Карта світу. А чи треба воно?

Карта світу. А чи треба воно?

Карта світу. А чи треба воно?

Любі мої, зараз я вельми активно пишу фентезійну історію “Коронована змієм” з легким закосом у темний реалізм (про те чи потрібні постільні сцени і жорстокість у тексті та в якій саме мірі поговоримо потім).

Аби світ мій тримався купи і не розвалювався по ходу історії, а його частини не мігрували, бо дехто – емісар склерозу, котрий забуває навіть власну дату народження, не те що назву якогось там герцогства і річок, то я нашкрябала карту.

Ось саме вона.

Питання наступне. Чи треба ліпити її в книжку ілюстрацією? Якщо так, то в самій початок, чи там де герої нарешті висунуть свої сраки зі столиці та змінять дислокацію? Бо поки вони сидять в одному місті й намотують нерви один одного на кривий дрючок – до дідька їм та карта?

А ще мені дуже цікаво чи не задовбали читачів фентезячні карти, бо мене трохи так. З іншого боку, може когось в житті не перетрафило вивченням креслення в просторова уява працює як у мене пам’ять? А так одразу помітно де що лежить і як його звати.

Хз, одним словом, мої любі. Поможіть автору-початківцю доки я не полізла ілюстрації саменька малювати.

А, іще по карті. Світ у мене герметичний. Тобто за межі гірського кільця вийти неможливо, бо там живуть усілякі страховиська. В морі теж достобіса потвор, котрими опікується не самій лагідний бог океану. Це зроблено свідомо, бо якщо розтягти географію на повноцінну планету будь-яка подорож стане приводом написати ще цілу книгу. Плюс закритий світ, оточений з усіх боків хижими тварюками – формується дещо інакше. І всі землі поряд з захисними гірськими хребтами воєнізовані трішечки більше ніж повністю. Натомість Метрополія – класична така метрополія. Живе за рахунок ресурсів інших провінцій. Ну і конфлікт провінційних жителів, нехай і титулованих, але визнаних варварами у культурному центрі населеного світу – теж штука цікава. Не все ж про звихнутого Ідару, котрий хоче вбити усе що не так ворушиться або криво лежить писати)))

Оригінал статті на Букнет: Карта світу. А чи треба воно?

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"