Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Пам’яті моєї бабусі Анастасії Соловйової (28.12.1928–15.11.2019)

І
Це – не про Крим.
Або – про Крим, якого не буває.
«Вийдеш – а там тролейбус повезе тебе скрізь: від Саду до Палацу», –
на мить усміхнулась, тільки ж тінь упала зашвидко, –
«як я любила його…».
«Треба ще…»
«Того Криму нема», – усміхнулася ще, і зблисло, і згасло –
на поораній ріллі чи пізньому цвіті –
у відбиттях то променя, то мороку.
І коли вже при смерті вона, без голосу, без погляду,
лише рукою квапливо кудись прикликáла –
навряд чи й мене –
без сліз, без муки
вертав до її мандрівки, від Саду до Палацу –
«як я любила його…».

ІІ
Нашого Криму теж не буде.
З-під ранкових колон – бідні, але хмільні далеким морем –
залетіли до Саду надвечір,
я дивився крізь тебе,
і не чув під собою землі,
крізь тебе – у дзеркалах –
палаци травня,
жасминові ночі,
закипання під остудою Ай-Петрі,
пташиний розрив над темрявими озерами –
водоспадами до моря,
приплив за припливом –
і наше суголосся –
травнева книга радості,
але – відплив за відпливом –
і ми обернулися скелями,
і замкнулися наші сади
малахітовими скарбами.

ІІІ
Крим ми втратили раніше.
Вітер одмінявся –
й у дзеркалах давнього палацу
розпадався Меркурій,
Лев відступав у тінь,
Венера блідла в ніч,
у вишнім келиху вистигало вино,
наші світила вдивлялися боляче –
юнь рідко сягає білості,
не яскріє шарлатом вітрил –
їй дзеркало мерехтить
сирена за сиреною –
тонеш і тонеш,
море за морем.

IV
Над могилою стою сам.
Так і не дізнався, як ти любила його – від Саду до Палацу –
коли юний тролейбус розгортав полотно за полотном.
Я теж любив його – від Саду до Палацу,
але мій Крим – на морському дні,
скеля його не приймає,
але казав один злидар
під склепінням:
«А там, на морському дні – Град великий,
і чути за штилю дзвони храмів давніх,
ось прийде час Судити –
і зведеться понад морем, як завіщано…».
Усміхаюся до твого хреста –
для Криму треба любові…

Жовтень 2020 р.

Джерело: facebook.com/dmytro.tchystiak

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Поетична збірка Галини Крук — у лонглисті премії американського ПЕН

У номінацію «Перекладна поезія» премії PEN America Literary Awards увійшла збірка Галини Крук Lost in Living. Про це повідомили на офіційному сайті американського ПЕН-клубу.
Збірка Lost

Двоє українських видавців – у короткому списку премії «Підприємець року 2025»

Серед 16 фіналістів премії «Підприємець року 2025» — двоє генеральних директорів українських видавництв. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку премії потрапили гене

У Швеції відбувся унікальний концерт «Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське…

«Бароко в жовто-блакитних тонах – шведсько-українське музичне переплетення». Захід відкрив слухачам дивовижний світ української поліфонії XVII століття, гармонійно поєднаної з бароковими танцями зі шведс

Які 20 українських видавництв випустили найбільше книжок у 2024 році

У 2024 році 742 видавництва надіслали обов’язкові примірники своїх видань до Книжкової палати України. Про це повідомила Книжкова палата України у відповідь на інформаційний запит Читом

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти. Про це Читомо по

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"