Жителі деокупованих територій: культура під час війни проводить межу між «своїми» та «чужими». Але кошти мають іти на ЗСУ

Жителі деокупованих територій: культура під час війни проводить межу між «своїми» та «чужими». Але кошти мають іти на ЗСУ

Більшість українців, які мешкають на прифронтових і деокупованих територіях, переконані, що закривати заклади культури не має потреби, але кошти культурної галузі потрібно насамперед спрямовувати на потреби Збройних сил, а віднову варто розпочинати вже після закінчення війни. Про це свідчить результати якісного дослідження соціологічної групи «Рейтинг».

Частіше про недостатність культурних закладів говорили у Дніпропетровській, Запорізькій та Чернігівській областях. На Херсонщині лише чверть заявили, що культурних закладів достатньо, натомість понад 70% людей відзначили, що їх не вистачає.

 

Більшість опитаних мешканців не підтримують закриття закладів культури в малонаселених пунктах, але переважна більшість (78%) вважають, що відновлювати/відбудовувати зруйновані заклади культури потрібно лише після закінчення війни. Відновлення таких закладів зараз підтримують лише 17%. Найменше про потребу негайної відбудови говорили у Херсонській області.

 

Абсолютна більшість вважають, що культурні заходи у їхніх громадах має фінансувати місцева влада (понад 70%).

 

Оцінюючи можливості дозвілля у своїх місцевостях загалом відносно кращі оцінки отримали можливості для дітей та підлітків, найгірші – для демобілізованих військовослужбовців та ветеранів, а також людей з інвалідністю. Найчастіше опитані не могли оцінити рівень можливостей дозвілля для ветеранів і людей з інвалідністю.

 

«Війна та її наслідки спричинили відчутну соціальну ізоляцію та роз’єднання людей в досліджуваних громадах. Ізоляція зростає як всередині громад, так і як процес ізолювання окремих громад одна від одної, від інших областей та регіонів України. Респонденти не тільки менше зустрічаються та спілкуються всередині громади, вони набагато менше подорожують Україною, менше відвідують великі міста та великі осередки культури. Фінансування культури часто сприймається респондентами як конкурентне до фінансування ЗСУ. Саме тому визначаючи велику значущість культури під час війни, вони постійно розмірковують, як фінансувати культуру, якщо гроші потрібні на фронті», — зазначають у соціологічній групі, що проводила дослідження.

 

Згідно з дослідженням, жителі прифронтових областей переважно мають регіональну ідентичність, українську громадську тожсамість мають дуже великий відсоток опитаних. Щодо відчуття європейської ідентичності – оцінки посередні. Відносно вищий рівень відчуття європейської ідентичності у Сумській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях, найнижчий – в Одеській та Харківській.

 

Про відчуття радянської ідентичності говорила невелика кількість опитаних, дещо частіше серед старшого населення та тих, у кого мова спілкування російська. Дещо частіше про радянську ідентичність відповідали в Одеській та Запорізькій області, рідше – у Сумській.

 

 

Згідно з дослідженням, всі опитані відмовилися від споживання російського культурного контенту, це зробили й молоді, і старші люди. Вони стверджують, що це стало головним моментом в зміні їх культурних смаків. «Вони не тільки не хочуть, але й не можуть вживати російський контент, який тепер видається їм агресивним та загрозливим, тим, що може нести в собі пропаганду», — зазначають автори дослідження.

 

У підсумках також ідеться про об’єднавчу роль культури під час війни, котру відмітили жителі прифронтових територій. Саме українська культура, на їх думку в цій війні є головним об’єктом агресії з боку окупанта. «Громади, які пережили окупацію знають це наочно. Для майже всіх респондентів культура під час війни стала тим, що ефективно проводить межу між “своїми” та “чужими”, підкреслює право українців на суверенітет, є важливою основою ідентичності. За тим, як респонденти описують досвід своєї ідентичності, які наводять її ознаки, можна говорити про те, що українська ідентичність формується як громадянська ідентичність відкритого доступу, а не закрита традиційна етнокультурна ідентичність», — розповідають автори дослідження.

 

Повністю висновки соціологічної групи «Рейтинг» можна переглянути тут.

 

Опитування провели серед населення Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської та Херсонської області віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення.  В якісному етапі дослідження взяли участь 312 респондентів. Було проведено 120 глибинних інтерв’ю (по 15 глибинних інтерв’ю серед 5 категорій респондентів в кожній з досліджуваних областей) та 24 фокус-групові дискусії (по 3 фокус-групи серед місцевого населення в кожній з досліджуваних областей). Терміни проведення: 21 листопада – 3 грудня 2023.

 

Згідно з дослідженням, третина українців на прифронтових і деокупованих територіях ходять до бібліотек, а 10% роблять це щомісяця.

 

 

Чільне зображення (ілюстративне): УКФ

Оригінал статті на Suspilne: Жителі деокупованих територій: культура під час війни проводить межу між «своїми» та «чужими». Але кошти мають іти на ЗСУ

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу. Про це повідомили на сайті Буквоїд.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оц

Відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець і громадський діяч Петро Кононенко

Національна спілка письменників України з глибоким сумом повідомляє, що 28 лютого після важкої хвороби відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець, громадський діяч, доктор філологічних наук, пр

Літературна премія Європейського Союзу оголосила номінантів

Оголосили номінантів літературної премії Європейського Союзу 2024 року (European Union Prize for Literature, EUPL). Про це повідомляють на сайті EUPL.
До журі цього року увійшов українс

Відомі фіналісти міжнародної премії з арабської художньої літератури

Міжнародна премія з арабської художньої літератури 2024 (IPAF) визначила короткий список фіналістів. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку потрапили 6 книжок:
 

«С

В Канаді презентували книжку “Листи з України”, підготовану відомою журналісткою Le Devoir

Цієї середи, 28 листопада, в Монреалі представили книжку «Листи з України» (фр.« Lettres d’Ukraine »), ініційовану та укладену Маґдалін Бутро (Magdaline Boutros), журналісткою-міжнародн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"