Конкурс Потайсвіт. Завершення прийому заявок

Конкурс Потайсвіт. Завершення прийому заявок

Конкурс Потайсвіт. Завершення прийому заявок

Вітання усім, хто надибає цей допис!

Прийом оповідань тривав з 20 квітня по 30 червня. Тобто учасники мали вдосталь часу, щоб написати своє оповідання (або й два – оскільки це було дозволено), поредагувати, скоректувати, дотриматися вимог, перепитати щось, адже зв’язок з модераторами на Букнеті був забезпечений. І учасники розділилися на кілька категорій:

 

1). Ті, хто дотримувався принципів професійності – подавалися не одразу, вичитували, працювали над оповіданням, запитували, коли щось було незрозуміло, і все це задовго до дедлайну. Одразу скажу: вас хочеться розцілувати вже за цей момент.

2) Невдоволені по життю, які прийшли просто розвести на махач (хз чим)

3) Бігуни в останній вагон – всяке буває, головне, щоб усе виконати як слід.

4) Бігуни в останній вагон, які чхали на умови: не царське то діло – читати умови конкурсів.

5) Ті, хто прийшов на два стільці. 

 

Останній день – 30 червня – коли прийом заявок автоматично завершився, учасникам, які не дотрималися умов, але встигли подати заявку, був наданий час виправити ситуацію, щоб їхні оповідання точно прийняли на розгляд. Агов! Ви мали ще цілий додатковий день! І одразу стало зрозуміло, кому цей конкурс був дійсно потрібен і хто ним цікавився. Я вдячна всім тим учасникам, які справді виявилися відповідальними, зацікавленими й доклали зусиль, щоб потрапити на цей конкурс та здобути призове місце. Ви – найкращі. Ви вже переможці, бо дотримання вимог літконкурсів – це сам по собі ще той челендж. Я бажаю вам зберегти вашу зосередженність, уважність, цілеспрямованість, і нехай ці якості допомагають вам на вашому творчому шляху!
 

Причини відхилення творів:

1) недотримання вимог: нема обкладинки, тегу “потайсвіт”, незрозуміла анотація, з якої не з’ясуєш, чи оповідання взагалі відповідає темі (хтось чесно думав, що журі мусить одразу читати оповідання, щоб це зрозуміти), завеликий обсяг твору, незавершене оповідання (статус) на 30 червня. 

2) відвертно не по темі оповідання, коли журі прочитало й визначило, що його ошукали. (я навіть не всі такі відхилила… а варто було б, бо низький бал при такому гарантовано).

3) коли оповідання, подані на конкурс, вигулькували на конкурентному самвидавчому порталі. Так, про ексклюзивність не було сказано в умовах. Але а) призом є друк (безкоштовно, коли вам роблять і редактуру, і коректуру, коли ви не платите ні за друк, ні за коди, ні за обкладинку) б) площадку для конкурсу надав саме Букнет, а не інший портал, і Букнет дає додаткову рекламну підтримку як призи. Якщо ваше оповідання розсіється по всьому інтернету, нащо його рекламувати й друкувати? Насправді такі нюанси варто уточнювати, і на інших літконкурсах ви можете потрапити в ситуацію, коли в умовах нібито нічого не сказано, але все одно не можна подавати на інші конкурси чи публікувати в мережі. 

 

Наостанок скажу таке: ставлення до конкурсу важить стільки ж, скільки й якість тексту. Навіть якщо ваш твір геніальний, коли ви демонструєте негативне чи агресивне (!) ставлення до конкурсу, членів журі чи учасників, ви миттєво самі собі шкодите. Ніхто не співпрацюватиме з неприємним автором. Завжди є можливість вибрати більш лояльного. Це працює скрізь і в усьому. 

 

Хороших оповідань виявилося достатньо, аби розгубитися у виборі. І це чудово. Я вкотре переконалася, що на самвидаві є автори з великим потенціалом. Конкурси – це виклик перш за все собі. Адже це своєрідний експеримент – вписатися в умови. Скажу відверто, я ніколи не вписувалася. Мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що я просто не дотримуюся тематики літконкурсів. Зате в арсеналі маю стільки оповідань, що вистачить на кілька збірок, і саме вони дозволили мені попрактикуватися, пошукати себе, визначитися зі своїми жанрами та напрацювати певний стиль. І саме після оповідань я змогла взятися за велику прозу.

 

Поки журі читатимуть оповідання й виставлятимуть оцінки, продовжуйте шукати себе й набивати руку. Продовжуйте писати й вдосконалюватися. Творчих здобутків і віри в себе!

 

Оригінал статті на Букнет: Конкурс Потайсвіт. Завершення прийому заявок

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Унаслідок ракетного обстрілу Харкова постраждали книгарня та склад видавництва

Внаслідок ранкового обстрілу Харкова 18 квітня 2025 року постраждали книгарня «КнигоЛенд» та склад видавництва «Віват». Про це повідомили директор мережі книгарень «КнигоЛенд» Ігор Зару

Українські наївні мозаїки: відшуковування «чипсів» власної пам’яті

Ім’я фотографа Євгена Нікіфорова стійко асоціюється з радянськими мозаїками. Раніше Читомо вже писало про його фотокнигу Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics, що вийшла у видавництві

Адміністрація Трампа закриває Центр протидії іноземній дезінформації

У США розформували відділ боротьби з іноземним інформаційним втручанням при Держдепартаменті — Центр глобальної взаємодії (Global Engagement Center, GEC). Про це повідомив держсекретар

Розпочато реєстрацію на Форум «Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові…

28 квітня у Києві відбудеться Форум «Стратегія розвитку культури в Україні 2025–2030: ключові кроки реалізації», під час якого обговорять ключові підходи до реалізації Стратегії розвитку культури на пері

Оголосили довгі списки премії імені вбитої мисткині Ніки Кожушко

Премія «Генерація Ніка», заснована у 2024 році в памʼять про художницю, поетку Вероніку Кожушко, оголосила довгі списки номінантів. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Харківського лі

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"