Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Пам’яті моєї бабусі Анастасії Соловйової (28.12.1928–15.11.2019)

І
Це – не про Крим.
Або – про Крим, якого не буває.
«Вийдеш – а там тролейбус повезе тебе скрізь: від Саду до Палацу», –
на мить усміхнулась, тільки ж тінь упала зашвидко, –
«як я любила його…».
«Треба ще…»
«Того Криму нема», – усміхнулася ще, і зблисло, і згасло –
на поораній ріллі чи пізньому цвіті –
у відбиттях то променя, то мороку.
І коли вже при смерті вона, без голосу, без погляду,
лише рукою квапливо кудись прикликáла –
навряд чи й мене –
без сліз, без муки
вертав до її мандрівки, від Саду до Палацу –
«як я любила його…».

ІІ
Нашого Криму теж не буде.
З-під ранкових колон – бідні, але хмільні далеким морем –
залетіли до Саду надвечір,
я дивився крізь тебе,
і не чув під собою землі,
крізь тебе – у дзеркалах –
палаци травня,
жасминові ночі,
закипання під остудою Ай-Петрі,
пташиний розрив над темрявими озерами –
водоспадами до моря,
приплив за припливом –
і наше суголосся –
травнева книга радості,
але – відплив за відпливом –
і ми обернулися скелями,
і замкнулися наші сади
малахітовими скарбами.

ІІІ
Крим ми втратили раніше.
Вітер одмінявся –
й у дзеркалах давнього палацу
розпадався Меркурій,
Лев відступав у тінь,
Венера блідла в ніч,
у вишнім келиху вистигало вино,
наші світила вдивлялися боляче –
юнь рідко сягає білості,
не яскріє шарлатом вітрил –
їй дзеркало мерехтить
сирена за сиреною –
тонеш і тонеш,
море за морем.

IV
Над могилою стою сам.
Так і не дізнався, як ти любила його – від Саду до Палацу –
коли юний тролейбус розгортав полотно за полотном.
Я теж любив його – від Саду до Палацу,
але мій Крим – на морському дні,
скеля його не приймає,
але казав один злидар
під склепінням:
«А там, на морському дні – Град великий,
і чути за штилю дзвони храмів давніх,
ось прийде час Судити –
і зведеться понад морем, як завіщано…».
Усміхаюся до твого хреста –
для Криму треба любові…

Жовтень 2020 р.

Джерело: facebook.com/dmytro.tchystiak

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Дмитро Чистяк. Затонулий Крим

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"