Лорина Тесленко. «Нас кинь у землю – звідти проростем…»
* * *
Нас кинь у землю – звідти проростем…
(Вже хтось казав – і неодноразово.)
Бо ми насіння. Нива – олтарем.
Бо ми такі – уперті та бідові.
Тож не ридайте! Ми іще живі!
I сміємось, коли росте коріння.
Не згубимось в кущах чи у траві.
Чекайте нас!
Ми вічні!
Ми з насіння!
* * *
У цьому, мабуть, моя провина,
що не чекала ножа у спину.
Ножі? Чи ікла шматують вовчі –
у жовтій піні, у пінній жовчі?
Ворожі очі – страшні, булькаті…
Це очі «брата»? Це очі ката!
Втікає з рани «на волю» крівця,
але з туману – родимі лиця.
Та ні, не дамся я на поталу
орді чужинській. I поруч стануть
незламно діти,
щоб захистити!
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
1
Мій розпачу, полиш мене, полиш.
Все буде добре, буде – Україна!
А треба – рук не опускати лиш.
Не здатися. Не стати на коліна.
Не допустити торжества руїни.
Чекає світ, чи впораємось ми.
Чека земля. I небо. I країна.
Он шкіряться запроданці з пітьми.
I ворог сподівається – загинем.
Подужаєм! Все буде Україна!
2
Злі зграї хмар до сонця поспішають.
Та вільний вітер – він стоїть на чатах.
Задув щосили – хмари відганяє.
Від захвату аж хочеться кричати!
3
Мій розпачу, втікай услід за хмарами,
Вагітними незгодами та чварами.
Нехай проллються чвари на агресора.
Землі моїй і вітру буде весело!
НАШИМ ЗАХИСНИЦЯМ
Юлії М. і всім жінкам, які захистили
і зараз захищають нас!
– Хіба так можна? Ми були малими.
А ти нас кинула. I на війну пішла. –
I очі доні забриніли злими
Слізьми. – Нам так хотілося тепла!
Могла ж не йти! – I я отетеріла.
В словах дитини – правдонька сама.
Як розказать про те, що наболіло?
Як гаряче кровиночок любила,
Коли на нас насунулась пітьма!
Як тільки хмари вкрали простір неба,
На поміч кинулися нашим воякам.
Плели «кікімори», возили все, що треба,
Все, що могло їм знадобитись там.
А потім я побачила… дитинку.
Маленьке тільце… Сором, біль і гнів.
«Я захищу вас, рідні! – думка лине. –
Хто, як не я? Нехай сама загину,
Врятую наших доньок і синів!»
Моя дитино, як тобі боліло!
Як душу роз’їдав іржавий цвях!
Ридали ридма із тобою, мила.
Прощення й прощення сплітали у серцях.
м. Запоріжжя
Оригінал статті на НСПУ: Лорина Тесленко. «Нас кинь у землю – звідти проростем…»
Блог
Очолити Українську асоціацію видавців і книгорозповсюджувачів може Артем Біденко
Колишній держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко ймовірно стане президентом Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВК). Про це стало відомо з в
Російські письменники принижували українців століттями
Зневажливо висловлювалися про українців у своїх творах Пушкін, Тургенєв, Чехов, Короленко, Ільф і Петров, Булгаков та інші.
Як інформує УМ, про це говориться в досліджені SPRAVDI оприлюдненому в соцмереж
У Львові пропонують перейменувати вулицю Аральську на честь української письменниці Вікторії Амеліної. Про це повідомляється на телеграм-каналі «Деколонізація.Україна».
Команда проєкту
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив про початок приймання літературно-мистецьких творів. Про це повідомили на офіційному сайті Комітету.
Заявки приймают
В Україні створили друкований журнал «Поміж» про Дніпро та навколо від однойменного незалежного онлайнового видання. Про це повідомила команда медіа на інстаграм-сторінці.
Видання присв
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.