Книжковий хаб «Віч/на/Віч» у Гостомелі – перша ластівка, далі вони розлетяться…

Книжковий хаб «Віч/на/Віч» у Гостомелі – перша ластівка, далі вони розлетяться…

У понівеченому окупантами, але не знищеному гостомельському парку з пророчою назвою «Щасливий» відкрився арт-простір, де читачі можуть побути віч-на-віч і з книжкою, і з її автором.

До повномасштабного вторгнення це місце було райським куточком – високі сосни, широкі алеї, велосипедні доріжки, спортивні майданчики, зручні куточки для відпочинку з лавками та гамаками, вуличні музиканти, дитячий сміх і щебет пташок. 24 лютого 2022 року все враз змінилося — Гостомель потрапив під російську окупацію, гинули люди, а в парку, про який ідеться, зараз не знайдеться жодного дерева, лавочки чи ліхтарного стовпа, не посіченого осколками снарядів…

Сліди війни скрізь як нагадування, що вона триває, і ми всі маємо наближати нашу перемогу. Але назва парку — «Щасливий», і він потихеньку вже почав відроджуватися: переселенці з Кременчука в найтяжчий період блекаутів відкрили там маленьку кав’ярню – що стала тоді чи не єдиним теплим і світлим місцем емоційного відпочинку для гостомельців. А згодом там з’явилося ще одне цікаве і символічне для духовного відновлення місце — книжковий простір ВookHub «Віч/на/Віч», натхненницею і засновницею якого стала мешканка Гостомеля, відома рестораторка в минулому, а нині письменниця та книжкова продюсерка Маргарита Січкар.

маргарита Січкар, письменниця та книжкова продюсерка
Маргарита Січкар, письменниця та книжкова продюсерка

«У мене не буває спонтанних речей, у всьому, що я роблю, завжди є сенс. Якщо раніше я годувала реальною їжею, то зараз – інтелектуальною, для душі, для розуму. Я в принципі, ресторатором і залишилася», — говорить вона, розповідаючи про свій новий, але так давно виплеканий проєкт книжкового хабу.

Маргарита виросла в родині військового, яка по всіх квартирах возила за собою найцінніше – книги. Мама працювала директоркою книжкового магазину: «Мене виховала книжкова шафа! – жартує моя співрозмовниця. — Тоді ж не було інтернету, гугла, і я, як пітон Каа, поглинала різну хорошу літературу, класичну, зокрема. Дуже любила детективи Конан Дойля, романи Александра Дюма, Джека Лондона. І вже в дорослому житті книги повсякчас зі мною, у мене завжди великі бібліотеки, куди б я не переїжджала. Все моє життя вирує навколо книг, і ресторанному бізнесу я теж навчалася через книги, шукала найкращих авторів, найвишуканіші рецепти. Потім згодом сама ввійшла у видавничий бізнес – працювала з ВВС, за ліцензією видавала британський гастрономічний журнал преміум-класу «Olive», в якому теж були огляди книг», — поділилася пані Маргарита.

Ще займаючись ресторанним бізнесом, вона мала невеликий книжковий досвід — зробила «Бібліотеку Маргарити Січкар у Київському будинку книги». Там на третьому поверсі розташовувалася добірка відібраних нею книг, вона поставила для зручності читачів антикварний столик та стільці, а на невеличкій сцені проводила публічні читання.

Маргарита січкар з відвідувачами після публічних читань
Маргарита Січкар з відвідувачами після публічних читань

Потім, коли бізнес-леді цілковито звільнилася від великих ресторанних проєктів і закрила «Щастя HUB» (коворкінг-простір у центрі Києва, де ідеї креативних людей знаходять шляхи реалізації), вона стала вільним художником, почала концентруватися на власних тренінгових програмах та консультаціях, а потім вирішила навести прицільний фокус на книгу. Це саме збіглося з початком повномасштабної агресії і її виїздом в США після визволення з російської окупації у Гостомелі.

ПОВІТРЯНІ БОЇ БУЛИ ПРОСТО НАД НАМИ, Я ТАКОГО «КІНА», НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУ

Родина Маргарити Січкар виїхала з окупованого міста 12 березня 2022 року, 16 днів вони провели там без води, світла, зв’язку і тепла.

