Знижка до Дня захисників і захисниць України!

Знижка до Дня захисників і захисниць України!

Знижка до Дня захисників і захисниць України!

Оголошую знижку у 20% до Дня захисників і захисниць України на фантастичну книгу “Світи під ногами”! Вітаю усіх із Днем Козацтва і Покровою!

Олександра затягнуло у свої тенета неспокійне сновидіння. Йому снилося, що він іде через пустелю, ноги загрузають у піску і зісковзують по схилу, який не хоче тримати вагу тіла. Іти важко, дихання переривається.

Не маючи більше сили дертися на бархан, Сашко сів на пісок, щоб віддихатись і трохи перепочити.

Вночі у пустелі холодно, пробирає до кісток. Небо на сході світлішає, та яскраві зірки, вкладені у коштовні сузір’я, тьмянішають непомітно.

Вдалині пронизливо завив шакал, наче не відпускаючи ніч. Над найближчим барханом завис Оріон. Сім великих зірок, три з яких перепоясали сузір’я.

А ще на бархані хтось стоїть, на тлі світанкового неба не зрозуміти, але фігура видається знайомою.

Зібравши в кулак усю свою волю й іноді допомагаючи собі руками, Олександр заліз на верхівку бархану.

Це по той бік ще панувала ніч, а звідси виднівся новий день. Край золотавого сонця визирав з-за бархану, світло розливалося по пустелі мерехтливим морем. Гарно і лячно водночас, ніби людині немає місця серед цієї незбагненної і смертоносної краси.

Людина, яка зустрічала світанок, стоячи на краєчку пустелі, поворухнулася, і пісок змійками поповз по бархану. Олександр згадав, що не сам, озирнувся до чоловіка, й похитнувся від несподіванки, побачивши Ігната.

Тільки це був зовсім не його друг зі студентської юності. Погляд карих із прозеленню очей пронизливий, але крижаний, і замість усміху і волі у глибині цих очей гніздяться жорстокість і смерть. На одній скроні трохи поблискує сивина, сильно помітна у темному волоссі. Обличчя бліде, ніби шкіри довго не торкалося сонце.

Але найбільше Сашка вразив одяг Ігната: вільного покрою, який справді був би доречним тут, на Сході, тонка вишивка сріблиться на широких рукавах з розрізами, по коміру і низу цього незвичного вбрання, яке неабияк пасує чорнявому. Ігнат перепоясаний широким поясом із металевими вставками, розшитим бірюзою і рубінами.

– Ігнате, що з тобою трапилося?.. – тихе запитання злітає з вуст.

Сонце викочується з-за бархану, та замість золота піщані дюни залиті холодним вогнем і кров’ю. Олександру ввижається, що він згорить або потоне у цьому неприродному змертвілому морі, якщо оступиться.

Ігнат простягає руку, оживають жарини у каменях його шкіряного браслету.

– На коліна, – наказує Ігнат, й у ледь чутних словах живе прадавня влада, яка йде від землі, від крові, від самого життя.

Наказ, якого не ослухатися, але і якому не можна підкорюватися, бо це гірше, ніж оступитися у неприродне палаюче криваве море внизу. Олександр напрочуд чітко зараз це усвідомлює.

– Опам’ятайся, Ігнате. Ми ж друзі! – пробує дотягнутися до товариша Сашко, але той прибирає руку.

Очі Ігната так само холодні, але вогні у каменях браслету вистигають. І цієї миті Олександр розуміє, що товариш бачить значно більше, ніж відкрилося йому, і подумки дякує долі, яка приховала від нього ці страхітливі малюнки.

– Дивись, – тихо мовить Ігнат, обертаючись до полум’яного моря, в якому здіймаючи крила, народжується велетенський птах.

Яряться зірками хижі очі, а пера – вогненні мечі, здатні розрізати броню і подолати будь-який захист. Він – втілена у вогні смерть і водночас полум’я життя, що запалює серце кожної живої істоти, він – страх і надія… Та цей птах не здатний злетіти, ніби щось тримає його біля землі.

Ігнат знову дивиться на Олександра, але до жорстокості домісився невимовний сум, і це поєднання лякає найбільше.

– Завжди є чиясь жертва. Пробач, Олександре, – голос теплий, та лише на мить, а наступної секунди Ігнат різко змахує рукою, сиплеться пісок під ногами.

Олександр падає у криваве море прямо в обійми крил вогненного птаха. Небо чорне, крижаним полум’ям горить Оріон…

****

Чи залишаться Сашко та Ігнат друзями після такого пророцтва, дізнаєтеся з третьої книги циклу “Небесні міста”.

Оригінал статті на Букнет: Знижка до Дня захисників і захисниць України!

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"