні мерехтливі вогні, — то залишки багаття, розпаленого в інших світах, зотлілого і згаслого… була пустка на всій землі, вони йшли навпомацки, вглиблені у невиразний морок свого буття, — однако-схожі, заштриховані в сіре, — ти бачив їхні обличчя?.. пласкі лиця чужих створінь на тлі мертвотного пейзажу… ти хотів зазирнути їм ув очі, ти мав надію там побачити себе, та притлумлені повіки ховали холодний жар, і тільки вітер забуття бентежив розум твій… чорний ворон, стрепенувшись, пірнув у ніч, — туди, де кінчається межа світла, і де місяць не в силах здолати облогу, а сонце ще не зійшло, і тиша, і спокій, і благодать передранкова ще не проступила крізь темінь, щоб дати тобі крила, і відірвати від землі, піднести догори, над верхівки дерев, а там – ще вище; те запаморочливе відчуття злітання в просторі відчуєш умить, наче в грудях надломиться і перехопить подих, і невидима сила нестиме тебе все вище й вище до небес… те буде потім, не тепер, не в цім житті, і не з тобою, і небо розчахнеться в бездонній прірві, й холодне забуття візьме тебе з собою… самотнім ти прийшов на цю землю, самотнім увійдеш до неї, розчинишся в корінцях і стеблинках, і пурпуровий метелик залітатиме з пахучого лугу до тебе в гості, а промені сонця сушитимуть краплинки холодної роси на твоїх листочках, і мала мурашка буде провідувати тебе, щоб втішити тебе; і стерегтиме твій спокій вдосвіта чорний ворон на вмитому вранішньою росою кущі білих троянд…

Джерело: facebook.com.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні заснували премію імені журналіста і театрального критика Олега Вергеліса

Культурні діячі, журналісти, театрознавці та мистецькі оглядачі заснували Премію імені журналіста і театрального критика Олега Вергеліса, який пішов із життя рік тому.

Про ц

Оцифрували творчий архів Василя Стуса

26 тисяч сканів творчого архіву Василя Стуса оцифрували й описали. Про це повідомив на своєму сайті Стус.Центр.
Опрацювати матеріали вдалося за допомогою ґранту від SDK («Староміський Д

Карандєєв: Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє

Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє, заявляє т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Як передає Укрінформ з посиланням на Мініст

У селах України працює лише дві книгарні – УІК

Переважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку, укладеному Українським інститутом книги.
Загалом у перелікові станом

У Львові надрукували понад 600 книжок шрифтом Брайля

Львівський обласний осередок об’єднання «Українська спілка інвалідів – УСІ» завершує культурно-мистецький проєкт «Подолати минуле. Україна в подіях та особистостях», у межах якого шрифт

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"