Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

У Київраді зареєстрували проєкт, який передбачає демонтаж 60 пам’ятників, пов’язаних із рф.

Жителі Києва сперечаються у соціальних мережах з приводу демонтажу пам’ятників російському поету Олександру Пушкіну та письменнику і драматургу Михайлу Булгакову.

Депутатки Київради Ксенія Семенова та Аліна Михайлова запропонували демонтувати 60 пам’ятників, пов’язаних із рф, та звезти їх до Музею тоталітаризму. Проєкт «Про демонтаж пам’ятних знаків та їх частин, пов’язаних із РФ та колоніальною спадщиною» зареєстрували та планують розглянути на наступному засіданні.

Документ пропонує протягом 60 днів після ухвалення демонтувати пам’ятники, меморіальні об’єкти та меморіальні дошки й передати їх на зберігання відповідним районним державним адміністраціям до моменту створення в Києві музею тоталітаризму.

Особливу увагу містяни звернули на знесення пам’ятників Пушкіну та Булгакову. Бізнесмен Гарік Корогодський, який начебто говорить від «великої кількості людей», висловився проти демонтажу: «Булгаков не Ленін, Пушкін не Ленін». У своєму дописі він звернув увагу на те, що депутатки – молоді жінки та не корінні киянки та порадив «більше читати».

Депутатка Алла Шлапак від фракції «Єдність» теж уважає, що не потрібно зносити пам’ятники саме Пушкіну та Булгакову.

Пам’ятники та погруддя Пушкіну демонтують і в інших містах України – Тернополі, Мукачеві, Ужгороді.

Літературознавець та видавець Олександр Красовицький пояснює, що, починаючи з царських часів, у всіх містах, насамперед чергу на завойованих територіях, створювали вулиці Пушкіна, що свідчило «що саме туди опустився чобот російського окупанта». За його словами, вулиця Пушкіна означала просування російської мови на території України.

«Ми всі звикли, що Пушкін великий поет, а перш за все – він російський поет, а не український. Нічим особливим, крім адюльтерів із дружиною губернатора Воронцова (так званий «новоросійський генерал-губернатор та повноважний намісник Бессарабії») він не прославився в Україні», – розповідає видавець.

Науковиця Наталя Старченко пише, канонізація Пушкіна як «національного російського пророка» відбулася між 1899 і 1937 роками та йшла паралельно з поворотом більшовицької влади до російськоцентричного офіційного націоналізму. Культ Пушкіна як російського поета всього радянського народу працював на творення гомогенної культури на російському фундаменті.

Перебуваючи в Україні, Пушкін сприймав цю територію як російську. Українські реалії або не знайшли відображення в його творах південного циклу, або отримали російську інтерпретацію, зазначає науковець Петро Кралюк. Наприклад, Київ в уявленні поета сприймався як «святиня русcких городов».

За своїм походженням Булгаков – росіянин, що був народжений, як усі його брати та сестри, у Києві, де він прожив більшу частину свого життя. Булгаков у своїх творах просував українофобські тенденції – усе це можна побачити в його романі «Біла гвардія», п’єсі «Дні Турбіних» та оповіданнях, пов’язаних із романом «Біла Гвардія». Навіть у самому музеї письменника на Андріївському узвозі пояснюють, що саме імперське заперечення самого існування України, її мови та культури призвели до сьогоднішньої війни з Росією.

«Тому, з одного боку, роман «Біла Гвардія» – ця зневага до України болісна та образлива особливо у такий важкий період нашої боротьби за її існування», – зазначають в музеї.

Наприклад, одна з цитат «Білої гвардії»: «Я б вашего гетмана за устройство этой миленькой Украины повесил бы первым!.. Кто терроризировал русское население этим гнусным языком, которого и на свете не существует? Гетман…».

«Михайло Булгаков – автор найбільш брехливого твору про Україну часів Перших Визвольних змагань – «Біла гвардія», – коментує письменник Дмитро Калинчук. За його словами, у той час як українці билися й гинули за саме право України на існування, Булгаков дезертирував з Дієвої армії УНР, аби приєднатися до білогвардійців – які невдовзі розвернули фронт проти Української республіки.

hmarochos.kiev.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Кияни сперечаються, чи потрібно зносити пам’ятники Пушкіну та Булгакову

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

«Поезія Вільних»: 20 500 віршів про війну в Україні

«З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 20 000 віршів про війну було подано на портал «Поезія Вільних» українськими та іноземними поетами.

На порталі вірші найвищого художнього

Колективна безвідповідальність: «Гроші від Гітлера» Радки Денемаркової

Радка Денемаркова. Гроші від Гітлера / переклад М. Севрукової – Комора, 2022

Літератури про Голокост здебільшого сконцентрована на тому, що відбувалося в концентраційних таборах. Здава

З нагоди 300-ліття: як Україна святкуватиме день народження Григорія Сковороди

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років із дня народження видатного українського філософа й поета Григорія Сковороди. Нехай росія «вітає» його обстрілом музею у Сковородинівці, повном

«Репортери без кордонів» проти ретрансляції телеканалів рф французькими супутниками

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) подала позов проти державного французького регулятора телерадіомовлення (ARCOM), який відмовився застосовувати будь-які заборони

Михайло Пасічник. «Ми заклали бомбу помсти…»

ПУТІН ПРОВОДИТЬ ОКУПАЦІЙНУ НАРАДУЦе не закІнчиться добром…Дивлюсь одні й ті ж самі ролики:Сидить у кріслі під гербомУдав – гіпнотизує кроликів…26 люте 2022БУЛЬБЕШНИК-САМОЗВАНЕЦЬГосподарник, батько? Ні,

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"