«Перші три дні я взагалі ні з ким не розмовляла, а на мене всі ходили і дивилися, тому що я ватажок зграї у нас вдома. Перша реакція була: ущипніть мене, це — сон. Потім постало питання: а як далі жити? Настала нова реальність. Зазвичай в екстремальних ситуаціях я не панікую, я концентруюсь і мені потрібно було кілька днів, щоб адаптуватися. А далі… почали літати снаряди, ми вперше зіткнулися зі зброєю, яка просто навкруги тебе гремить, свистить, літає і падає. Повітряні бої йшли просто над нами, я такого «кіна», ніколи не забуду, коли гелікоптери літали просто над нашими дахами.

Спочатку це був стан ступору і жаху, а потім усе минуло, психіка ж не може довго перебувати в такому стані, страх відступає і приходить апатія — нічого не хочеться робити, бо не знаєш, що робити. У мене, напевно, якась захисна психологічна реакція — весь час у голові без упину лунав гімн України, потім його змінила пісня про калину», — розповіла про переживання перших днів повномасштабного вторгнення Маргарита Січкар.

Магарита Січкар з донькою Василісою, яка їй активно допомагає в книжковому хабі
Маргарита Січкар з донькою Василісою, яка їй активно допомагає в книжковому хабі

Після визволення з окупації вона поїхала до США, але через певний час зрозуміла, що не хоче там бути, що їй просто життєво необхідно повернутися в Україну, бо відчувала, що більше користі принесе тут. «Коли до мене прийшло це усвідомлення, то прямо о 5-й ранку написала у Фейсбук: «Я повертаюся в Україну». Це було написано абсолютно чесно і без пафосу, тому що я хочу бути корисною своїй країні і можу їй допомогти тільки перебуваючи тут. Через 2 дні я вилетіла в напрямку дому. Я живу в Гостомелі 20 років, побудувала тут два будинки, Владислав Ващук постійно бере участь у різних благодійних спортивних турнірах, ми – справжні амбасадори цього міста. І коли я приїхала, то навіть не чекала, що люди так позитивно сприймуть моє повернення», — розповіла вона.

НАВІТЬ ЯКЩО ЛЮДИНА НАПИШЕ І ВИДАСТЬ КНИГУ В КІЛЬКОСТІ 10 ШТУК, ВОНА ВЖЕ ПИСЬМЕННИК

«Коли ми сиділи під обстрілами в Гостомелі, я подумала, що навіть якщо зараз помру, після мене залишиться слід – мої реалізовані проєкти і мої книги. Книга — це важливий слід, який може залишити у світі людина. Мені було не страшно загинути», — згадує пані Січкар. Напевно, тоді у неї й визріло чітке бажання зробити незвичну книгарню, створити майданчик для можливості автора зустрітися з читачем, а читачу з автором. Книгарню, яка буде лобіювати інтереси українського автора. Щоб читач, який любить автора, зміг з ним взаємодіяти, говорити, а автор — чути, чого він хоче і писати наступні книги. Адже читач любить «підсаджуватися» на автора і йти з його книгами далі по життю.

Книжкова полиця в хабі
Книжкова полиця в хабі

«Зараз письменництво стало доступним – блогери, це теж письменники, вони пишуть дописи, а ми їх читаємо. Ми взагалі багато читаємо, ми нація, що читає. І навіть якщо людина напише про свою любов до родини, дружини, дітей і видасть цю книгу в кількості 10 штук, вона вже письменник! Вона вже лишить свій слід на землі, і коли її не стане, десь у серванті стоятиме книга, яку прадідусь написав про кохання до прабабусі. І це я теж хочу культивувати, як книжковий продюсер, я хочу навчити людей, щоб вони не боялись писати», — переконана засновниця бук-хабу «Віч/на/Віч».

Маргарита Січкар в книжковому хабі
Маргарита Січкар у книжковому хабі

ХОЧУ ВИДАТИ ДРУКОВАНУ ВЕРСІЮ КНИГИ НА AMAZON І ПРОТОПТАТИ ЦЮ СТЕЖКУ ДЛЯ НАШИХ АВТОРІВ

Приїхавши до Майами, Маргарита Січкар зрозуміла, наскільки колосально величезний там книжковий ринок. Вона давно хотіла видати власну книжку «5 секретів щасливого життя» на Amazon англійською мовою (переклала її заздалегідь, ще до великої війни).

