В УІК розповіли, навіщо їм у 4,5 разів більший бюджет

В УІК розповіли, навіщо їм у 4,5 разів більший бюджет

Український інститут книги роз’яснив ситуацію щодо формування бюджету установи на наступний рік та відсутність у проєкті державного бюджету коштів на закупівлю книжок для бібліотек. Про це повідомила пресслужба УІК.

В установі підкреслюють, що наразі, у проєкті бюджету на 2022 рік справді не передбачили коштів на видатки розвитку, за якими Інститут закуповує книжки для бібліотек, виконує роботи з цифровізації та здійснює закупівлі обладнання довгострокового користування.

 

«Ймовірно, це пояснюється тим, що капітальні видатки треба довше формувати та погоджувати, принаймні, у сфері культури вони погоджуються між першим і другим читанням  Закону про державний бюджет. Зараз на різних рівнях тривають обговорення коштів на видатки розвитку (капітальні), для яких УІК уже підготував необхідні аргументи з обґрунтуванням збільшення бюджету. Зокрема, це питання включено в порядок денний засідання профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбудеться 29 вересня», – пояснили в Інституті.

 

Український інститут книги звертає увагу на свою проактивну позицію, яку щороку виявляє при формуванні бюджету, і очікує, що у 2022 році йому загалом виділять 681 мільйон гривень за обґрунтованими потребами, замість 151 мільйона, який виділили цього року.

 

«Зокрема, з 2022 року ми запланували розпочати надавати гранти, кошти на які вже частково враховані в проєкті бюджету на 2022 рік, а також сертифікати на безоплатне отримання книжок, які поки що не враховані, але неодмінно будуть», – коментує проєкт бюджету УІК на 2022 рік його директорка Олександра Коваль.

 

У поданий Українським інститутом книги  бюджетний запит на 2022 рік включили 183 мільйони гривень на придбання книжкової продукції, за які можна буде поповнити фонди приблизно 2 тисяч публічних бібліотек сумарно на 1,1 мільйона примірників. Збільшення суми поповнення бібліотечних фондів у 2022 році обґрунтовується наступними потребами:

 

  • Досягти раніше визначених показників Стратегії розвитку читання (очікують, що Кабмін затвердить її до кінця цього року). Під час її виконання планують збільшити відсоток регулярно читаючого дорослого населення з 46 до 51% впродовж 5 років;
  • Повернутися до кількості 1 мільйона закуплених примірників (рівень 2018 року);
  • Наблизитися до виконання нормативу оновлення бібліотечних фондів, що складає 5% на рік (такий коефіцієнт забезпечить повне оновлення фондів за 20 років). Без збільшення фінансування цей показник складає 0,6%, тож на повне оновлення фондів необхідно 166 років. Для виконання нормативу щороку на поповнення фондів має виділятися 700-900 мільйонів гривень (у цінах 2021 року).

З 2022 року Український інститут книги запланував розпочати надавати гранти, на які потрібно 144,5 мільйона гривень:

 

  • видавцям на видання суспільно важливих книжок українських авторів та перекладів зі світових мов, що потребують дофінансовування або повного фінансування (за постановами Верховної Ради й Уряду);
  • закладам культури, освіти, громадським організаціям та іншим спроможним інституціям на проведення заходів популяризації читання;
  • іноземним видавцям на переклад творів українських авторів іншими мовами (замість Програми підтримки перекладів, яка діяла у 202-2021 роках);
  • публічним бібліотекам бібліотек територіальних громад, за які вони зможуть самостійно закуповувати книжки, пріоритетні саме для своєї читацької аудиторії;
  • письменникам, перекладачам та ілюстраторам на створення нових творів.

 

«Питання можливості надання Інститутом грантів — з 2020 року на розгляді в Міністерстві фінансів, яке наразі не погоджує цю можливість, тож ми потребуємо додаткових аргументів і підтримки громадськості й депутатів Верховної ради України, щоб їх переконати», констатують в УІК.

 

Серед інших проєктів УІК, передбачених у бюджетному запиті, які чекають затвердження, запровадження сертифікатів на купівлю книжок за вибором покупця, для підлітків, які досягли 14-річного віку та батьків новонароджених дітей. Для тестування цих сертифікатів зробили запит на 200 мільйонів гривень, загальна ж потреба для цих двох категорій — близько 700 мільйонів на рік.

 

Крім того, Український інститут книги запанував на популяризацію читання української літератури в Україні та у світі 17,3 мільйона гривень. На придбання електронних книг для української цифрової бібліотеки − 4 мільйони, а на її функціонування та технічну підтримку − 4,4 мільйона.

 

В Інституті зауважили, що при розподілі виділених коштів установа ухвалює рішення, керуючись низкою документів, які затверджує Міністерство культури та інформаційної політики після погодження з Міністерством фінансів. Наглядова рада, директорка, інші посадові особи Інституту не мають права на самостійне прийняття рішень щодо розподілу коштів.

 

«Справа за розумінням представниками різних гілок влади важливості книговидання і читання для розвитку мешканців України, що має перетворитися на виділення достатнього фінансування з державного і місцевих бюджетів і надання режиму пріоритетної підтримки цього напрямку. Дуже сподіваємося, що Президент України зверне увагу на цю тему у своєму щорічному посланні», наголосила Олександра Коваль.

 

Нагадаємо, 15 вересня оприлюднили проєкт державного бюджету на 2022 рік. У ньому на статті, пов’язані з книговиданням, передбачили 180,5 мільйона гривень, з яких 152 мільйони 511 тисяч − на роботу Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної політики не підтримав скорочення видатків на культуру.

 

Також директорка УІКу закликала передбачити у бюджеті кошти на закупівлю книжок.

 

 

 

Оригінал статті на Suspilne: В УІК розповіли, навіщо їм у 4,5 разів більший бюджет

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Канівському музеї на Тарасовій Горі відбулася презентація унікального видання «Шевченковий…

Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбуку Валентина Коваленко.

«Друзі, МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто ста

В Ужгороді оголосили короткий список VI Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози…

16 травня в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка під час презентації нової художньої книжки «Птах у своєму гнізді» письменника, Шевченківського лауреата, сценариста к

21 подія Книжкового Арсеналу, яку радить Читомо

Книжковий Арсенал у 2024 матиме близько сотні подій, у попередні допандемійні та доповномасштабні роки кількість заходів досягала і 450. Попри зменшення обсягу подієвої частини, її смис

Як допомогти постраждалим від обстрілу друкарні й видавництву

Компанія «Фактор» відкрила збір коштів для допомоги постраждалим від ракетного обстрілу друкарні Factor Druk, скоєного росією напередодні. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила Юл

Стали відомі імена загиблих працівників друкарні у Харкові

Компанія «Фактор» оприлюднила імена загиблих працівників друкарні Factor Druk внаслідок російського ракетного удару по Харкову 23 травня. Про це повідомила Читомо комунікаційна менеджер

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"