Лорина Тесленко. «Нас кинь у землю – звідти проростем…»

Лорина Тесленко. «Нас кинь у землю – звідти проростем…»

* * *
Нас кинь у землю – звідти проростем…
(Вже хтось казав – і неодноразово.)
Бо ми насіння. Нива – олтарем.
Бо ми такі – уперті та бідові.
 
Тож не ридайте! Ми іще живі!
I сміємось, коли росте коріння.
Не згубимось в кущах чи у траві.
Чекайте нас!
Ми вічні!
Ми з насіння!
 
* * *
У цьому, мабуть, моя провина,
що не чекала ножа у спину.
 
Ножі? Чи ікла шматують вовчі –
у жовтій піні, у пінній жовчі?
 
Ворожі очі – страшні, булькаті…
Це очі «брата»? Це очі ката!
 
Втікає з рани «на волю» крівця,
але з туману – родимі лиця.
 
Та ні, не дамся я на поталу
орді чужинській. I поруч стануть
незламно діти,
щоб захистити!
 
 
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
                1
Мій розпачу, полиш мене, полиш.
Все буде добре, буде – Україна!
А треба – рук не опускати лиш.
Не здатися. Не стати на коліна.
Не допустити торжества руїни.
 
Чекає світ, чи впораємось ми.
Чека земля. I небо. I країна.
Он шкіряться запроданці з пітьми.
I ворог сподівається – загинем.
Подужаєм! Все буде Україна!
 
                2
Злі зграї хмар до сонця поспішають.
Та вільний вітер – він стоїть на чатах.
Задув щосили – хмари відганяє.
Від захвату аж хочеться кричати!
 
                3
Мій розпачу, втікай услід за хмарами,
Вагітними незгодами та чварами.
Нехай проллються чвари на агресора.
Землі моїй і вітру буде весело!
 

НАШИМ ЗАХИСНИЦЯМ
 Юлії М. і всім жінкам, які захистили
і зараз захищають нас!

– Хіба так можна? Ми були малими.
А ти нас кинула. I на війну пішла. –
I очі доні забриніли злими
Слізьми. – Нам так хотілося тепла!
 
Могла ж не йти! – I я отетеріла.
В словах дитини – правдонька сама.
Як розказать про те, що наболіло?
Як гаряче кровиночок любила,
Коли на нас насунулась пітьма!
 
Як тільки хмари вкрали простір неба,
На поміч кинулися нашим воякам.
Плели «кікімори», возили все, що треба,
Все, що могло їм знадобитись там.
 
А потім я побачила… дитинку.
Маленьке тільце… Сором, біль і гнів.
«Я захищу вас, рідні! – думка лине. –
Хто, як не я? Нехай сама загину,
Врятую наших доньок і синів!»
 
Моя дитино, як тобі боліло!
Як душу роз’їдав іржавий цвях!
Ридали ридма із тобою, мила.
Прощення й прощення сплітали у серцях.
 
 
м. Запоріжжя

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Лорина Тесленко. «Нас кинь у землю – звідти проростем…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Запустили флешмоб «Електрохарчування»: що читають українці під час блекаутів

Українські користувачі соцмережі Х (твіттеру) відновили флешмоб «Електрохарчування», у межах якого люди діляться книжками, які читають під час знеструмлень світла. 
Флешмоб започаткувал

Переклад Майка Йогансена номінували на престижну польську премію

Переклад роману Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» номінували на літературну премію міста Ґдиня. П

House of Europe оголосив переможців сьомого конкурсу грантів на переклад

House of Europe визначив переможців сьомого конкурсу на отримання перекладацьких грантів. Про це йдеться на сторінці організації у фейсбуці.
Переклади на українську
Видавництво «Вавилон

«Це національна ганьба, що в Києві є музей Булгакова», — Віра…

Дослідниця літератури Віра Агеєва вважає, що в Києві не має бути музею Булгакова.

Про це вона сказала у інтерв’ю «Культурі на часі».

Агеєва пояснила, чому література 19 століття стає промовистою д

В Україні планують карати студентів за плагіат і ШІ в наукових роботах

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №10392 про академічну доброчесність. Про це повідомили на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт передбачає відповідальність за

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"