Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

…ти прийшов на цю землю самотнім; чорного ворона на вмитому вранішньою росою кущі білих троянд побачив; обсипалися як сніг пелюстки, і ти плив у цьому мареві, не торкаючись тільцем своїм стомленої землі і зеленого оксамиту полів… там, де Бог поклав тобі пристати, було похмуро й непривітно, сірий невиразний ранок тільки-но вибивався на пломеніючому сході; удосвіта, коли земля ще спить, і небо пофарбоване в мінор, ти сповістив про себе недоречним криком, котрий потонув у байдужім просторі часу… а потім знову стала тиша… там, де вгору струменять стовпи вогненні, ти бачив їх – на тлі жовтого обруча місяця над змертвілим пагорбом – з роззявленими ротами, що безгучно голосили, ніби нікчемні риби, викинуті рибалкою не берег, і з банькатими сльозавими очима, в яких ти уздрів десь далеко-далеко, на самому дні, в глибинах закостенілої душі, дивні мерехтливі вогні, — то залишки багаття, розпаленого в інших світах, зотлілого і згаслого… була пустка на всій землі, вони йшли навпомацки, вглиблені у невиразний морок свого буття, — однако-схожі, заштриховані в сіре, — ти бачив їхні обличчя?.. пласкі лиця чужих створінь на тлі мертвотного пейзажу… ти хотів зазирнути їм ув очі, ти мав надію там побачити себе, та притлумлені повіки ховали холодний жар, і тільки вітер забуття бентежив розум твій… чорний ворон, стрепенувшись, пірнув у ніч, — туди, де кінчається межа світла, і де місяць не в силах здолати облогу, а сонце ще не зійшло, і тиша, і спокій, і благодать передранкова ще не проступила крізь темінь, щоб дати тобі крила, і відірвати від землі, піднести догори, над верхівки дерев, а там – ще вище; те запаморочливе відчуття злітання в просторі відчуєш умить, наче в грудях надломиться і перехопить подих, і невидима сила нестиме тебе все вище й вище до небес… те буде потім, не тепер, не в цім житті, і не з тобою, і небо розчахнеться в бездонній прірві, й холодне забуття візьме тебе з собою… самотнім ти прийшов на цю землю, самотнім увійдеш до неї, розчинишся в корінцях і стеблинках, і пурпуровий метелик залітатиме з пахучого лугу до тебе в гості, а промені сонця сушитимуть краплинки холодної роси на твоїх листочках, і мала мурашка буде провідувати тебе, щоб втішити тебе; і стерегтиме твій спокій вдосвіта чорний ворон на вмитому вранішньою росою кущі білих троянд…

Джерело: facebook.com.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Михайло Сидоржевський. …А ПОТІМ ЗНОВУ СТАЛА ТИША

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Юрій Андрухович — у короткому списку премії Нойштадта-2026

Український поет, прозаїк, перекладач, есеїст Юрій Андрухович увійшов до короткого списку американської премії Нойштадта 2026 року. Про це повідомляється на сайті організаторів премії —

У кінотеатрах США зʼявився фільм за мотивами повісті Стівена Кінга

У США вийшов у прокат фільм «Життя Чака» за мотивами однойменної повісті американського письменника Стівена Кінга. Про це письменник повідомив на своїй сторінці у мережі Х.
«Це фінальни

Стало відомо, скільки сплатили штрафу порушники мовного закону у бюджет

Порушники мовного законодавства з початку 2025 року сплатили майже 200 тисяч гривень штрафів. Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив в інтервʼю LB.ua.
За словами посадовця, цьо

У Словаччині на фестивалі BraK українки презентували переклади своїх романів

З 29 травня по 1 червня у столиці Словаччини відбувся міжнародний літературний фестиваль BRaK (Bratislavský knižný festival). Про це повідомили у соцмережах Українського інституту.

У п

Володимир Базилевський. «Крик з божевільні»

“Українська літературна газета”, ч. 5 (373), травень 2025
 
З НОВОЇ КНИГИ
 
ДО ОКЕАНУ
Планети гучний оргАн,
коморо землі, океан,
кити твої самогубці,
альбатроси по горло в мазуті,
дельфіни підранки.
 
Па

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"