Знаковий нон-фікшн 2022: уроки історії та національна ідентичність

Знаковий нон-фікшн 2022: уроки історії та національна ідентичність

Зібрали нон-фікшн видання, які допомагали наповнити рік, що минає, знаннями та важливими сенсами. Багато історії, художній репортаж, мемуари актора «Березоля» та оптика постколоніалізму у літературній критиці – список 2022 року точно не схожий на аналогічні добірки попередніх років.  

Нон-фікшн 2022 року багато в чому відгукнувся на потреби українців. Від книжок про подолання психотравм до видань про технологію бою чи тактику легкої піхоти, від історії УПА до розсекречених документів КГБ – видавці прагнули задовольнити запит читачів, спраглих знань про минуле своєї країни, щоб краще розуміти причини того, що відбувається у сьогоденні, а разом з тим старались надати інформацію, яка б підтримувала й відвертала від турбот. 

 

Серед нон-фікшн видань стало більше власне української репортажистики, чия географія охопила Крим та Схід. Дещо бракувало біографій особистостей, близьких до українського життєвого контексту. Візуальна книга трималась силами кількох видавництв, що зрозуміло, бо навряд у цей важкий рік хтось з новачків наважився б стартувати саме з нішевої літератури. 

 

На основі того, як відчувається 2022-й, що минає, зважаючи на повторюваність історії, у якій національна самовизначеність була ключовою для українців у різні роки й сторіччя, й уклався список знакової, на наш погляд, науково-популярної літератури. А те, що виходило за його тематичні межі, але було якісним і цікавим, ми додали бонусом.   

Йосип Гірняк. Спомини

Богдан Бойчук (упорядн.) – Харків: Видавець Олександр Савчук, 2022. – 512 с.

Йосип Гірняк – український театральний актор та режисер, який розпочав професійну кар’єру 1914 року. Працював у київському Молодому театрі за Леся Курбаса, пізніше долучився до його трупи вже у театрі «Березіль». Під час Другої світової війни Йосип Гірняк емігрував до Європи, а згодом – до США. Спогади актора є багатим матеріалом як для історіографії українського театру взагалі, так і для знайомства з дивовижним творчим світом видатного театрального режисера, вбитого совєтами, Леся Курбаса зокрема. У своїх мемуарах Гірняк пише й про Остапа Вишню, з яким перебував у засланні.

 

Щирий і відданий прагненню подати правду, автор розповідає про кілька десятиліть історії України: від спогадів про присутність на читаннях «Мойсея» самим Іваном Франком до репресій і Розстріляного відродження. З дивовижною ніжністю й захватом Гірняк пише про Леся Курбаса, називаючи його найтрагічнішою постаттю в українському театрі. Автор зазначає, що саме засновник «Березоля» став «основоположником української модерної сцени» та «вивів український театр на світові шляхи». Гірняк докладно описує театральні сезони, підготовку вистав, навіть розподіл ролей. Читати його спогади – це як опинитись за лаштунками, де були дуже різні люди: як друзі, так і зрадники, як пристосуванці, так і ті, хто тримався своєї правди до останнього. Цінна у багатьох сенсах книжка.   

Купити книжку.

Донбас: апартаменти для молодят у готелі «Війна»

Томаш Форро – Київ: Дух і Літера, 2022 – 368 с.

Незалежний словацький репортер Томаш Форро з 2016 по 2018 рік збирав матеріал для книжки про війну на сході України. На батьківщині автора вона вийшла у 2019-му, а тепер перекладена і у нас. Книжка складається з трьох частин, кожна оповідає про долю окремого персонажа, а через нього подає погляд на ситуацію на Донбасі очима людей з різною життєвою та політичною позицією. Ба навіть більше, Томаш Форро прагне знайти коріння зла, дати відповідь на запитання: «Чому починаються війни?» Тому його книжку відкриває історія про Мамуку, грузина, який, подорослішав під час війни в Абхазії, отримав воєнний досвід у Чечні, щоб потім опинитись на Донбасі. Десятиріччями причина бід і страждань на пострадянському просторі була лише одна і ми всі знаємо її ім’я.

 

Наступна історія книжки розповідає про Юру, який служить у лавах проросійських бойовиків, а точніше про те, що відбувається на території так званої ДНР. Фінальна частина присвячена жінці Лізі й усім тим, кому довелось покинути дім у пошуку нового життя. А ще вона про складнощі у зшиванні країни, про Апокаліпсис, який по собі залишає війна… Томаш Форро написав надзвичайно талановитий художній репортаж, який, якби не його болючий зміст, читається із затамованим подихом.  

Купити книжку.

Українська постколоніальність у текстах і контекстах

Оксана Ковацька – Брустури: Дискурсус, 2022 – 172 с. 

