Михайло Гершкович. «Думки вертаються до мрій…»

Михайло Гершкович. «Думки вертаються до мрій…»

*   *   *
 
Думки вертаються до мрій,
Немов птахи в місця знайомі.
Тче пам’ять спогадів сувій
Про миті щастя й переломи.
 
В  зигзагах  долі й почуттів
Такі строкаті амплітуди!
У сплетиві років і днів
Свої ми вчинки рідко судим.
 
Що одійшло – те одійшло,
Журитись, мабуть, і не варто:
Що не збулося чи спливло –
Та все ж не так, як кажуть карти.
 
О доле, ще наворожи
Мені років, снаги й удачі,
Аби збагнув: не просто жив,
Але для когось щось та значив.
 
———————–
 
 *   *   *
Душа незрівнянно зболена,
Й думки не хочуть пливти за хмарами.
Вони розсіяні вже і зморені
Від стресів й долі тривких ударів.
 
Емоції вибухають гарячкою,
Немовби міни в боях на Донбасі,
Й не знаєм, коли не лячно нам,
Щоніч спимо, як на тротиловій масі.
 
Живем безладно і розпорошено,
З новин щораз оббризкані кров’ю…
А все ж так хочем чогось хорошого,
Аби не думать лише про гроші
Й аби довкола – все більш любові.
———–
 
ПЕРЕДЗИМ’Я
 
Ще нині  сяє осінь золотава,
А завтра сивий сніг зими
На землю ляже величаво
Чи ж захурдить аж до пітьми.
 
Студитиме  тіла мороз надвірний,
Але в душі жеврітиме тепло,
Аби весною розгорілось дивно
В огонь життя й вперед вело;
 
Щоб іскри щастя золотистим світлом –
Яскравіші, ніж осінь сяє нам,
Бо жити й  жити – то найкраще в світі
Багатство, подароване буттям.
———–
 
*   *   *
 
Життя непевність мріям заважа,
Схиля й поета до сухої прози.
А душі – що? Ну хто на них зважа?
Потрібна гнучкість – наче верболозу.
 
Крутись і гнись. За щось вчепись
На нашім грунті нетривкому.
Перегорять і хмиз, і злість,
Та не спішім: в житті це – кома.
———
 
 *   *   *
 
Червневі зорі простягали руки
Й зривать хотіли смак моїх пісень,
І я вагався: щастя це чи муки?
Чи, може, це новий здійнявся день?..
 
Життя таке непевне і сутужне,
Що мріям програмовано вже  – зась.
Й новітня думка стане осоружна,
Коли на нездійснення приреклась.
 
А вишні спіють, чорт візьми їх,
Всіляким стресам й злим думкам на зло,
І знов зірки заплутались у мріях
Й нашіптують мені, щоб повезло.
———-
 
*   *   *
 
Мабуть, на зайве зорі зазоріли
Й невірний промінь сонця опустивсь,
Бездощні хмари сумно пролетіли,
Обдувши, чорний вітер пилом сів…
 
За що це кара? Чи мара злетіла?
Земля уже й не мріє про врожай.
Лиш селянин, наскільки має сили,
О всім печеться – ото  тобі і край.
 
Та хто на нього вже зверта увагу
У круговерті бізнесу й інтриг?
Хоч він єдиний, хто із віку змагу
Покласти на олтар будення зміг.
———
 
 *   *   *
 
Все менше мрієм про грядуще,
Все більше згадуєм минуле,
Частіше думаєм про суще,
Доки навіки не поснули.
 
Немовби шлейф подій туманний –
Років штахетник за спиною.
Те, що було, вже не настане,
Й все нижче небо наді мною.
 
Та часом і нежданий спогад
У серці спалахне, мов промінь,
І це – немов зіслання Бога
В життя незвіданім  огромі.
 
Той стан стає найбільш посутнім
В життєвім просторі безмірнім –
І нескінченне вже майбутнє,
І постає минуле мрійним.
———-
 
 *   *   *
Країна в трансі, кризі, глумі,
І у шахрайстві, і в борні,
А вороги в веселім шумі
Розваг, пияцтва і брехні.
 
Вона у праці й безробітті,
Вона у злиднях і боргах,
І у багатстві, і у смітті,
Та  у надіях і страхах.
 
Моя знедолена Вкраїна
Ще не піднеслася, мов птах,
У горах, ріках і долинах
Прекрасна в селах і містах…
———–
 
*   *   *
У чергах, в побутовій суєті
Зумій не розмінятись на дрібниці,
Лиш з праці – невичерпної криниці —
Вичерпуючи істини святі.
 
Добро і зло – напрочуд непрості
У сплетиві стосунків, вчинків ницих.
І лиш змовкає совісті дзвіниця –
Руйнуються опори у житті.
 
Не збутися конфліктів, різних стресів,
Де вируча лиш витримка душі.
Та в труднощах суспільного процесу
 
Буденність звинуватить не спіши
І долю не кляни в дрібних невдачах.
Життя спита душі і рук віддачу.
———–
 
 
*   *   *
Реформи – що? Лише формальний акт.
Добра людина прагне і спокою,
Упевненості  буть сама собою
Й не в мрії знати щастя, а як факт.
 
Тож політичний має бути такт,
Коли чиєюсь владною рукою
Підписано закон. Та чи людською,
Народною потребою він виник так?
 
Чи ж він не діятиме знову,
Пустим лишиться на папері словом
Його діяльність не сприйме народ?
 
Та людські душі в тому і не винні,
Що слідувать законам їм повинно,
Хоч у душі один закон – добро.
————–
 
 
*   *   *
Нема, нема ні в чому виправдання:
Чи крупні злочини, а чи дрібні.
Та часом лжа вкорочує нам дні,
Й довір’я не виправдує дізнання.
 
І що в такому разі сподівання?
Сторін моральних не збагнуть вповні,
Хтось наперед вважається «на дні».
То що же справедливості чекання?
 
Для злочинів завжди знайде причин
І приводів знайде для них чимало,
Як це  вже звично, міліцейський чин.
 
Та жодна з душ, напевне, не зазнала
Сумління як злочинне почуття…
І навіть зло виправдує життя.
 
м. Балта, Одеської області.

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Михайло Гершкович. «Думки вертаються до мрій…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Непристойна поведінка зі знижкою 25%

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Сьогодні діє знижка 25% на книгу

Художник, для якого закортить бути Музою.
Фарби, пристрасть…

«Непристойна поведінка».

Уривок:

— Ти ображаєшся за те, що я з тобою чесний?

Знижок багато не буває) Подарунки до свята!

Привіт, дівчатка!

В честь сьогоднішнього свята я приготувала для вас знижку. І не тільки я)) До вашої уваги ще книги колег, які сьогодні також мають знижку)) Приємного читання!

(картинки всі клікабельні)

Уляся Смольська

Закінчила “Мій драконе!”

Вітаю! Запрошую прочитати мою закінчену казку “Мій драконе” у збірці “Мій драконе! (збірка про кохання)”.

Щойно її закінчила. В цій збірці ще будуть нові твори. А поки що насолоджуйтеся історією кохання дівчини

У Криму окупаційна влада переслідує 11 кримських громадянських журналістів

11 громадянських журналістів, кримських татар, стали жертвами політичних переслідувань російською окупаційною владою. Про повідомив аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко.
«Це чергова хвиля

Рушді приходить до тями, проте його стан ще важкий

Британський письменник Салман Рушді приходить до тями після замаху на його життя. Про це повідомляє інформаційна аґенція Reuters із покликом на слова аґента письменника Ендрю Вайлі. 
Ру

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"