До 30-річчя НСПУ. Олександр Зайвий: «Той не поет, хто серцем не…

До 30-річчя НСПУ. Олександр Зайвий: «Той не поет, хто серцем не…

ОЛЕКСАНДР ЗАЙВИЙ
 
Зайвий Олександр Федосійович народився 1 листопада 1935 року в селі Могилеві Царичанського району Дніпропетровської області.

Село – велике, старовинне. За часів Запорозької Січі тут знаходився козацький сторожовий пост проти татар, де за старшого був козак на ім’я Левко. Місцем для варти запорожці обрали високу могилу. Звідти й пішла назва місцевості – «Левка», яка з часом перетворилася у назву села – Могилевка – Могилів.

Степ, ліс, річка, скіфські могили – це рідкісне поєднання природи стало живоплотом, на якому виростав Зайвий-лірик.
У п’ять років він уже знав напам’ять «Конька-Горбунка» і десятки віршів Шевченка. Пам’ять мав унікальну. Особливо на твори, які йому були до душі. Так, він вивчив усю поетичну спадщину Сергія Єсеніна. Досить було назвати одне-два слова з якогось вірша Єсеніна, як він миттєво продовжував декламувати подальші рядки.

Дитинство Сашка – це дитинство дітей воєнного лихоліття. Але воно мало й свою специфіку. За дивну любов до поезії, писання віршів ровесники – п’яти-семилітні хлопчики – прозвали його «Поетом». Так, уже в дитинстві, у нього з’явилося ще одне ім’я – Поет. «Шура-поет», – називали його поміж собою могиляни до останніх Сашкових днів.

Спочатку закінчив початкову школу, потім семикласну. Середню освіту здобував уже дорослим, складаючи іспити екстерном у Верхньодніпровській заочній школі. Знання мав з усіх предметів добрі. Але не обходилось і без курйозів. Коли на екзамені з хімії його запитали, як побудована таблиця Менделєєва, він замислився, а потім відповів: «Розумно».

В середині 60-х років він виліпив із звичайної глини погруддя свого родича і сусіда — діда Юхрема. Скульптура вийшла винятково точною. То ж усе літо приходили у двір до Сашка і його матері односельці, з подивом оглядаючи химерний витвір Сашкових рук, аж доки скульптура не розпалася від сонця і дощів.

Та головною для нього була поезія. Вона привела його спочатку до царичанської районної газети, де були опубліковані перші його вірші, а потім – до Дніпропетровська. Мешкав він у місті довго, але не постійно. З весни до осені побутував у Могилеві.

Наприкінці 60-х років із допомогою друзів Сашко перебрався жити до Києва. Там близько зійшовся з поетами Іваном Хоменком, Василем Діденком, Миколою Вінграновським. Але тут не дали йому можливості видрукувати бодай одну книжечку. І тоді він рішуче кинув Київ. Поїхав, навіть не виписався з гуртожитку, в якому мешкав, та й сам паспорт залишив там.

Він любив Україну. Радо вітав її незалежність. Тільки-но у Дніпропетровську з’явилася «Просвіта» – відразу включився у її діяльність.

Столицею ж для нього став рідний Могилів. Там він безвиїзно прожив останні свої вісім років. Там він прожив і свій останній день 24 січня 1999 року, коли надвечір зненацька не витримала напругу біля самого серця аорта. Там він і похований серед невмирущого пантеону своїх земляків.

Євген Безус
 
Декілька поезій і біографія Олександра Зайвого включені до антології «Літературне Верхньодніпров’я» – (XX ст. – початок XXІ).
 
***
Лірична ніч, і настрій теж ліричний.
Не можу спати в цей неранній час.
Не зрадь мене, мій голос поетичний,
Не скинь мене, мій атомний Пегас.
До зустрічі, товариші піїти!
Світіть, як маяки в імлі.
Той не поет, хто серцем не освітить
Хоча б шматочок рідної землі.
 
***
І знову ми на самоті,
Моя вишнева Україно.
Палають квіти золоті
Ясними лампами під тином,
Сповила всесвіт тишина,
Лиш пісня котиться над полем.
Ти вся, як пісня голосна,
Яку не виспівать ніколи.
Зелена віть, прозора вись,
І широчінь – кінця не видко.
Мов квітка, зникну я колись,
Та тільки зникну я не швидко.
Сховають люди в яворах
Поета під пташиний щебет,
Але й тоді мій вічний прах
Ніхто не одірве від тебе.
 

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: До 30-річчя НСПУ. Олександр Зайвий: «Той не поет, хто серцем не…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Telegraf випустить друкований журнал про дизайн

Перший випуск друкованого журналу Telegraf про український дизайн вийде у червні обмеженим накладом у 500 примірників. Про це повідомив онлайн-журнал для дизайнерів Telegraf.
Обсяг перш

Які небезпеки приховують соцмережі – читаємо «Зафейсбучені» разом з експертами

Роджер Макнамі Зафейсбучені: як соціальна мережа штовхає світ до катастрофи пер. з англ. Оксана Макарова. Ірина Серебрякова. – К.: #книголав, 2021 – 376 с.

Нещодавно у видавництві «kn

У Чернівцях заснували премію імені Кожелянка

У Чернівцях оголосили про створення літературної премії на честь письменника Василя Кожелянка. Про це Читомо повідомили організатори нагороди.
Літературна премія імені Василя Кожелянка

Повне нецензуроване зібрання творів Лесі Українки з’явилося у вільному продажу

Повне нецензуроване зібрання творів Лесі Українки у 14 томах тепер можуть придбати всі охочі. Перший наклад був призначений для бібліотек, а також культурних установ та інституцій, тому у вільному прода

Завершення “Вендети”. Що далі?

Привіт всім! Сьогодні хочу поділитися з вами останніми новинами і творчими планами як на Букнеті, так і поза його межами. 

1. Якщо говорити про Букнет, то перша і головна новина це, авжеж, завершення мого першого роману

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"