Знижка 25% на книгу «нахаба В МоЄму Будинку»

Знижка 25% на книгу «нахаба В МоЄму Будинку»

Знижка 25% на книгу «нахаба В МоЄму Будинку»

ВІТАЮ, МОЇ ЛЮБІ!!!
ЗНИЖКА 25% на книгу
«НАХАБА В МОЄМУ БУДИНКУ»

Уривок.
«— Вибач. Налякав?

— Вибач, Скарлетт.

— Все добре. Пішли.

Я поспішила вийти, але Домінік схопив мене за лікоть, і притиснувши мене до холодильника своїм тілом, забрав з моїх рук пляшку і поставив її на стіл. Все відбувалося так швидко, що я не зрозуміла, як його долоні схопили моє обличчя, а його гарячі губи опинилися на моїх. Він жадібно линув до моїх вуст, наполегливо натискуючи, щоб я піддалась його діям. І я піддалась. Мої руки обвели його шию, торкаючись волосся на потилиці. В той самий час, його долоні перемістились на багато нижче… з обличчя на талію… О, господи! Моє серце виплигувало з грудей, коліна підкосились і я вся розчинилась в його обіймах. Поцілунок переріс в щось неймовірно-шалене. Поцілунок за поцілунком ставали все розкутішими. Єдине слово для цього дійства, було – жадібність. Ми шалено насолоджувалися тим, що відбувалося. Поцілунок межував з солодким болем.

Він відсторонився і наші затуманені погляди зустрілись. Мої коліна і досі підкошувались. Добре, що він так міцно тримав мене.

— Скарлетт…

— Домінік… Це…

— Це тепер зупинить твою невгамовну подругу. Вона йшла за мною, – тож все бачила. Тепер не буде діймати тебе тими бовдурами.

Те, що я відчувала хвилину тому і те, що я відчувала в цю секунду – були, як Африка та Антарктида. Те полум’я, яке я відчувала, перетворилося від його слів на лід. Як він так міг? Тепер я виглядаю, як ідіотка, яка кинулася на його шию, яка відповідала так пристрасно на його цілунки, бо до нестями закохується,… а він… він ні. Сором захопив мене з середини, так само, як і гнів. Більше ніколи. Ніколи, я не дозволю йому себе торкнутись. Я все зрозуміла. Я зробила висновки.

— Дякую. — Я схопила пляшку і вилетіла з будинку, не обертаючись. За спиною я почула удар, гадаю це Домінік вдарив кулаком по холодильнику. На що він сердився? На себе? Чи на мене? Чи на ситуацію, яка змушує його жити зі мною?

Я встала біля стіни, і обпершись об неї, намагалася не розревітись. Мені боліло в грудях і я не розуміла, як дозволила собі відкритись ось так. Тепер для нього я закохане дівчисько, а він в нас рятівник. Він міг би запитати чи хочу я цього «спектаклю»? Він просто це зробив, а я відповіла так, як ніколи в житті. Осоромилась і все завдяки його «допомозі». Навіщо він так зі мною? Ці всі натяки,… цей флірт,… і цей неймовірно голодний поцілунок – навіщо? Навіщо, якщо йому байдуже до мене? Напевно Домінік так піднімає своє его,… йому до вподоби, що він так впливає на жінок. Тепер в цих рядах, хто зітхає під його поцілунками – є і я. Сором. Злість та розгубленість. Ось, що зараз в моїй душі.

Я почула кроки Домініка і миттю закрокувала за будинок до друзів”.
*****
 «— Колючко, — він стояв в човні і простягав мені руку, — прошу.
   Я підійшла до човна і огляділась. Скрізь була вода та ледь помітний туман. Мене переповнювали почуття різного характеру. Страх від того, що я такого ще не робила і цікавість, яка кликала зробити щось нове.
   Я не зрозуміла, як простягнула руку, і опинившись в човні з Лісорубом, сховалась в його обіймах.
   — Ми зараз впадемо.
   — Я не дам вам впасти.
   Його рука провела вздовж моєї спини, аж до попереку. Тремтіння і насолода пройшлися по моєму тілу. Зітхнувши, я підняла очі і ми порушили простір одне одного… вже давно… і не вперше… Мені кортіло спробувати його губи на смак, хоча саме вони і говорять зухвалі речі. Але не буду заперечувати факт, який захопив мою душу – Домінік мене приваблює.
   Наші носи майже торкались одне одного, а дихання лоскотала шкіру. Ми були за секунду від поцілунку, але я прокинулась від ранкового сну, який не мав продовження.
   — Треба сісти, щоб не гепнутись у воду.
   — Але, ж ви, мене хотіли скормити рибам, що ж змінилося?
   — Я говорила про себе, а ви можете і не сідати. Гарного плавання з рибами. Привіт від мене. — Я широко усміхнулась.
   — Колючка, ви Скарлетт. — Глибокий сміх та сяючі очі Домініка мене знову захопили і я задивилася на нього, до непристойності довго.
   — З вами інакше не можна.
   — Посперечаюсь. Якщо пізнати мене краще… я вам навіть сподобаюся.
   — Навряд.
   Я усміхнулась до нього щиро та весело. Він задивився на мене і я забулась, як дихати. Чому я біля нього так дивно почуваюсь, наче мені не більше вісімнадцяти. Червонію, як дівчисько.
   Задивившись на те, як він відв’язує човен і береться за весла, я відчула жар. Його м’язи заграли, а жили прокинулись під шкірою, зваблюючи мене ще більше».
 (Слова та речення 18+ трохи зміненні)

О-о-о… і ще одне – скоро СПЕКОТНА НОВИНКА
«БЕЗЖАЛЬНА СПОКУСА»

СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК
 

Оригінал статті на Букнет: Знижка 25% на книгу «нахаба В МоЄму Будинку»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Як зміниться Osnovy Publishing, отримавши нових власників

Відтепер видавництвом Osnovy Publishing володітиме Українська школа політичних студій (УШПС).  Про це повідомили 14 червня на сайті школи.
Право власності на 100% частки в Osnovy Publis

В Україні започаткували видавничий проєкт ilostmylibrary

Галерея сучасного мистецтва в Івано-Франківську «Асортиментна кімната» запустила власний малотиражний видавничий проєкт ilostmylibrary, що видаватиме нішеву нонфікш-літературу англійськ

Конкурси воєнної поезії і короткої прози оголосили довгі списки

Конкурс воєнної короткої прози від видавництва «Білка» та конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча оголосили короткі списки 2023 року. Про це повідомила на своїй фейсбук-сторінці дир

Виходить книжка свідчень жінок про війну, які збирала Вікторія Амеліна

На початку 2025 року вийде друком книжка Вікторії Амеліної War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»

Вбивство священного оленя на Оболоні — про «Катананхе» Софії Андрухович

Після 800-сторінкової «Амадоки», що охоплювала величезні шматки історії української культури і яку завбачливо в іноземних перекладах розділяли на кілька томів, Софія Андрухович створила

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"