Залежність – Вирок!

2021-07-07 18:40:03 Лександра Славич

Залежність – Вирок!

Привіт!

Ідея про віртуальну залежність як один із видів криміналу з’явилась порівняно недавно. Тому ласкаво прошу❣️❣️❣️ Долучайтесь до читання, сподіваюсь на підтримку))))

“ЗАЛЕЖНА”

(автор обкладинки – неймовірна і талановита Asteriya❤️)

Анотація:

“Хто б міг подумати, що в умовах сьогодення користування Інтернетом вважатимуть злочином? Буде розроблена ціла судова система, і людей каратимуть. Настане реальність, в якій телефони, комп’ютери та інші гаджети опиняться під забороною. А тим, хто чинитиме опір, винесуть вирок – залежність…”

Коротенький уривок:

” – Словом, тобі потрібно підготуватись. А мені і тут добре. Хтозна, може, ще краще буде, – поділилась Іванка.

– Ти що, серйозно? – в моєму погляді читався шок. 

– Ну так. На волі я візьмусь за старе, а ще як відновлю зв’язок з Петриком, ох… Розумієш, цікаво те, що я цілком усвідомлюю, що те все погано, що користі воно нікому не приносить, але зупинитись не можу… Видно, таки залежна.

Що? Ні! От який чорт смикнув її так думати?

– А… Чим займалась, якщо не секрет? – Тарас узявся роздумувати.

– Та чого вже приховувати, – зітхнула Іванка. – Ми з братом дурили людей. Знаєте, як ото розіграш по телефону? Я забивала людям баки, недарма ж психологію вивчала, а Петрик грошима завідував. Хакер іще той… Власне, то він і запропонував мені таке.

– Його впіймали? – я була приголомшеною.

– Сподіваюсь, що ні. Не знаю, мене забрали першою. Пригадую, не подобалось мені гарувати, важко по годин 15 на добу, як батьки наші… Все хотіла чогось легкого.

– А, ну так, звісно, виманювати в людей кошти – багато розуму не треба, – Тарасу, вочевидь, таке не сподобалось.

– Ой, ну-ну, подивись, святоша знайшовся… Давай тепер ти, раз ми вже зачепили таку тему. За що тебе сюди?

– Віртуальне казино, – молодик враз перемінився на лиці.

Я заклякла. Ні, ні! Як я скажу їм про себе, коли сама ще не усвідомила. Толік мене просто зрадив. І чим йому не вгодила, не можу зрозуміти… Дружили зі шкільної лави, потім поступово я закохалась, ми влаштовували цікаві нічні побачення… От як ти там, любий? Совість не гризе, ні?

– … і я так захопився, що… Просив у сусідів, все надіявся, що відіграюсь, що перший виграш неодмінно повториться, – з болем згадував Тарас. Що ж, здається, в нас схожі проблеми.

– А потім дізналась Аня. Сумно, як згадаю, що і її обманював… Не витерпіла. Подала на розлучення, а я тепер розплачуюсь. Не знаю, може й справді тут перевиховають, чи що…

Слухала і дивувалась. От не люблю відверті розмови! Хотілось підтримати Тараса, та що маю сказати? Сама у тій же ямі. Мене просто ніколи не розуміли. І через той дзвінок я тут, а він і далі, мабуть, живе приспівуючи… Не розумію, як не розгледіла в ньому підступу. Кохання затьмарило.”

Дякую за увагу! Приємного читання ❣️

Оригінал статті на Букнет: Залежність – Вирок!