Люба-Параскевія Стринадюк. Лиш мете згадувати, що приходила

Люба-Параскевія Стринадюк. Лиш мете згадувати, що приходила

З ГУЦУЛЬСЬКИХ ЕТЮДІВ

Тета Катерина все приходила до нас у Блихавий, йшла з Змієнского через Футівку й лиш показувалася у нас в Берді, з торбиною пасмистою в руці, в якій завше щось несла – пригисне для дітей. Ніколи не приходила без гостинців – і то гойних.

Часом лишалася в нас ночувати – на другий день вела далі свою дорогу, йшла від нас з Блихавого в Пидкринту до свóї фамілії, аби набутися з усею ріднею, поуважити кожного, поки ще дужя, поки ще бізивна.

Дрібонько заплетене волосся у дві тугі косі, злучені ззаду ободисто, делікатно оправлені черленою ясною волічкою, чорне, блискуче волосся, аж хотілося доторкнутися, погладити, м’яке і сяюче, із запахом любистку ароматного.  

У довгій гуцульській сорочці з вуставками на рукавах, туго підперезана тканою барвистою попружкою, в запасці верховинській, тканій сухозліткою й тонкою, твердо пряденою вовняною ниткою, в поперечні темнобарвні смуги, спереду – зелений єсний чічкатий фартух, що звільна розвівався на вітру: йшла до рідні святкововбрана, вже вбирею пишною засвідчуючи свою любов і шану, як гинула всіх видіти, з усіма набутися.  

– Тра’ си файно збирати, в шонайкрашше, ‘би оку було любо подивитиси, ни надивитиси. 

Сиділи з татом за столом, тато грав на скрипці, тета співала, фист любила скрипочку, ловилася й співала за нею легко й плавко, не збиваючись з мелодії, добре вміла: а скрипочка из липочьки, а струни – з барвінку. Їк зайграю, заспіваю, чути на Вкраїнку.  

Як верталася з Пидкринти від родаків, повертала до нас на зворотному шляху, брала когось з собою у Змієнский. Аби теті не скучно було йти через Футівку т’хакі. ‘Би було до кого по дорозі заговорити, обізватися д’кому. А завтра собі, дитинко, пидеш из Змієнского до школи, лиш збіжиш горбичьком у Річки.

Переходили з Філипивки в Футівку через потік бистрий гірський, води гикáли, клекотали, гримлячи і бурхаючи бурно й поривно, тета брала мене під паху й переносила через потік шумливий, переступаючи з каменя на камінь метко і вдатно. Я дивилася вниз на води бурхливі – й бадьорі краплі з потоку гінкого підстрибували борзо, порскали мені радісно і стрімко в лице.    

Вже досвітком ватерка горіла в печі, потріскуючи й просвічуючи надранню тіняву сонливу, на столі парувала кулеша, тепла і сонячна, пахло топленим маслом, тета Катерина лагодила що зашнідати израня й харчунок з собою до школи.  

30.08.2023

zbruc.eu

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Люба-Параскевія Стринадюк. Лиш мете згадувати, що приходила

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні заснували премію імені журналіста і театрального критика Олега Вергеліса

Культурні діячі, журналісти, театрознавці та мистецькі оглядачі заснували Премію імені журналіста і театрального критика Олега Вергеліса, який пішов із життя рік тому.

Про ц

Оцифрували творчий архів Василя Стуса

26 тисяч сканів творчого архіву Василя Стуса оцифрували й описали. Про це повідомив на своєму сайті Стус.Центр.
Опрацювати матеріали вдалося за допомогою ґранту від SDK («Староміський Д

Карандєєв: Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє

Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє, заявляє т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Як передає Укрінформ з посиланням на Мініст

У селах України працює лише дві книгарні – УІК

Переважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку, укладеному Українським інститутом книги.
Загалом у перелікові станом

У Львові надрукували понад 600 книжок шрифтом Брайля

Львівський обласний осередок об’єднання «Українська спілка інвалідів – УСІ» завершує культурно-мистецький проєкт «Подолати минуле. Україна в подіях та особистостях», у межах якого шрифт

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"