Говоримо одне – відчуваємо зовсім інше.
Говоримо одне – відчуваємо зовсім інше.
Доброго ранку☕
Хочу поділитися з Вами сьогодні ще однією цікавою книгою. Нажаль останніми днями часу читати немає, але вчора ввечері я просто залипла на книгу. Скажу відверто мою увагу привернула анотація. Спойлерити не буду, рекомендую кожному особисто поринути в цікавезну книгу від
ЄВГЕНІЇ ЧЕРНЮХ
Анотація до книги “Шепіт вітру 2 або ти для мене більше ніхто ”
Всі знають поговірку “Хто минуле згадає, тому око геть”. Однак мало хто знає продовження “а хто забуде, тому обидва”. Кажуть минуле в минулому і не варто його ворушити. А що робити, коли воно само тебе наздоганяє. Хапає за руки, ставить підніжки… Заставляє знову і знову повертатися туди… Назад… Де було так солодко і так гірко. Де щастя заливало з головою, а біль рвала на шматки…
– Я – Катерина Ясиновська. І я його більше не люблю. Я залишила його в минулому. Тільки він здається цього розуміти не хоче.
– Я – Ігор Мороз. І я теж її більше не люблю. А ще знаю, що ми обидва щойно сказали неправду.
І звісно маленький шматочок:
Підіймаю важке дерев’яне крісло, що стоїть на веранді перед будинком і з криком жбурляю ним у вітрину котеджу. Наче в уповільненій зйомці спостерігаю, як дрібні уламки прозорого скла розлітаються у всі сторони, падаючи на землю. Легше не стає і напевно вже не стане. Коли я відпустив її вперше, у мене ще була надія, але зараз я розумію, що це кінець.Чорна роз’їдаюча дира поселяється в моєму серці затягуючи туди всі почуття, емоції і думки. Я не хотів, щоб вона пішла, я просто не міг більше тримати її насильно, знаючи, що вона посміхається мені, цілує, лише через страх за власну фірму. Я думав, що зможу повернути її почуття, показати, що можу все виправити, однак знову потерпів поразку.
Правий був Жук, на гнилому корінні нічого доброго не виросте. Я ж практично зізнався їй, що люблю, а вона… Опускаюся на траву у якій навіть цвіркуни замовкли, вшановуючи мої надії і сповідання хвилиною мовчання. Ніч повільно осідає на землю наче бажаючи злитися з темнотою всередині мене і знищити цю оболонку, що називається тілом. Витягаю з кишені телефон, переглядаючи вчорашні фото, зроблені у парку. Щось нестерпно пекуче ворушиться в грудях і хочеться розтовкти апарат, який показує мені її щасливий, люблячий погляд. Заплющую очі і чую як біля мене завиває сильний поривчастий вітер і шепоче її голосом “Стій… зупинись… почекай… озернись… не тікай…не біжи, усе відклади і секунду чи дві ти мені приділи… Розкажу я тобі, як мовчать солов’ї… ” – Замовкни! Замовкни! – кричу йому, розмахуючи руками, бажаючи прогнати з перед очей це марево, що він навіює. Та він лише ще гучніше посвистує, кружляючи навколо, наче насміхається.
ЧИТАТИ ТУТ
Приємного читання
Ваша Каміла♥️
Оригінал статті на Букнет: Говоримо одне – відчуваємо зовсім інше.
Блог
90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша
Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн
У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова
У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:
вул. Гр
У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою
19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома
У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих
У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко
Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв
Нові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.