Завтра о дев’ятій вечора
Завтра о дев’ятій вечора
премʼєра нової книги “За 2 кроки від жінки, яку я…”. Це продовження книги “Пірʼїнка”, але можна читати й окремо.
Значить, дивіться — я вже завантажила на сайт вісім глав. До 18 вересня гарантовано продовження будуть виходити через день о 21.00. Я вже писала раніше, що в моїй уяві є ідилічна картинка, щось типу — мої читачі увечері після метушливого дня спокійно вкладаються у ліжечко, беруть до рук телефон чи ставлять на коліна ноут й спокійно, в задоволення насолоджуються новою главою. Якось так. (Дуже сподіваюсь, що зможу підтримувати сталий графік виходу продовжень.)
Не знаю, дівчата, показати вам уривок? Ну, щоб було більш-менш зрозуміло, що воно. Тут же питання — який? Як на мене, у книзі багато смачних епізодів. (Скажу чесно, мені подобається працювати над цією книгою. Дуже бентежно! Щоправда, інколи виникають певні сумніви, перестороги, щось типу, а чи не перебір? Може трохи занадто. Одним словом, побачите. Думаю, якщо що, ви мені скажете.)
Ну, давайте спробуємо такий уривок (клянусь, абсолютно випадково вибрала):
“Вона акуратно взяла двома пальчиками довгу і товсту кубинську сигару ручної скрутки, повільно обхопила губами й з великим задоволенням затягнулася ароматним димом. Вогник на кінці сигари відразу яскраво спалахнув. Це було так красиво й так хвилююче.
— Досить м’яка, — сказала Іра й віддала мені сигару. — І легко тягнеться.
Я дивлюсь на неї й мені так… Знаєте такий вислів “солодкий біль”? Це те, що я зараз відчуваю. Я відчуваю, як набирає силу болюче збудження, замішане на солодких спогадах та глибоких душевних травмах. Свого часу вона таки добряче мене віддухопелила. Не фізично звісно. Якби я був хоч трохи більш романтичним, я б сказав, що вона розбила моє серце; ампутувала й викинула в смітник, як якийсь непотріб, моє кохання. Здавалося, це було так давно, але фантомні болі досі не дають мені спокою.
Я повільно оглядаю її з ніг до голови. Затримуюсь очима на рівні грудей. Потім піднімаю очі й зустрічаюсь з її поглядом. Вона так на мене дивиться… Щось дуже порочне причаїлось у легкій зелені її очей, а у блакиті — суцільна святість. (Мене завжди зачаровували її очі, колір яких досі загадка навіть для неї самої.) Дико хочеться буквально згребти її в оберемок, притиснути до себе й до болю впитися в м’які губи.
А потім зірвати з неї той клятий халат й… Я навіть не знаю. Відкохати так, щоб вона не те що ходити не могла, а навіть не спромоглася встати з ліжка. Лежала вся мокра й всмерть втомлена на зім’ятих простирадлах, тяжко дихала й просто …
Її гарячі губи так раптово накрили мої, що я не відразу зрозумів, що відбулося.
— Тьомка! — прошепотіла вона в мої губи. — Тьомочка!
Тоненькі пальчики так приємно перебирали волосся у мене на потилиці.
— Господи, хлопчик мій коханий!”
Отже! Як то кажуть, після 30-ти непристойно бути пристойною, а раніше й взагалі беззмістовно, тож ласкаво прошу у світ чуттєвої, красивої й дуже романтичної еротики! Жодної вульгарності (не знаю, не люблю)!
Чекаю на вас завтра, недільного вечора 4 вересня о 21.00. Дуже чекаю, приходьте, не соромтесь.
Гарного вечора, людоньки!
Бережи вас Господь!
Оригінал статті на Букнет: Завтра о дев’ятій вечора
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша
Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова
У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою
19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко
Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.