Книга колеги “Паспортист” Захар Цибченко

2021-06-14 20:50:30 Аделіна Янг

Книга колеги “Паспортист” Захар Цибченко

Привіт, мої любі читачі та колеги! 

До вашої уваги книга “Паспортист” Захара Цибченка – детектив/трилер, який тримає у напрузі з першої хвилини. На вас чекає цікавий сюжет, яскраві численні герої, не схожі між собою, інтрига, яка змушує роздумувати та шукати правильну відповідь всю книгу. Ловіть цікавий шматочок, і надіюся ви захопитеся цим твором, так само як і я:

Я різко відкрив очі, прокинувшись від поганого сну. Навколо мене стояла тьма, яку лише злегка розганяло місячне світло, що пробивається крізь щілину в шторці. Я повільно підвівся та сів. Неакуратно згорнута ковдра недбало валялася на другій половині двоспального ліжка. Сьогодні один…

«Бачиш, Білл!? Все так просто!»

Його голос не переставав звучати в моїй голові, повторюючи одні й ті ж слова знову і знову. Я вже збився з рахунку, яку ніч поспіль мене будять кошмари, де він, весь у крові, без угаву говорить все це.

«Подивись на мене! Не відводь погляд! Дивись мені в очі, Біллі!»

Я насторожено озирнувся навколо: очі вже звикли до темряви, і я міг бачити приблизні силуети речей та меблів навколо. Повернувся до шафи з одягом, зовні дверцят якого висіло дзеркало. Я побачив у цьому дзеркалі своє зображення. Вірніше, розмиті та чорні обриси свого тіла, яке самотньо сиділо на ліжку.

Трохи збоку від мене – тумбочка, на якій стояв електронний годинник і склянка води. Серед темряви, на годиннику чітко виднілися червоні цифри «1:12».

«А ти думаєш, що я слабак, Біллі? Скажи мені! Подивися на неї та скажи мені негайно!»

Я одним махом спустошив склянку води. Мені зовсім не хотілося пити, але я розраховував, що поглинання води відверне мене хоча б на кілька секунд. Я знав, що якщо спробую лягти спати, то не засну – занадто багато думок крутиться в голові, змушують думати про минуле та сьогодення, не даючи мозку розслабитися.

Вже вранці мені треба було йти на роботу, і приходити туди сонним не дуже хотілося. Іншого вибору не бачив – буду чекати до ранку. З іншого боку, я був упевнений, що не просплю та навіть прийду раніше всіх. Хоч якийсь плюс.

«Відповідай, Білл»

Я вийшов зі спальні, включив у залі світло і пройшов на кухню, яку від вітальні відділяла лише стійка. Кавоварка загула на половину будинку, повільно наливаючи каву мені в склянку. Приблизно так само текла кров. Її кров…

«Кажи!»

Біль від його ляпаси тоді, багато років тому, немов знову відгукнулася на моїй щоці.

«Ти не слабак…»

Анотація до книги “Паспортист ”

Дивно, як одна людина може зруйнувати тихе та спокійне життя цілого міста. Тримати у страху кожного з його мешканців, включаючи поліцію, яка повинна визначити його як можна швидше.
Чи зможуть головні герої розкрити справу і зловити безжального вбивцю? І чи доберуться вони до Паспортиста раніше, ніж він застане їх зненацька?

Оригінал статті на Букнет: Книга колеги “Паспортист” Захар Цибченко