«Моя книга на Amazon видана поки що в електронному вигляді, але я мрію, що поїду до Америки взимку і «доб’ю» вже її друковану версію. Я хочу видати друковану там версію і протоптати цю стежку для наших авторів», — говорить книжкова продюсерка, яка виношує ідею видавати сучасних українських авторів англійською мовою і продавати їх по всьому світу, популяризувати, адже вірить, що українські автори надзвичайно цікаві і цілком можуть стати популярними в інших країнах.

«Я довго ходила по видавництвах як автор (у Січкар наразі видано в Україні 7 книг, вона завершує писати ще одну) і стикалася з проблемою, що український автор завжди знаходиться в позиції прохача. Його книжки не скрізь представлені, на жодній виставці, поки я сама не «просуну» свої книги – їх не буде. Я не розуміла, чому мене як автора «зливають»? Я публічна персона, використовуйте! Я прийду, виступлю, презентую свою книгу, підпишу її, зроблю селфі, я відкрита людина», — розповіла письменниця Січкар.

Арт-простір
Стильний арт-простір, де можна читати, спілкувалися з людьми

Останньою краплею для неї стали деякі книгарні, в яких досі «кам’яне століття та якийсь радянський підхід» – незручні стелажі, відвідувачам немає де присісти з книгою, «а як з нею знайомитися? – запитує пані Маргарита. — Книжка – це як людина, з нею треба сісти, випити кави, погортати. Тут реально автор б’ється головою, щоб написати, щоб пробитися, а йому ніхто не допомагає! І я вирішила за це взятися — стати на захист письменника, стати його адвокатом. Щоб український автор, який видав бодай одну книгу, зміг отримати зустрічі з читачами, а читач мав доступ до нього».

РЕАЛІЗАЦІЮ БУК-ХАБУ БАЧИЛА ТІЛЬКИ В ПАРКУ «ЩАСЛИВИЙ» — ГОСТОМЕЛЬ — ЦЕ ПЕРША ЛАСТІВКА

Під час розмови з’ясувалася цікава деталь, виявляється, що гостомельський парк «Щасливий», який було відкрито в жовтні 2021 року, теж названо не без участі пані Маргарити. Кілька років тому донька селищного голови Гостомеля Юрія Прилипка (вбитого російськими окупантами на початку повномасштабного вторгнення) громадська діячка Надія Скуратівська проходила у неї навчання і вона запропонувала їй ідею створення соціального проєкту. Як варіант обговорили слоган: «Гостомель — місто щасливих людей», який і було затверджено. І коли згодом у містечку робили парк, інакше назвати його вже просто було неможливо. «Я сказала, що парк буде «Щасливим», бо в місті щасливих людей неодмінно повинен бути Щасливий парк!», — говорить пані Січкар. Очевидно, що і реалізацію свого бук-хабу вона бачила тільки в парку «Щасливий», і місто Гостомель – це перша ластівка, далі такі книжкові хаби будуть по всій Україні і всьому світу. Вона не поспішає, наполегливо працює і через рік планує почати продавати франшизу, на сьогодні вже дві людини висловили бажання відкрити такі хаби в Києві (на Оболоні і на Лівому березі).

Бук-хаб в парку
Бук-хаб «Віч/на/Віч» у парку «Щасливий»

«Хочу замовити дерев’яну мапу світу і на ній піти в майбутнє – позначити міста, в яких відкриється бук-хаб «Віч/на/Віч». Мрію, щоб вони відкривалися скрізь, особливо в маленьких містечках. Насправді ж, це мрія багатьох – маленька книгарня, маленький книжковий простір, де можна читати, спілкувалися з людьми, писати книги. І я почала її здійснення для всіх. Тобто, свою мрію я реалізувала і далі буду реалізовувати мрії інших людей. Ось в цьому є рух, тим більше, всі ми знаємо класну фразу: «Люди, які читають книги, завжди будуть правити тими людьми, які дивляться телевізор», — впевнена книжкова продюсерка. 

