Галина Крук: «Наша задача – встигнути розповісти світові якомога більше про…

Галина Крук: «Наша задача – встигнути розповісти світові якомога більше про…

На Дніпропетровщині за ініціативою письменниці Марії Дружко створено цикл онлайн зустрічей «Ми UA». Під час спілкування із сучасними письменниками Марія намагається з’ясувати різні животрепетні питання, поговорити про те, що зараз хвилює не тільки літераторів, а й усіх українців.

Так, у бесіді з письменницею, ексголовою Українського ПЕН-клубу Галиною
Крук основне питання, яке розглядалося, було: «Що сьогодні говорять про
українців у світі?»

Із вражень Марії Дружко про спілкування з пані Галиною:

«Відому поетку і культурну діячку, учасницю українського ПЕН-клубу, Галину
Крук знають далеко за межами Батьківщини. Отож, щойно ракети впали на Україну,
їй почали писати знайомі з різних куточків світу, пропонували свою допомогу,
гукали до себе в гості. Вона всім дякувала і відмовлялася.

«Для мене війна почалася ще 8 років тому, –
говорить пані Галина. – Мій чоловік був в АТО. З кінця 2014 року я їздила з
волонтерською допомогою і виступами до Попасної, Мар’їнки, Маріуполя,
Краматорська, Бахмута і дивувалася, що багато хто з українців не помічає, як
поряд точиться справжня війна».

Після 24 лютого, з початком гострої фази, війну
важко не помічати, її нарешті побачили в цілому світі, коли вона розгорілася на
повну силу.

«Війна не дозволяє мені нікуди поїхати, тут мої всі і все – країна, рідний
дім, родина, чоловік воює. Та і Львів насправді здається безпечним, хоч ми теж
ховаємося час від часу від сирен повітряної тривоги, і часом прилітає».

Це нічого, що зараз вона майже не пише. Точніше, пишуться не вірші, а згустки гострого болю складаються в рядки; емоції біжать нейронами, ніби колючі електрони напруженими дротами.

«Для мене найкращі ліки від тривоги – це волонтерство», – зізнається поетка.

Виявляється, у волонтерстві, як і в мистецтві, теж є різні напрямки і
течії: допомога переселенцям, гуманітарні вантажі, збір ліків, придбання
техніки та військового спорядження… Можна додавати ще і ще. Кожен обирає своє:
від плетіння маскувальних сіток до порятунку поранених та біженців. Можна зустрічати
на львівському вокзалі людей, що тікають від війни з тимчасово окупованих
територій. Це важкий напрямок роботи, особливо якщо люди приїжджають із-під
обстрілів, травмовані жахливим досвідом місячного сидіння в підвалах, страхом,
браком харчів і елементарних умов. Люди приїздили розгублені, із відсутнім
поглядом, у пошарпаному, пропахлому димом одязі, багато хто плакав. Завжди
гостинний Львів тепер плаче разом із ними.

«Я не вмію дистанціюватися, переймаю весь цей біль, намагаюся допомогти, я потім не знаю, чим заповнити цю виниклу діру, звідки брати ресурс, – зітхає моя співрозмовниця. – Можливо, тому з допомоги біженцям перемкнулася на допомогу військовим, там завжди багато чого треба», – усміхається.

Відтепер викладачка давньої української літератури добре знається на різних
видах бронежелетів, тепловізорів, різного військового спорядження.

Але є ще один фронт. Він не менш важливий, ніж військовий, гуманітарний,
інформаційний. Ідеться про культурний фронт: обґрунтування тези про бойкот
російської культури під час війни, пояснення, як насправді виглядає ситуація в
Україні, як це все історично склалося, спростування наративів російської
пропаганди.

«Сьогодні, як ніколи, існує інтерес до
української культури, історії, мистецтва, – говорить пані Галина. – Світ звик
бачити нас крізь призму російської пропаганди: щербатими, обділеними
малоросами. І коли вони нарешті стикаються з творчо обдарованими українцями
віч-на-віч, то дивуються, наскільки наш народ самобутній і талановитий. Але цей
пік інтересу триватиме недовго, і наша задача – встигнути розповісти світові
якомога більше про себе, свою літературу, живопис, історію».

За словами пані Галини, внаслідок того, що сьогодні за кордон виїжджають
мільйони українців, які шукають не заробітку, а порятунку і гуманітарної
підтримки, світ побачив нашу націю на повний зріст. Український спротив росії,
якого від нас ніхто не очікував, привернув увагу і до наших культурних та
мистецьких досягнень, і до нашої історії та цінностей, і це вже саме собою перемога,
нехай болісна і кривава, але вона є.

Треба, щоб світ побачив, що в нас є чимало переваг і сильних рис, яких,
виявляється, сьогодні не вистачає іншим народам. Треба, щоб і ми самі повірили
у себе і свої перемоги на всіх можливих фронтах. Тільки так ми здолаємо
російського монстра, що звик годуватися культурами і досягненнями інших народів».

Повне інтерв’ю з Галиною Крук:

Пресслужба ДОО
НСПУ

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Галина Крук: «Наша задача – встигнути розповісти світові якомога більше про…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"