Жанровий експеримент – Гумор

2022-01-30 18:54:52 Стю Слейтерус

Жанровий експеримент – Гумор

Недавно побачив заклик приєднатись до марафону “Жанровий експеримент” від Кейтрін Шкроб. І не зміг пройти повз і не приєднатись. Бо ж цей марафон дещо схожий на гру Літературна маска, яку я проводив на в групі ФанАрк, тож мені цікаво спробувати свої сили як учасника, а не організатора. Мені дістався уривок в жанрі Гумор, побачимо що з цього вийде)

Ну і власне мій уривок:

Аліна, в піднесеному настрої поверталася додому. Ніщо не могло засмутити дівчину, ні відсутність гудзиків на пальто, які залишились в переповненій маршрутці. Ні той факт що вона вступила в собачу міну, і довелось стирати підошву чобота об асфальт. Навіть те, що ліфт зламався, і дівчині довелося підніматись на дванадцятий поверх пішки, з пакетами повними продуктів.

Вся захекана, спітніла, ледве переставляючи ноги, Аліна нарешті зайшла в квартиру, де на неї чекали її найрідніші , сім’я, яка любить її такою як вона є.

В прихожій на тумбі поважно сидів кіт Самсон, гордовито задерши носа. В домі він беззаперечно був головним. На підлозі, біля тумби нетерпляче підстрибував шпіц Сніжок.

– Самсон, – кинувши пакети, розпростерла обійми Аліна, намагаючись обняти кота.

– Ти зовсім здуріла? – вигукнув кіт, зашипівши, – в цьому брудному лахмітті хочеш мене обняти?!

– Ой, вибач, я зараз, – присоромилась Аліна і поспішила перевдягтися в чистий одяг, – А тепер можна?

– А можна я,я,я… – нетерпляче підстрибував Сніжок.

– А ти руки помила, – з підозрою прищурившись запитав Самсон.

– Зараз, – поспішила Аліна в ванну мити руки, та на виході її збив з ніг, Сніжок, не в силі більше чекати, на радощах аж обличчя облизав.

– Мий, – безапеляційно заявив Самсон, – і писок не забудь!

Аліні не залишалося нічого іншого, як знову іти в ванну.

– А тепер можна? Я вмилась, перевдяглася, навіть зуби почистила, склала руки в благальному жесті перед котом Аліна.

– Я запишу тебе на прийом, дай подумаю, – замислився Самсон, – я вільний 29 лютого.

Гордо задерши хвіст Самсон зістрибнув на підлогу й пройшов повз розчаровану Аліну. Та дівчина довго не сумувала, в кімнаті на неї чекали ще пухнастики, які точно будуть раді їй. Перше що почула дівчина, зайшовши в кімнату, це крики хом’яка Хрума:

– ПО-ЖЕ-Р-ТО-НЬ-КИ…..пожертоньки, – верещав хом’як, теліпаючись на дверцятах клітки.

– Зараз-зараз, – поспішила наповнити годівницю юлюбленця Аліна, – прийдеш на ручки як поїш?

– Приходь за дві години, – відірвався від корму Хрум, – я знову їсти захочу.

-АААА… ти хто? – заверещала золота рибка, як тільки Аліна підійшла до Акваріуму.

– Голді, це ж я Аліна, твоя хазяйка, – повторила вже завчену фразу дівчина.

– Я тебе не знаю! – безапеляційно заявила рибка і повернувшись в сторону дивану, де як на троні сидів Самсон прокричала – Любий, тут якась дівуля пристає до мене.

– Не бійся Голді, вона скоро відстане, – також відповів вже завченою фразою Самсон вивчаючи візерунок на стіні.

– ААА ти хто? – знову заверещала Голді повернувшись до Аліни.

– Ось, тримай, – насипала в акваріум корму дівчина, про себе подумавши “Зараза луската, то Самсона вона пам’ятає, а мене забуває вже через хвилину”

– Ада, Ада, – цвірінькав в клітці хвилястий папужка.

– Голубчику, я ж уже сто разів говорила тобі, мене звати Аліна. – Виправила папугу дівчина.

– А я сто разів тобі повторював що не можу вимовити таке дивне складне ім’я. Ти така нетактовна, отак звертати увагу на чужі дефекти, тобі має бути соромно! – сказавши це Голубчик ображено сів в дальньому кутку клітки, і додав не обертаючись, – корму насип, перед тим як будеш йти думати над своєю ганебною поведінкою.

-Ну хоч ти радий мене бачити, а не просто використовуєш як прислугу яка подає корм, – посміхнулась Аліна до Сніжка, який весь цей час крутився під ногами.

– Ми ж ідемо гуляти, правда, йдемо, йдемо, йдемо, – затараторив Сніжок, уявляючи як бігатиме в парку, біля дому…

Оригінал статті на Букнет: Жанровий експеримент – Гумор