Маргарита Січкар з друзями
Маргарита Січкар із друзями

НА ВІДКРИТТЯ ПРИЇХАЛИ ДРУЗІ СІЧКАР, ЯКИХ ВОНА ПОПРОСИЛА ПРИВОЗИТИ ПРОЧИТАНІ КНИЖКИ ЗІ СВОЇХ БІБЛІОТЕК

Договір на оренду приміщення, де розташовується «Віч/на/Віч» (Гостомель, вул. Свято-Покровська, 1-Є), символічно підписали 20 березня – в Міжнародний день щастя – і вже 20 квітня його натхненниця Маргарита Січкар разом з подругою та керуючою хабом Наталею Бабченко зустрічали перших гостей у невеличкому атмосферному приміщенні в стилі х’юго, з вишуканим декором у вигляді старовинних міжкімнатних вікон, із каміном, піаніно, столом із тесаної дошки, антикварними дзеркалами, картинами та, звісно, книжковими полицями, наповненими вибраною літературою.

На відкриття приїхали зіркові друзі пані Маргарити, яких вона попросила привозити прочитані книжки зі своїх бібліотек. Це фактично й започаткувало ідею «метафаричної книги», яку можна придбати в книгарні.

«Коли ви прочитали книжку, то зазвичай кладете її на полицю і швидше за все, до неї вже не повертаєтеся. А ми пропонуємо принести цю книгу нам, написати листа, вкласти в неї, ми все упакуємо, щоб не було видно, що там всередині. І коли до нашого бук-хабу прийде людина, котра не визначилася, що почитати, ми їй запропонуємо цю «метафоричну книгу», як карту — закриваєш очі, витягуєш книгу, купуєш. Вони всі в одну ціну — 250 гривень, оскільки в нас є благодійні проєкти, ці гроші йдуть на них», — розповіла вона.

кошти від продажу йдуть на благодійні проєкти
Кошти від продажу книжок ідуть на благодійні проєкти

«ОСОБЛИВА КНИГА» — ЦЕ ЯК «ПІДВІШЕНА КАВА» — ТИ ОПЛАЧУЄШ КНИГУ, ЯКУ МОЖЕ ВЗЯТИ ТОЙ, ХТО НЕ МАЄ ЗМОГИ ЇЇ КУПИТИ

Ще є в бук-хабі «Особлива книга», щось на кшталт «підвішеної кави» — ти сплачуєш вартість книги, яку може взяти той, хто не має змоги її купити. Також є у «Віч/на/Віч» і «баночка» для благодійних внесків у Монобанку.

Також є «Книга в подарунок», бо до книгарні часто приходять місцеві діти (це правда, «дитячий садок» різного віку був тут і під час нашої розмови), батьки яких не можуть або не хочуть купити їм книжку, а дитина хоче читати! «От ми й купуємо з цих коштів книгу, вони такі щасливі йдуть від нас! Ми спостерігаємо тут суспільство, і воно нас радує, тому ми завжди знаходимо якісь рішення, вже з багатьма тут дружимо», — додала засновниця бук-хабу і розповіла ще одну цікаву історію.

Книги у подарунок
Книжкові полиці у «Віч/на/Віч»

Якось прийшла до них дуже інтелігентна пані, довго розглядала книжки на полицях, ставила уточнюючі запитання, нарешті, вибрала міський роман Міли Іванцової «Моя бабуся спала з Саган», яка коштувала 300 грн, але для неї це виявилося задорого… І Маргарита запропонувала, щоб вона просто взяла цю книгу почитати з поверненням. А потім ця пані прийшла на зустріч з Іванцовою і таки купила одну з її книжок!

Після такого цікавого випадку у «Віч/на/Віч» вирішили безкоштовно давати читати книги всім пенсіонерам, але тільки в своєму бук-просторі — тут літні люди можуть зручно сісти в крісло або в шезлонг, якщо гарна погода, і спокійно почитати.

Особлива книга-подарунок
Особлива книга-подарунок

А ще у «Віч/на/віч» є «Бук-тіндер» — знайомства через книгу. Якщо людина хоче з кимось познайомитися, вона вибирає книгу, яку б хотіла, щоб читав її візаві (адже книга визначає людину і ваша бібліотека розповість про вас взагалі все!). Далі – пише листа, в якому пропонує її прочитати, а потім зустрітися в кав’ярні, лишає свій номер телефону і чекає на свою долю. Маргарита посміхається: «У нас зараз є такі дві книги від дівчат, нам би тепер від чоловіків, щоб з’єднувати серця».

