Дмитро Лазуткін. «що ми вимовимо окрім прокляття…»

Дмитро Лазуткін. «що ми вимовимо окрім прокляття…»

ВУГЛЕДАР
 
що ми вимовимо окрім прокляття
на що ми здатні окрім ненависті
щоразу наближаючись до лінії фронту
я хочу взяти в руки автомат замість мікрофона
але кажу собі – ти маєш розповісти про них
я кажу собі – ти тут один такий то роби що мусиш:
став дебільні запитання
вичавлюй емоцію висмоктуй людяність
створюй контент
 
нехай розкажуть
як послизалися на вивернутих кишках
як з каски витікав російський мозок
як всі ми ржали коли вона казала –
це весь інтелект російської федерації який маємо у наявності
 
я замилю ваші обличчя
я прикрию обриси смерті
на фабриці брехні й цинізму
я стану за свій верстат
дмитро лазуткін
онук льотчика другої світової
великої вітчизняної як виявилося – не останньої
який у сім років розпитував діда
чи він вбивав людей своїми бомбами
який у десять років купив газету український націоналіст
який у двадцять років танцював на рейві у майці зроблено в срср
але у тридцять – бився з ментами
і у 2014-му також
хотів понад усе – розвалити табло мусору в шоломі
 
я думаю зараз – що нас усіх єднало
я думаю повсякчас – якими вогнями сяяла наша любов
якими жаринами запалювала планету наша лють
 
ми провалили свої іспити так бадьоро
ми зіпсували свої біографії так грайливо
і ось тепер
коли сатана будить моїх дітей серед ночі
я їду в бусі пофарбованому у зелений колір
з такими ж неадекватами як я
з такими – з якими не соромно й померти
ангелик зі штабу сухопутних військ
якась невимовно красива дівка у військовій формі
розвідник з суворим обличчям
цей народ з поганим музичним смаком
і чіткою громадянською позицією
 
високі дерева нас підтримують
теплий асфальт нас підштовхує
невідомість – зустрічає
тож будемо уважними
будемо наполегливими
бо ставки зроблено
бо крутиться рулетка
і працює камера
 
ми такі охуєнні
що не можемо програти
ми такі охуєнні
що будемо жити вічно
 
 
ДІМ
 
мій дім стоїть у місці біля якого можна гуляти сорок тисяч разів
 
ось я виходжу
розуміючи що в мене будь-якої миті
може влучити ракета незалежно від того
куди я іду
 
прямую до набережної
де не побачиш жінок у босоніжках на підборах
сукні тепер носять разом з кросівками
 
крокую вздовж води
і чую голоси які десять останніх років
переконували мене що головне для чоловіка
добре робити куннілінгус
тепер вони впевнені
що чоловіки мають вчитися воювати
 
дарма я десять років працював язиком
і що б ви не подумали у цей момент
сонце починає сідати
і качки біля берега дзьобають водорості
 
черешня на гілках бубнявіє
кольором червоним
здригається від легкого вітру
ніби
від повітряної тривоги
 
треба з чогось починати
треба записатися на майстер-клас
із тактичної медицини
треба навчитися
врятувати хоча б когось
 
бо мій дім стоїть на чудовому місці
бо біля нього можна гуляти сорок тисяч разів
і видно його з іншого берега ріки
мов на долоні
 
його не візьмеш із собою у мандрівку
мій дім – ідеальна мішень
але у ці теплі дні
у ці дні благословенні
 
нас прикривають фруктові дерева
фруктові дерева нас захищають
 
 
РЕПОРТЕР
 
здіймати руки
і відкривати долоні світу
 
вскривати душі
ніби консерви
 
ми добре вміємо
робити вигляд що
нам все вдалося
 
але перелітні птахи
падають на бетонні плити
оглухлими від
ракетних ударів
 
я запитую
тебе
мій друже
котрий пересидів
у підвалі
весь цей жах
 
що було
з вами?
 
найгірше
каже
це страх
тваринний страх
перед силою яку не можеш зупинити
перед кулями
які стукають
у бетонні блоки
 
страх втратити те
чим жив за що боровся
 
страх усвідомити
що все це не вартує нічого
 
 
що ви відчули коли
бомба впала поруч з вашим будинком?
 
чи знали ви
про що говорити
з тими
хто вдерся у ваш дім?
 
тепер
ви готові вбивати?
 
край хмари
чіпляється за дах
багатоповерхівки
 
мова ночі
вишіптує слова ненависті
 
я продовжую
ставити питання
 
ти що
репортер?
 
вигукує хтось
 
так
я репортер
не сумнівайтеся
 
я розкажу
всю правду
 
 
ГОЛОДНІ
 
виривається курка з рук птахолова
тікає попід парканом до сусіднього двору
 
на четвертий день
вони всі хотіли їсти
ходили селом і забирали все
 
варвари
каже баба галя
сокирою рубали двері
коли не відкрила
я боялася
мене ноги не слухалися
зізнається ніби виправдовуючись
 
автоматними чергами
розганяли
демонів що зачаїлися за лісосмугою
 
троє бурятів
невисокі голодні злі
діти імперії кинуті у пекло війни
неговіркі будди
полишені командирами напризволяще
 
та що ви мене розпитуєте
говорить баба галя
ви до кольки з крайньої хати сходіть
вони його сина пристрелили
попросили закурить а в нього не було
він так і сказав: нема
тепер от і його нема
 
без води без газу без опалення
баба галя чекає тепла і вишиває на подушці Богородицю
 
її голка дрижить
її очі сльозяться
 
крізь потріскане вікно
видно
вишню яка намагається розквітнути
і світ який неможливо
втримати у руках
 
щось же треба робить
а як ще?
повторює –
а як ще…
 
м. Київ

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Дмитро Лазуткін. «що ми вимовимо окрім прокляття…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У PinchukArtCentre відкриється книгарня «Збірка»

У міжнародному центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre у Києві відкриється нова книгарня від «Збірки». Про це Читомо повідомила засновниця книгарні «Збірка» Наталя Кузьменко.
«Книжк

Книжка з лекціями нобелівської лавреатки продалася тиражем 10 тисяч у перший день

У Південній Кореї книжка «Світло і нитка» з лекціями, есеями та поезією нобелівської лавреатки Хан Канг за перший день продажу розійшлася накладом у 10 тисяч примірників. Про це повідом

Виставку фоторобіт загиблої журналістки Алли Пушкарчук відкрили у Львові

Фотовиставку «Бетельгейзе. Намисто для Рути» журналістки, редакторки, театрознавиці та військової Алли «Рути» Пушкарчук відкрили у просторі INDEX: Інститут документування і взаємодії. П

Премія книжкових блогерів оголосила переможців

Премія книжкових блогерів, яку заснував фестиваль «Книжкова країна», оголосила переможців. Про це повідомила кореспондентка Читомо з фестивалю.
 
Переможницею премії стала книжка «Погля

У Києві відкрилась виставка маріупольської писанки «Іканича»

Виставка «Іканича: маріупольська писанка» відкрилась у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві.

Про це повідомляє Донецька обласна військова адміністрація, передає Укрінформ

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"