Марафон. Жанровий експеремент

Марафон. Жанровий експеремент

Марафон. Жанровий експеремент

Ну що ж?! Буду перша! 

Загублена королева

 

Вибігли на дах висотного будинку. Аніта не знала, чому вони втікаючи прибігли сюди, тут вони потрапили у пастку. Та й взагалі, дівчині ще в голову не вкладалося, що вона тут робить?! Що забула поруч з цими двома незнайомцями?! І взагалі усі біди від них.

Тільки-но хлопці підійшли до неї на вулиці, як почалися усі неприємності. За ними з’явилися чоловіки, одягнені в усе чорне, а обличчя приховане темними масками. А тоді почалося. Аніта багато пропустила, бо один з хлопців потягнув її за руку і почав бігти, інший трохи старший і кремезніший залишився розбиратися з тими людьми.

Ну як розбиратися? Почалася хаотична маханина руками і ногами, але чорних масок було більше, і деякі помчали за Анітою і тим хлопцем, що тримав її за руку. Інший, коли побачив, що погоня продовжилась, залишив усі спроби відбитись і почав доганяти свого приятеля з дівчиною. А той і привів їх сюди. Нащо питається було так копошитися, якщо чорні маски тут їх запросто можуть оточити?

– Дем, ти ще довго? Рухайся нарешті! – прикрикує той, що борець.

Сам же намагається заблокувати двері, що ведуть на дах, для цього відламав одну з антен, яких було чимало влаштовано тут.

Дем відпустив руку Аніти, стягнув з свого зап’ястя золотий браслет-обруч, щось шепнув і кинув його в перед, в прірву за бортиком даху. За мить там утворилася дивовижна воронка, яскравого помаранчевого кольору, що розміщувалася паралельно до землі, на висоті дванадцятиповерхового будинку. Що за маячня? Аніта вже думала, що їй усе це сниться.

– Стрибай! – шарпнув її за руку цей Дем.

– Ні! Ти здурів! Я цього робити не буду! – Аніта висмикнула руку і почала відступати від краю даху.

– Демитрій, стрибай сам! Я з нею розберусь! – наказав йому інший чоловік.

Демитрій так і зробив. З розбігу пригнув у воронку і все. Аніта від побаченого була шокована. Боязливо підійшла до бортика, щоб глянути в низ. Чи не розбився хлопець? Хоча сама вже догадувалась, що не побачить його тіло на асфальті. Тільки й переконалася в своїх догадках. Чоловік пропав ніби й не було його.

– Треба рухатись! Довго вона відкритою не залишиться! – Аніта аж здригнулася від здивування. Чоловік стояв за її спиною. І як так безшумно підійшов?

– Нікуди я з вами не піду! – вперто проговорила дівчина, та спробувала обійти чоловіка.

– А тебе і запитувати ніхто не збирається! – сухо відказав той.

Підняв дівчину на руки і перекинув собі через плече. Зробив кілька кроків назад. А потім з розбігу стрибнув у ту жовтогарячу воронку.

Аніта замружила очі, та міцно схопилася за плечі чоловіка. Подих перехопило, а все тіло наче стиснуло, що й поворухнутися неможливо. Тільки й чувся скажений шум. Так наче мчиш в авто під 300км/год, а всі вікна лишились відчинені.

Глухий удар. І дівчина відчула, що вони покотились по твердій землі. Правда їх поза більше нагадувала обійми, а ніж те, що було спочатку.

– Ти як? – встиг запитати чоловік, перш ніж Аніта відпихнула його і відкотилася в сторону.

Тільки й встигла піднятись на коліна як її вирвало. Живіт скрутило від неприємних спазм.

– Дем, чуєш мене?! Принеси води, їй погано! – крикнув чоловік у простір, бо навколо нікого не було видно. Тільки осінній, надто тихий, ліс.

Він схилився над дівчиною, притримував її волосся, та злегка погладжував по спині. Аніті здалося, що чоловік нашіптував їй лагідні заспокійливі слова, проте через болючі спазми, що викручували її нутрощі, вона вирішила, що це їй здалося.

– Ось! Тримай! – нізвідки появився Демитрій, передав пляшку з водою своєму товаришу.

– Їй потрібно звикнути до стрибків! Перший раз завжди так! – не звертаючись конкретно до когось промовив старший чоловік.

Спочатку вмив, освіжив водою, бліде обличчя дівчина, потім, практично змусив її попити.

– Зараз усе пройде! Це з не привички. – заспокійливо промовив, далі погладжуючи дівчину по спині.

– Хто ви в біса такі? – попри рване дихання вичавила дівчина з себе.

– Я Дем – твій брат!! – посміхаючись представився Демитрій. – А це Аарек твій законний чоловік!

На мить запала мовчанка. Потім Аніта як божевільна розреготалась.

– Здуріти можна! Ох, Матінко! Хіба мені не час прокидатися? – нервово видавила з себе.

– Це не сон, Анні! Все так і є! – трохи ображено продовжує Демитрій.

– Ти що верзеш? Який брат? Який чоловік? Та я взагалі не повнолітня! – почала викрикувати дівчина.

Аніта була розгублена, в голові все обертом. Тільки з ранку все було в нормі, поснідала, попрощалася з батьками та пішла до школи. Чемно висиділа усі уроки, навіть не прогуляла алгебру, котру ненавиділа, і яка була останнім уроком.

А як тільки покинула територію школи її окликнули на ім’я, хтось із цих двох. І почалося…

– І це наша королева! Здуріти можна! Це ж дитина! – розчаровано кинув, той що Аарек, нібито чоловік Аніти.

– Анні, тихіше! Не кричи. Це місце непоганий сховок! Проте про обережність не потрібно забувати! – примирливо мовив Дем. – Присядь, — вказав рукою на широкий корінь дерева, що виринав з під землі. – Зараз постараюся коротко тобі усе розповісти.

– Ну давай, здивуй мене ще більше, братчику! – саркастично кинула дівчина, та все ж вмостилася там, де показував Демитрій. Приготувалася слухати.

Оригінал статті на Букнет: Марафон. Жанровий експеремент

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Євген Нищук: На Шевченківський комітет тиснула команда одного з номінованих фільмів

За словами голови Шевченківського комітету Євгена Нищука, команда стрічки «Тарас. Повернення тиснула на членів Шевченківського комітету після того, коли не пройшла у наступний тур відбо

Лондонський ярмарок назвав лавреата-2024, що зробив визначний внесок у розвиток світового книговидання

Лондонський книжковий ярмарок нагородив Янга Сука Чі, голову Асоціації американських видавців (AAP), премією «За життєві досягнення». Про це Читомо повідомили представники ярмарку.
Нара

Не журися в Корениці!

Малі біженці від війни, які знайшли притулок у Хорватії, отримали в подарунок від автора веселі книжки

Діти скрізь залишаються дітьми. І в Хорватії також. Тому під час перерви гамір у тамтешній школі

Бізнес-література від українських авторів: що нового у сегменті?

За роки незалежності бізнес-література мала стабільну аудиторію в Україні, щоправда, це були виключно перекладні видання і майже повністю експортовані з росії книжки. Неодноразові диску

Книжку Станіслава Асєєва про російський коцтабір в Донецьку видадуть в Ефіопії

Книжку Станіслава Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору» видадуть в Ефіопії амхарською мовою. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі X.
Це буде 12 мова, на яку пер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"