Збірка статей Оксани Ковацької, україністки, викладачки краківського Ягеллонського університету складається з публікацій, що виходили на сторінках українських і польських наукових журналів у 2015-2017 роках. Розглядаючи конкретні літературні твори крізь оптику емоційних станів, породжених Чернобильською катастрофою, розпадом радянської імперії, авторка подає їх докладний аналіз. Так, у роман Василя Шкляра «Ностальгія», написаному 1989 року, Ковацька з неабиякою цікавістю розглядає стереотипи, до яких вдається письменник, відзначаючи, що деякі з них Шкляр перейняв «можливо, несвідомо з радянських наративних моделей». Книжку Євгена Пашковського «Щоденний жезл» науковиця характеризує з погляду концепції культурної пам’яті, роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» описує як «реквієм за автентичною українською культурою», а «НепрОстих» Тараса Прохаська називає «архівом спогадів для нащадків».

 

Пишучи про українську літературу «новочасності» авторка зупиняється на «Бомжах  Донбасу» Олексія Чупи – книжки «про безпритульність людини і народу». Окремий розділ присвячує есеїстиці Оксани Забужко. Немає сенсу переказувати зміст статей Оксани Ковацької, бо вони самодостатні і не потребують чиєїсь оцінки. Це літературна критика високого ґатунку, що прагне виробити власний погляд навіть на творчість тих авторів, яка вже детально описана.    

Купити книжку.

Від країни козаків до країни селян

Андреас Каппелер – Львів: Літопис, 2022. – 360 с.

У вступі до своєї книжки Андреас Каппелер, швейцарський історик, професор Віденського університету, зауважує, що після розпаду СРСР наша країна залишалась для Європи terra incognita. «Ще й досі багато хто вважає українську державу тимчасовим явищем, а українців підгрупою російської нації. – пише автор. – Дехто стверджує, що назва «Україна» з’явилася лише нещодавно, що Україну, мовляв, винайшли Ленін зі Сталіним, що саме вони оголосили українців нацією». У силу своїх знань з цим Каппелер не згодний, а тому прагне донести читачам, що «Україна має тривалу власну історію і що за ранньомодерної доби вона займала стійке місце на ментальній мапі мешканців Центральної і Західної Європи». Послуговуючись та цитуючи численні наукові праці, Каппелер пише, що Україна з’явилася в тогочасному інформаційному просторі Європи на початку XVI ст., автор згадує «епохальний твір, першу працю, присвячену винятково Україні і яка поняття «Україна» містить у назві – «Опис України» Ґійома ле Вассера де Боплана», вперше опубліковану 1651 року.

 

Науковець простежує зміни у позиціюванні нашої країни, інспіровані політичними чи культурними зрушеннями. Врешті робить висновок, що «тінь Росії зникає досить повільно, а Україна та її історія досі не мають стабільного місця на ментальній мапі Європи». Як для книжки, що вийшла в оригіналі 2020 року, це твердження було актуальним. Але тінь похитнулась, а Україна – ні. 

Купити книжку.

Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України

Ukraїner – Киів: Ukraїner, 2022 – 672 с. 

Тут могла б бути будь-яка книжка, видана цього року Ukraїner, адже важко уявити більш україноцентричні видання, ніж ті, що продукує команда медіапроєкту. Але в контексті обіцяної у заголовку цього матеріалу теми ідентичності наявність у добірці «Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України» видається найлогічнішою. Книжка починається з розповіді про українські етнографічні групи: лемків, бойків і гуцулів. Структура видання побудована так, що акцентні фотографії супроводжують тексти, як описові, так і ті, що передають пряму мову його героїв. Після українців настає черга представників усього розмаїття національних спільнот нашої країни. Австрійці, чехи, шведи, роми, євреї, гагаузи, приазовські греки, сирійці, грузини, кримчаки чи караїми – ким би ти не народився, можеш зберігати традиції пращурів, але й вважати себе українцем.

 

Національна ідентичність не є тим, що передається по крові. Цей виключно соціальний конструкт є результатом свідомого вибору. Його можна робити лише тоді, коли відчуваєш свободу та не маєш тиску суспільства. Люди часто ідеалізують те, чим дорожать. Але ми точно знаємо, що Україна стала гостинним домом для багатьох спільнот, які множать нашу спільну любов до країни.    

Купити книжку.

Хіросіма

Джон Герсі – Львів: Човен, 2022 – 208 с. 

У нашому божевільному сьогоденні «Хіросіма» Джона Герсі цінна з кількох причин. По-перше, вона є визнаною класикою художнього репортажу. По-друге, фіксує страшну історичну подію, маючи  прагнення закарбувати у свідомості людей, що трагедія у Хіросімі не має повторитись. По-третє, демонструє, що таке демократичні цінності свободи слова. Нагадаємо, 6 серпня 1945 року у згаданому японському місті вперше в історії людства була застосована ядерна бомба. Американський бомбардувальник скинув її, за коротку мить забравши понад 80 тисяч життів, ще 200 тисяч людей отримало радіоактивне зараження. Це був акт невиправданої жорстокості, адже Друга світова війна завершувалась і її перебіг був вже цілком зрозумілим.

