Запрошую)

Запрошую)

Запрошую)

Привіт)

Розповідати про себе я якось не дуже люблю, а от про свої історії — залюбки)

Наразі на моїй сторінці відбувається викладка першої історії про сучасну попелюшку (танцівницю-Настю з нелегкою долею, але сильним характером) та сучасного благородного принца (хокеїста-Гліба, хвалити якого я можу довго, але просто скажу, що він ну дуже цілеспрямований і встояти перед його облогою відверто складно…). 

Думаю, ця історія зацікавить тих, кому хочеться поринути у казку, але при цьому відчувати, що щось подібне цілком могло відбутися.

В історії вас чекає любов у всьому багатоманітті своїх проявів, непроста моральна дилема, людяні персонажі, трохи сміху, краплинка сліз, обов’язковий хепі-енд! 

Організаційно я обіцяю, що прочитаємо ми історію доволі швидко і повністю безкоштовно. 

І якщо буде видно, що перший мій млинець вийшов не гливким — неодмінно продовжу свій шлях на Букнеті)

Отже, запрошую

ЕФЕКТ МЕТЕЛИКА

Обкладинка від чудового майстра — AnSa!

Анотація:

Настя знала змалку: “Веселові не здаються!”
Вигнали із танцювальної трупи? Не біда. Мама втратила роботу? Переживемо. Доводиться танцювати у нічному клубі? Могло бути гірше. Скоро все налагодиться. З’явиться робота. Трудові будні в клубі “Батерфляй” залишаться в минулому, як і пильні погляди власника цього місця, котрі так хвилюють. Або…
Можливо метелик вже змахнув крильми, запустивши незворотній механізм?

Тизер:

Настя відчувала безліч спрямованих на неї поглядів як один великий липкий кокон, що огортає з усіх боків, але в цьому коконі чомусь обличчя зараз пекло особливо сильно.
Знову піднявши голову, Настя підняла погляд, натрапляючи на людину, чиї очі так завзято палили.
Якось відразу стало зрозуміло, що це і є шеф шефа, Гліб Імагін.
Чоловік сидів на дивані, відкинувшись на спинку, у руках тримав склянку з водою (навряд чи горілку почали б наливати в таких обсягах). Він навіть не удавав, що слухає лепет підлеглого, який влаштувався поряд. Просто дивився перед собою, старанно пропалюючи дірки в обличчі однієї з гоу-гоу танцівниць. На жаль, у Насті.
Ковтнувши, Настя спробувала відірвати погляд від обличчя чоловіка, але це виявилося бісово складним завданням. У напівтемряві він виглядав жахливо-привабливо. Брюнет з уважним важким поглядом змусив серце забитися куди швидше, ніж усі танці. Долоні спітніли, горло стиснув черговий спазм.
Якби він хоча б погляд відвів, стало б значно легше. А він робити цього не поспішав. Напевно, зауважив, що його спіймали за підгляданням, але не знітився, не відвернувся, не удав, що танцівниця цікавить його не більш ніж подіум під її ногами. Ні, погляд опустив, але не відвів його, тепер подорожуючи вниз по шиї, до грудей, живота, по ногах. Захотілося стиснутися, прикритися, але натомість Настя розгорнулася, даючи собі хоч такий перепочинок.
— Євгене, відверни ти його увагу, — прошепотівши собі під ніс, Настя з побоюванням обернулася, виписуючи чергове па, яке тепер здавалося особливо вульгарним і непристойним. Цей штрих не відвернувся. Тільки хмикнув, повертаючись до спостереження за тим, як лице танцівниці покривається червоними плямами. Навіть переконання про те, що в темряві почервонілого обличчя не видно — не заспокоює. Настя знала точно — він прекрасно знає, що соромить, і робить це спеціально.
Чергова зміна пісні відбулася якось непомітно. Забувши про те, що робити цього не мусить, Туся спробувала випробувати ще один метод втечі з-під пильної уваги темних очей. Дівчина знову пірнула вниз, присівши, а потім спробувала піднятися. Перед очима затанцювали мушки.
— Чорт, — пірнаючи в темряву, виштовхнути себе вгору Настя вже не змогла.

Якщо зацікавилися — підписуйтесь на мою сторінку та доєднуйтесь до читачів!

Чекаю з нетерпінням!)

Оригінал статті на Букнет: Запрошую)

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"