Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

У Київраді зареєстрували проєкт, який передбачає демонтаж 60 пам’ятників, пов’язаних із рф.

Жителі Києва сперечаються у соціальних мережах з приводу демонтажу пам’ятників російському поету Олександру Пушкіну та письменнику і драматургу Михайлу Булгакову.

Депутатки Київради Ксенія Семенова та Аліна Михайлова запропонували демонтувати 60 пам’ятників, пов’язаних із рф, та звезти їх до Музею тоталітаризму. Проєкт «Про демонтаж пам’ятних знаків та їх частин, пов’язаних із РФ та колоніальною спадщиною» зареєстрували та планують розглянути на наступному засіданні.

Документ пропонує протягом 60 днів після ухвалення демонтувати пам’ятники, меморіальні об’єкти та меморіальні дошки й передати їх на зберігання відповідним районним державним адміністраціям до моменту створення в Києві музею тоталітаризму.

Особливу увагу містяни звернули на знесення пам’ятників Пушкіну та Булгакову. Бізнесмен Гарік Корогодський, який начебто говорить від «великої кількості людей», висловився проти демонтажу: «Булгаков не Ленін, Пушкін не Ленін». У своєму дописі він звернув увагу на те, що депутатки – молоді жінки та не корінні киянки та порадив «більше читати».

Депутатка Алла Шлапак від фракції «Єдність» теж уважає, що не потрібно зносити пам’ятники саме Пушкіну та Булгакову.

Пам’ятники та погруддя Пушкіну демонтують і в інших містах України – Тернополі, Мукачеві, Ужгороді.

Літературознавець та видавець Олександр Красовицький пояснює, що, починаючи з царських часів, у всіх містах, насамперед чергу на завойованих територіях, створювали вулиці Пушкіна, що свідчило «що саме туди опустився чобот російського окупанта». За його словами, вулиця Пушкіна означала просування російської мови на території України.

«Ми всі звикли, що Пушкін великий поет, а перш за все – він російський поет, а не український. Нічим особливим, крім адюльтерів із дружиною губернатора Воронцова (так званий «новоросійський генерал-губернатор та повноважний намісник Бессарабії») він не прославився в Україні», – розповідає видавець.

Науковиця Наталя Старченко пише, канонізація Пушкіна як «національного російського пророка» відбулася між 1899 і 1937 роками та йшла паралельно з поворотом більшовицької влади до російськоцентричного офіційного націоналізму. Культ Пушкіна як російського поета всього радянського народу працював на творення гомогенної культури на російському фундаменті.

Перебуваючи в Україні, Пушкін сприймав цю територію як російську. Українські реалії або не знайшли відображення в його творах південного циклу, або отримали російську інтерпретацію, зазначає науковець Петро Кралюк. Наприклад, Київ в уявленні поета сприймався як «святиня русcких городов».

За своїм походженням Булгаков – росіянин, що був народжений, як усі його брати та сестри, у Києві, де він прожив більшу частину свого життя. Булгаков у своїх творах просував українофобські тенденції – усе це можна побачити в його романі «Біла гвардія», п’єсі «Дні Турбіних» та оповіданнях, пов’язаних із романом «Біла Гвардія». Навіть у самому музеї письменника на Андріївському узвозі пояснюють, що саме імперське заперечення самого існування України, її мови та культури призвели до сьогоднішньої війни з Росією.

«Тому, з одного боку, роман «Біла Гвардія» – ця зневага до України болісна та образлива особливо у такий важкий період нашої боротьби за її існування», – зазначають в музеї.

Наприклад, одна з цитат «Білої гвардії»: «Я б вашего гетмана за устройство этой миленькой Украины повесил бы первым!.. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман…».

«Михайло Булгаков – автор найбільш брехливого твору про Україну часів Перших Визвольних змагань – «Біла гвардія», – коментує письменник Дмитро Калинчук. За його словами, у той час як українці билися й гинули за саме право України на існування, Булгаков дезертирував з Дієвої армії УНР, аби приєднатися до білогвардійців – які невдовзі розвернули фронт проти Української республіки.

hmarochos.kiev.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Добрі поради від Всесвіту.

Добрий вечір, мої любі!

 Слава Україні дорогі читачі й колеги

Вітаю усіх, Сьогодні я виклала ще один розділ книги

Покликання або Добрі Поради від Всесвіту 

 і на який ви чекали. Трішки смакоти у блозі для тих

86% діячів культури очікують збільшення популярності української культури у світі

72% українських культурних діячів передбачають збільшення патріотичного ухилу в культурі всередині країни внаслідок повномасштабної російсько-української війни. Про це свідчать результа

«Гра на вибування»: презентація книги відомого письменника у Чернівцях зібрала повну…

У Чернівцях 12 травня відбулася презентація книги «Гра на вибування» відомого публіциста, перекладача, письменника та критика Олександра Бойченка.

Захід зібрав повну залу Літературного целанівського

Моє Ца прогресивні домогосподарки

Пишуть багато про цільову аудиторію. Мені хочеться бачити такою прогресивних домогосподарок. Не тих, що посудомийки, а ті що люблять свого чоловіка усією душею. Знають, як йому важко приходиться на роботі й у захисті батьківщини.

Остання знижка на передплату Грішна

Любі мої, історія Вара і Єви в книжці “Грішна” доходить до свого завершення. Через днів п’ять буде фінал, тому продаж на деякий час (редегування) зупиниться. 

Не пропустить можливість купити зараз по заниженній

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"