Дещо про виховання байстрюків.

Дещо про виховання байстрюків.

Дещо про виховання байстрюків.

  Бастарди , в простонароддi Байстрюки – незаконно народжені діти. Один з героїв моєї книги По слiду морока  , дворянин , до того ж іноземець ,  якраз потрапив в подібну ситуацію – в нього була  дитина , яку не міг визнати. Але i покидати її  напризволяще не хотів.  Готуючись до написання книги, я дещо дізнався по цій темі.  

 З досягненням шкільного віку, в залежності від бажання i можливостей справжніх батьків, починалося навчання. Треба сказати що в хлопчиків , в цьому планi , все було досить одноманітно – війскове училище. Казарма, форма , i кроком руш. З дівчатками , все було дещо цікавішим. 
 Дівчаток вiддавали на навчання в спеціальні пансіони, приватні школи, або просто оплачували їх освіту .  Після завершення , поставало питання про подальшу долю дитини. I тут було декілька варіантів. 

 Найперше – це шлюб. Знайти якусь партію з місцевих, i виплатити певну суму в якості приданого.  
Другий варіант застосовувався в випадку як що батьки не могли підтримувати позашлюбну дитину  , або не хотіли цього робити. То її відправляли на підприємства  , де вони в основному ставали швачками, або іншими робітницями, в текстильній глузі.  

 Третій варіант, передбачав надання освіти, i більш престижної роботи.  В описаний мною час , початок двадцятого століття, основною спеціальністю були гувернантки – домашні вчительки. Також вчительки в школах, медична сфера ( на початок двадцятого століття – не вище старшої медсестри, зрідка починали проскакувати дитячі лікарі) , популярности набирали телефоністи. На цій спеціальності хочу зупинитися дещо докладніше. 

 На початок двадцятого століття , жінок почали приймати в телефоністки . Але , що називається “зі скрипом”.  Вважалося що ця робота , як пов’язана з технікою, не підходить жінкам. Тенденцію поступово змінювали, але суспільство було ще досить консервативне. 

 Суто жіночою, професія телефоніста стала з початком  першої світової війни. Телефоністи , на ряду з резервістами з колишніх військових, одними з перших потрапили під мобілізацію. На телефонних станціях, як i повсюди, їх замінили жінки. Так що до 1914 року , замість ніжного жіночого голосу в слухавці, ви б більш за все почули б хриплий чоловічий бас. 

 Був ще  четвертий варіант – найбільш затратний. Якщо батьки , дуже сильно були занепокоєні долею не законно народженої дівчинки, то її можна було віддати в спеціальний навчальний заклад. 
 “Пансіон” , “Приватна школа” , “Інститут”- назви були найрізноманітніші. Але суть була одна – власник даного закладу , брав на себе зобов’язання по утриманню i навчанні дівчинки , по найвищим стандартам, i прилаштуванню їх після навчання .  

 Виховательок таких закладів навчали танцям, музиці , етикету, садівництву. Такі заклади , спеціалізувавшись на байстрюках, зазвичай облаштовувалися в провінції. Подалi від цікавих очей.  

 До того ж в провінціях , виховательки подібних закладів , вважалися гарною партією . Молоді, гарно виховані, з солідним приданим. За звичай , на ім’я дівчинки відкривався рахунок в одному з банків. Робилося це ледь чи не вiд народження дитини, і до її заміжжя ( на той час це шістнадцять – вісімнадцять років) , набігала досить таки солідна , особливо за мірками провінції , сума. 

 

 Ну як вам така сторінка історії)))Сподіваюся було цікаво)))
 

Оригінал статті на Букнет: Дещо про виховання байстрюків.

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Чеська книжкова виставка «Світ книги»: Зобов’язуємося підтримувати українську літературу

Міжнародна книжкова виставка «Світ книги» висловила співчуття щодо обстрілу друкарні Factor Druk у Харкові. Заяву опублікували на її фейсбук-сторінці.

«Ми добре знаємо, наскільки важливими для наших

В Україні започаткували видавництво Kovyla Publishing

В Україні заснували видавництво англомовних електронних книжок про Україну – Kovyla Publishing. Про це Читомо повідомили засновники видавництва.
Запустила Kovyla Publishing команда, яка

В Україні запустили бібліотеку електронних книжок англійською

Український застосунок для читання Librarius спільно із Мінцифрою запустили онлайн-бібліотеку англійською мовою FutuLib. Про це Читомо повідомили у Librarius.
Застосунок розробили спіль

Дублінська літературна премія оголосила лавреатів 2024 року

Румунський письменник Мірча Картереску та американський перекладач Шон Коттер стали переможцями Дублінської літературної премії 2024 року за роман «Соленоїд». Про це повідомили на сайті

Видавці ЄС: Розширюємо співпрацю з українськими колегами

Федерація європейських видавців висловила співчуття щодо обстрілу друкарні Factor Druk 23 травня у Харкові. Про це повідомили на сайті федерації.
Федерація європейських видавців вислови

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"