Метафоричні книги
Метафоричні книги «Віч/на/Віч»

КОЛИ МИ ТІЛЬКИ ВІДКРИЛИСЯ І СЮДИ ПОЧАЛИ ПРИХОДИТИ МІСЦЕВІ, ВОНИ ПІДБАДЬОРИЛИСЯ ДУХОМ

У бук-хабі переважно представлені книги сучасних письменників, є кілька антикварних книг, ця лінійка також у планах Маргарити Січкар у партнерстві з колекціонером Олександром Криловим.

«Ми працюємо з видавництвами, я сама їжджу, відбираю книги. Зараз у нас близько півтори тисячі назв. Це книги, які я рекомендую, багато з них — читала, вони є в моїй особистій бібліотеці. Днями відбирала нову партію книжок в Yakaboo і знайшла вельми цікаву — «Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло» (Філіп Зімбардо), про те, коли людина з благими намірами, наприклад, йде в політику і що там з нею може статися. Мені здається, це зараз актуальна тема також», — розповіла засновниця книжкового простору. 

Маргарита Січкар і Гарік Корогодський
Маргарита Січкар і Гарік Корогодський, блогер, меценат, засновник благодійного фонду «Життєлюб»
Зустріч читачів з Мілою Іванцовою ( в помаранчевому костюмі)
Зустріч читачів із письменницею Мілою Іванцовою (у помаранчевому костюмі)

Зустрічі з авторами намагаються проводити кожного тижня, вже відбулося чимало вельми цікавих: з читачами зустрічалися Міла Іванцова, Алан Бадоєв, Гарік Корогодський, Лада Лузіна, Олександр Суворов. Днями зіркова фітнес-тренерка Ксенія Літвінова презентувала тут свою книгу «Діло в тілі», в якій є QR-коди всіх її вправ.

Поповнення в книгарні
Поповнення в книгарні «Віч/на/Віч» — книга фітнес-тренерки Ксенії Літвінової

«Є автори, які самі виходять на нас, є ті, яких пропонують видавництва. Так нещодавно Yakaboo запропонувало нам провести зустріч з авторкою книги «Незламні» про роль жінок у війні з російськими загарбниками Вікторією Покатіс. Я підтягнула місцевий регіональний канал, щоб спільно робити програму «Вiч/на/Вiч з автором», ось така колаборація тепер у нас» — розповіла пані Маргарита. Вхід на творчі зустрічі вільний.

Відвідувачі книжкового простору – насамперед мешканці Гостомеля, Ірпеня та Бучі, які дізнаються про нього через «сарафанне радіо» та наші сторінки у соцмережах. Місцевих мешканців доводиться поступово розкачувати, вони приходять, стоять на порозі, дивуються, коли бачать такий рівень у Гостомелі, кажуть: це якась диковинка! «І це насправді дуже надихаюча штука, адже коли ми тільки відкрилися і сюди почали приходити місцеві, вони підбадьорилися духом, бо це ж руйнування всіх стереотипів – що такий арт-простір може бути не лише у столиці, а й у них.

Та й друзі питали: чому не в Києві? Але у мене по Києву гештальт закритий, я там «наслідила» достатньо, хоч екскурсії проводь: реконструкція фонтанів, двориків, мій кіт Пантюша стоїть у Золотоворітському сквері (навпроти колишнього ресторану «Пантагрюель», де він жив). Це все я придумала, зробила і в історію Києва ввійшла, зараз хочу ввійти в історію Гостомеля і на власному прикладі показати, що навіть таким маленьким проєктом можна змінити життя міста», — впевнена Маргарита Січкар.

Творчі зустрічі в хабі
Творчі зустрічі у «Віч/на/Віч»

ЦЕ ХОРОША ДИФУЗІЯ – ЛЮДИ, ЯКІ ПРИЇХАЛИ З ІНШИХ РЕГІОНІВ, ГЛЯНУТЬ НА МІСТО СВІЖИМ ОКОМ

Вона розповіла, що існує цікава теорія про те, що в будь якому суспільстві (компанії, громаді, бізнесі) є всього 3% прогресивних людей, які все штовхають і рухають до змін та розвитку. Тобто, для того, щоб у світі швидко відбулися якісь зміни, потрібно всім цим 3% об’єднатися і вирішити це зробити.

