З 2013-го до 2020-го року кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі

З 2013-го до 2020-го року кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі

З 2013-го до 2020-го року кількість перекладених за кордоном назв українських книжок зросла від приблизно 48 до 153. Про це повідомив Український інститут книги в короткому огляді продажів прав на українські книжки за кордон.

За даними УІК, у 2013-му році кількість закордонних перекладів українських книжок не досягала й 50-ти назв, і хоча у 2014-му відбулося незначне зменшення, починаючи з наступного, 2015-му року, обсяг проданих за кордон прав стабільно зростав до 2018-го року.

 

Найбільше падіння відбулося у 2019-му році, коли кількість перекладів зменшилась на 30% у порівнянні з попереднім, 2018-м роком.

В огляді УІК зазначають, що таке зниження показників може бути незначним чином пов’язано із негативною динамікою обсягу ринку книжок в Україні (у 2019-му відбулося зниження на 7,15%). Проте більшою мірою − внутрішніми змінами в стратегіях видавців, які зосередилися на вітчизняному ринку.

 

Разом з тим, Український інститут книги проаналізував фактори зростання попиту на українські публікації за кордоном, серед яких виділив наступні:

 

  • зростання попиту на український, (зокрема культурний) продукт на внутрішньому ринку і тренд підтримки власного виробника на тлі політичних подій 2014-го року, що спричинив перехід багатьох видавців на україномовний контент, а отже і розширення пропозиції для закордонних партнерів;

 

  • зростання видимості України в інформаційному просторі, якому сприяли Революція гідності, анексія Криму, війна на Сході України, серіал HBO «Чорнобиль» (про це свідчать і результати «Дослідження сприйняття України за кордоном», оприлюднені у березні 2021 року Українським інститутом);

 

  • етап формування українського книжкового ринку як самостійного у відносинах щодо купівлі і продажу прав насамперед через часткове припинення торгових відносин з Російською Федерацією (введення обмежень на імпорт продукції), а також завдяки формуванню мовного ринку, захищеного законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

 

  • разом із національною, зросла і міжнародна активність видавців, зокрема щодо представлення української літератури і книги на престижних міжнародних ярмарках (зокрема й завдяки регулярній організації участі України з національними стендами Українським інститутом книги).

 

Серед найактивніших покупців українських книжок за останні 7 років − Болгарія (143 назви), Китай (98 назв), В’єтнам (61 назва), Польща (47 назв), Словаччина (41 назва), США та Чехія (по 30 назв). За цей час у світі було видано понад 830 перекладів з української.

 

Серед публікацій переважає дитяча література, хоча з 2014-го року стрімко зросла популярність художніх та нехудожніх видань на політичну та історичну тематики. Азійські ринки, в першу чергу Китай і В’єтнам, цікавляться виключно книжковою продукцією для молодшої аудиторії. Така ситуація спричинена зокрема й браком перекладачів.

 

За підсумками 2020 року найбільше перекладів творів вийшло у Китаї (20), Болгарії (13), Польщі (13), США (12) та Чехії (11). Найбільше перекладали на англомовний ринок − 18 перекладів. Також вийшло 5 видань французькою мовою. Іспаномовний ринок побачив 5 перекладів, а німецькомовний − 9.

«Своєю чергою, англомовний переклад літературного твору значно збільшує шанси виходу на наступні ринки. Згідно з нещодавнім дослідженням видавничої галузі України проведеним УІК у партнерстві з Британською Радою, однією з причин меншого попиту на українську художню літературу є критичний брак фахівців, які б володіли українською та могли б оцінити якість твору. Відповідно наявність англомовної версії де-факто є свідченням конкурентоздатності тексту та робить його більш доступним для наступних закордонних перекладів», − констатують в Українському інституті книги.

 

У 2020-му найбільше перекладали уже відомих українських письменників: Сергія Жадана, Андрія Кокотюху, Юрія Андруховича, Юрія Іздрика. Також переклали й молодих авторів: Мирослава Лаюка, Олесю Яремчук, Тамару Горіха Зерня. Найпопулярнішими авторами стали Романа Романишин і Андрій Лесів − 12 перекладів художніх творів, Оксана Була та Марія Жученко − по 11 публікацій, Катерина Міхаліцина − 8. Серед авторів художньої літератури та нон фікшн лідером став Сергій Жадан − 5 закордонних видань, Олег Сенцов − 4 та Оксана Забужко − 3 твори, видані в США. Переклали також і класиків: Марка Вовчка, Миколу Бажана.

 

Найпопулярнішими авторами, книжки яких були перекладені у 2013-2020 роках за кордоном, стали Романа Романишин та Андрій Лесів (79 перекладів), Сергій Жадан (45 перекладів), Оксана Була (33 переклади) та Катерина Міхаліцина (28 перекладів).

 

Видавництва, які у 2013-2020 роках найактивніше продавали за кордон права на переклади, це: «Ранок» (2032), «Видавництво Старого лева» (1943), «Vivat» (1654), «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (51).

 

В УІК зазначають, що мова придбання прав на книжку може відрізнятися від державної мови країни, яка їх купляє.

 

«Наприклад, права на цифрову версію трьох творів Романи Романишин і Андрія Лесіва данське видавництво придбало одразу на англійську, французьку та на данську. Таким чином видання з’явилося одразу на трьох мовних ринках. Подібні ситуації зазвичай трапляються з авторами, які вже встигли зарекомендувати себе на міжнародній книжковій арені та видавець може бути певним за успіх твору. Деяких українських авторів представляють закордонні літературні агенції та власні літагенти, найчастіше вони обирають вже відомих авторів, які стало пропонують нові й нові видання. Це Сергій Жадан, Юрій Андрухович чи Оксана Забужко, а подекуди й Макс Кідрук та інші»,  пояснюють в Інституті.

 

Для збільшення помиту на українські книжки за кордоном і популяризації українських авторів, Український інститут книги наголошує на необхідності міжнародної співпраці, участь в міжнародних книжкових ярмарках у статусі почесного гостя, активне інформування щодо відомих українських публікацій, започаткування Всесвітнього конгресу перекладачів з української мови, провадження резиденцій, просування викладання української мови й літератури в провідних університетах світу тощо.

 

«Посилення державної підтримки є критично важливою для просування української літератури за кордоном. Окрім того, існує потреба у визначенні ключових країн та мовних ринків для перекладів вітчизняних авторів, зокрема за співпраці з Українським інститутом, МЗС та Офісом з просування експорту. Український інститут працює над тим, щоб українські книжки та інформація про них були доступними онлайн та офлайн за кордоном. Так, в планах інституту на 2021 рік передбачено провести Дослідження доступності української книги і літератури у світі. Конкретні дії також представлені в рамках нещодавно представленої Стратегії розвитку читання», − наголошують в УІК.

 

Як відомо, торік Український інститут книги запустив програму перекладів Translate Ukraine, яка частково відшкодовує витрати на видання української літератури іноземною мовою. Завдяки цій програмі у 2020 році видали 53 книжки з творами українських авторів, перекладеними на 21 мову у 24 країнах.

 

Раніше повідомлялося, що Британська Рада та Український інститут книги опублікували результати дослідження українського книжкового ринку.

Оригінал статті на Suspilne: З 2013-го до 2020-го року кількість перекладених за кордоном українських книжок зросла втричі

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"