 

За рік після трагедії американський журналіст вирушив до Хіросіми, щоб зібрати свідчення тих, кому вдалось вціліти, але не для того, аби написати книжку зі звеличенням військової машини США, а навпаки – показати біль і жах, до яких призводить бряжчання зброєю. Мине майже сорок років і Герсі напише новий розділ до своєї книжки, в ньому йтиметься не лише про долі шістьох головних героїв видання, а й про те, що світ так і не засвоїв урок, продовжуючи поповнювати арсенали ядерними та водневими бомбами… У пам’яті світу з’явились прогалини. І невідомо, що слід робити, аби уникнути дуже болючих нагадувань. 

Купити книжку.

Голокост. Нова історія

Лоренс Ріс – Київ: Лабораторія, 2022 – 440 с. 

Цього року Лабораторія видала три книжки британського історика, автора історичних документальних фільмів та програм на ВВС TV Лоренса Ріса: «За лаштунками війни. Сталін, нацисти і Захід», «Голокост. Нова історія» та «Аушвіц. “Остаточне рішення” нацистів». Всі разом вони дозволяють не просто заглибитись у тему історії розв’язання Другої світової війни, політичних передумов та інтриг, а проводять набагато складнішим і серйознішим шляхом формування зла, що здійснювалось за загальної згоди.

 

Лоренс Ріс багато пише про колективну відповідальність, про те, що у існуванні концентраційних таборів винен не лише Адольф Гітлер чи його поплічники, відповідальні за національні чистки, а й ті німці, які підтримували партію майбутнього фюрера на виборах, вірили пропаганді, нехтуючи загальнолюдськими цінностями заради імперських амбіцій політиків. Знайомо, чи не так. Двадцять п’ять років Лоренс Ріс досліджує Голокост – «найбільш сумнозвісний злочин у світовій історії», щоб зрозуміти, як таке безчинство стало можливим. Знаєте, здається, автор так і не зміг цього осягнути, бо й  ми, українці, нині не можемо розібратись у витоках тієї люті, з якою нас намагаються знищити зайди з росії. Зло незбагненне. Але й не непереможне.     

Купити книжку.

Також рекомендуємо:

  • Тарас Лютий. Сковорода. Самовладання – Київ: Темпора, 2022 – 632 с.
  • Сергій Мельниченко, Катерина Лесів. MYPH / Молода Миколаївська Фотографія UKR – Київ: Родовід, 2022 – 200 с.
  • Герберт Макмастер. Поля битв: боротьба за захист вільного світу – Київ: Наш Формат, 2022 – 424 с.
  • Анатолій Дністровий. Розмови з інтелектуалами. – Київ: Комубук, 2022 – 264 с.
  • Едуард Андрющенко. Архіви КГБ. Невигадані історії. – Харків: Віват, 2022 – 400 с.
  • Рейчел Кларк. Любе моє життя. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2022 – 384 с.
  • Нік Пайєнсон. Підглядаючи за китами: Минуле, сьогодення та майбутнє найбільших у світі тварин. – Львів: Апріорі, 2022 – 336 с.
  • Гамфрі Карпентер. Дж. Р. Р. Толкін: Біографія. – Львів: Астролябія, 2022 – 448 с.

 

 

Оригінал статті на Suspilne: Знаковий нон-фікшн 2022: уроки історії та національна ідентичність

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У метро Києва встановили назву станції «Площа українських героїв»

У Києві встановили літери на перейменованій станцій метро «Площа Українських Героїв». Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. 
Відлиті у повнорозмірні

Чародійницькі ліки для читачів

10 квітня ошатна бібліотека селища Слобожанське Дніпропетровської області приймала довгоочікуваних гостей – митців Еліну Заржицьку та Олену Швець-Васіну.

На зустрічі були присутні вчителі Слобожанськ

Карандєєв у Херсоні оглянув театр, музей і бібліотеки

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час робочої поїздки в Херсон оглянув обласний театр, музей і бібліотеки.

Про це повідомляє пресслужба МКІП, передає Укрінф

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги

Перекладачка Ірина Маркова потребує допомоги у лікуванні. Про це повідомили на фейсбук-сторінці видавництва Komubook.
«Талановита перекладачка і просто дуже мила та розумна дівчина Ірин

Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони

Військовослужбовець, поет, лавреат Шевченківської премії 2024 року Дмитро Лазуткін став речником Міністерства оборони України. Про це повідомили в етері телемаратону, відрекомендувавши

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"