«У Гостомелі нас зараз лишилося близько 20 тисяч, 3% — це всього 600 прогресивних людей, які об’єднавшись, все змінять, бо вони відповідальні, ідейні, мають ресурси, бажання і можливості» — поділилася пані Маргарита. Зараз активні гостомельці серед яких, звісно, і вона, відкривають ГО «Гостомель — мiсто мрiй».

На думку Січкар, реалії війни вносять свої несподівані моменти, а саме – внутрішньо переміщені особи, не чекаючи повернення додому (за можливості) купують тут нерухомість і починають облаштовувати нові місця свого проживання. Зараз у Гостомелі проживає багато активних громадян із Харкова, Кременчука, Бердянська, Мелітополя, Маріуполя. Що, за її переконанням, приведе до хорошої дифузії – коли люди, котрі приїхали з інших регіонів, глянуть свіжим оком на це місто. У багатьох з них дуже європейські погляди і смаки, вони відкривають затишні кав’ярні, роблять гарний міський благоустрій.

«Я – оптиміст із домішкою реаліста і вірю, що все буде добре. Але для цього треба сьогодні в цих складних реаліях щось зробити. У мене справді є концепція, як змінити Гостомель. І мене надихає те, що, наприклад, у Бучі є прекрасний міський парк, де проходять мистецькі та музичні заходи: Міжнародний джазовий фестиваль «Парк мистецтв», фестиваль «Книжкова Буча», — говорить засновниця книжкового арт-простору.

Арт-простір хабу
Арт-простір хабу

ВОСЕНИ В ПАРКУ «ЩАСЛИВИЙ» ПРОЙДЕ ПЕРШИЙ КНИЖКОВИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ВІЧ/НА/ВІЧ ПОБАЧЕННЯ З КНИГОЮ»

На осінь вона хоче провести в парку «Щасливий» перший Міжнародний книжковий фестиваль «Віч/на/Віч побачення з книгою». Цього року планується «обкатати» його міні-версію, а повна — вже наступного року, коли благоустрій та усунення наслідків бойових дій у парку буде остаточно доведено до ладу.

«Он там, — показує вона мені сонячну місцинку між дерев, — велика галявина, що утворила вирва від вибуху, і я хочу зробити на її місці літній театр з відкритою сценою та місцями для сидіння. Все дуже мінімалістично, але стильно».

Вже готуються макети лавочок у вигляді відкритих книг, цю класну ідею пані Маргарита підгледіла в Стамбулі, де сидіти містянам пропонується просто на розгорнутих сторінках відомих книжок! У літньому театрі вранці старші чоловіки могли б грати в шахи, вдень – гратися діти, а ввечері — виступати творчі колективи.

Залужний в гостях у Маргарити Січкар
Валерій Залужний і Маргарита Січкар

«Є крилатий вислів Теодора Рузвельта, який став девізом наших ЗСУ і нашого головнокомандувача: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є». Так от наш книжковий хаб – це теж конкретна реалізація цього девізу. Є я, є — Гостомель, і я роблю те, що я вмію, хочу і люблю, тими ресурсами, які є» — переконана книжковий продюсер і засновниця бук-хабу «Віч/на/Віч» у Гостомелі Маргарита Січкар.

Любов Базів, Київ.

Фото автора та з ФБ Маргарити Січкар

ukrinform.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Книжковий хаб «Віч/на/Віч» у Гостомелі – перша ластівка, далі вони розлетяться…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Канівському музеї на Тарасовій Горі відбулася презентація унікального видання «Шевченковий…

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку Валентина Коваленко.

«Друзі, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто ста

В Ужгороді оголосили короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози…

16 травня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка під час презентації нової художньої книжки «Птах у своєму гнізді» письменника, Шевченківського лауреата, сценариста к

21 подія Книжкового Арсеналу, яку радить Читомо

Книжковий Арсенал у 2024 матиме близько сотні подій, у попередні допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450. Попри зменшення обсягу подієвої частини, її смис

Як допомогти постраждалим від обстрілу друкарні й видавництву

Компанія «Фактор» відкрила збір коштів для допомоги постраждалим від ракетного обстрілу друкарні Factor Druk, скоєного росією напередодні. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Юл

Стали відомі імена загиблих працівників друкарні у Харкові

Компанія «Фактор» оприлюднила імена загиблих працівників друкарні Factor Druk внаслідок російського ракетного удару по Харкову 23 травня. Про це повідомила Читомо комунікаційна менеджер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"