«Драма може бути придатною для читання»,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою…

«Драма може бути придатною для читання»,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою…

Як прийшов у науку

У 2008 році Кирило вступив на факультет філології і журналістики педагогічного університету у Кропивницькому. Етапною, з огляду на подальшу наукову діяльність, за його словами, стала курсова робота на другому курсі. Кирило досліджував рубаї (чотиривірш зазвичай філософського змісту – ред.) у творчості українського поета Дмитра Павличка. Із зібраного матеріалу зробив статтю й опублікував її на одному з сайтів: ”Якщо вбити в пошук ”Рубаї Павличка”, то моя публікація і зараз з’являється однією з перших, відображаючи запити користувачів. Я ще тоді зрозумів, що зробив якийсь внесок у науку. Написав статтю, яку знаходять, читають і, можливо, десь використовують у навчанні”.

Кирило закінчив університет 2013 року. Того ж літа професор педуніверситету Григорій Клочек запропонував йому вступити до аспірантури, допомігши визначитись із фокусом досліджень. Темою дисертації стала драматургія Івана Тобілевича. За словами Кирила, творчість Карпенка-Карого менше досліджена, якщо порівняти з іншим корифеєм-земляком Марком Кропивницьким: ”По Кропивницькому вийшло кілька монографій. А по Тобілевичу попередні роботи були несистемні. Я хотів дослідити драматургію й творчі методи, опустивши елемент біографічності. Зосередився на самому тексті, зробивши ціліснішу картинку. Такого досі не було”.

”Драма може бути придатною для читання”,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою наукову діяльність

Facebook Кирила Поліщука

Кандидатську дисертацію Кирило захистив у 2016 році. Паралельно, протягом трьох років, опублікував два десятки наукових статей, виступав на конференціях. Текст дисертації розмістили на сайті Бердянського педагогічного університету, де відбувся захист роботи. Статті Кирила можна знайти в інтернеті: ”Мої роботи цитують в інших дисертаціях і наукових статтях. Це все відстежується на сайті Google Академія через спеціальний рейтинг”.

Про Карпенка-Карого

Під час написання кандидатської дисертації найбільшим відкриттям стало те, що драма може бути такою самою придатною для читання, як і проза – розповів Кирило Поліщук: ”Я ніколи не думав, що драму можна читати, а не лише ставити на сцені”.

За словами науковця, у Тобілевича багато розширених ремарок. Вони є підказкою не тільки для актора й режисера, а й для читача. Усі ці ремарки Кирило дослідив і систематизував. Серед художніх прийомів Тобілевича є максимальна життєвість типажів і ситуацій: ”В одній із п’єс у нього є фраза ”Я взяв життя”. Він бере типажі й епізоди, які зустрічав у житті, і переносить їх у п’єсу. Публіка все це впізнає”.

Кирило додав, що у шкільній програмі з літератури саме твір Карпенка-Карого став першим, прочитаним ним із великою зацікавленістю. Це були ”Сто тисяч”.

Про сучасних учених і науково-популярну літературу

Для сучасних учених відкривається більше можливостей, аніж десятки років тому – вважає Кирило Поліщук. Багато матеріалів можна знайти в електронному вигляді, тому з ними можна працювати дистанційно, через інтернет. Саме таким шляхом Кирило отримав архівні відгуки театральних критиків з Одеської бібліотеки. В 2013 році хотів налагодити контакт із Петербурзькою бібліотекою, але на початку 2014 року відмовився від цього: ”Не хотілося мати з ними справу і використовувати їхні матеріали”.

”Драма може бути придатною для читання”,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою наукову діяльність

Facebook Кирила Поліщука

З-поміж сучасних дослідників Кирило виділяє людей, які намагаються науковий матеріал вивести за межі аудиторії, зробити його популярним і читабельним. За його словами, в такому стилі пише кропивницький вчений Григорій Клочек. Так само працювали і Леонід Куценко та Володимир Панченко: ”Їхні наукові роботи сприймаються як художня література, читаються легко і з захопленням. Я теж орієнтуюсь на такий стиль. Звісно, це можливо лише в монографіях. Дисертація ж вимагає суворих шаблонів. Її не можна охудожнювати. Але, загалом, саме таке літературознавство мені подобається”.

Науковець, журналіст, письменник, музикант

Не зважаючи на захищену кандидатську дисертацію і десятки публікацій, Кирило Поліщук, із його слів, науковцем зараз себе назвати не може. Та не виключає, що колись повернеться до наукової роботи. Сказав, що може далі досліджувати творчість Тобілевича.

Не вважає себе Кирило і професійним письменником, хоча має видані збірки поезій і оповідань, 2021 року переміг у Міжнародній літературній премії імені Василя Портяка. Зараз працює над новою збіркою оповідань і двома романами.

”Драма може бути придатною для читання”,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою наукову діяльність

Facebook Кирила Поліщука

Кирило пише музику. Нею займається з 14 років. Написав кілька сотень мелодій. Нині пише композиції для гурту ”Dry Хмара” і музику для українсько-польського проєкту – збірки відеопоезій. Професійно ж, уважає, зараз займається лише журналістикою.

Павло Іванов, Вікторія Волошаненко

Джерело: suspilne.media.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: «Драма може бути придатною для читання»,– кропивничанин Кирило Поліщук про свою…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Зустрілися два береги

Намагаюсь присвоїти статус “завершено” – нічого не виходить. Можна якось домовитись із адміністрацією, щоб це зробити?

Українські письменники візьмуть участь у Міжнародному фестивалі Аґнона

21-23 червня у Єрусалимі відбудеться Перший Міжнародний фестиваль, присвячений пам’яті Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Аґнона. Програму фестивалю оприлюднили на сайті Book Forum.
Ф

У Польщі заснували Міжнародну премію за книжки на історичну тематику

У Польщі заснували Міжнародну премію імені Вітольда Пілецького. Заявки на її здобуття приймають до 27 червня, − про це повідомили на сайті Інституту Вітольда Пілецького.
Заснування щорі

Поетика падіння: куди зник герой коміксу «У м’яті»?

Борис Філоненко. Антон Рєзніков. Данил Штангеєв. У м’яті. – Київ: IST Publishing, 2020 – 64 с.
Якщо ви стежите за українським коміксовим ринком уже досить давно – маєте пам’ятати ті час

В Івано-Франківську відкрили виставку до 130-річчя Євгена Коновальця

14 червня, у день народження голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, голова обласної ради Олександр Сич підписав розпорядження Про нагородження ювілейною відзнакою «130 років Євгену Коновальцю». Такі меда

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"