В УІК розповіли, навіщо їм у 4,5 разів більший бюджет

2021-09-27 07:00:00 Читомо

Український інститут книги роз’яснив ситуацію щодо формування бюджету установи на наступний рік та відсутність у проєкті державного бюджету коштів на закупівлю книжок для бібліотек. Про це повідомила пресслужба УІК.

В установі підкреслюють, що наразі, у проєкті бюджету на 2022 рік справді не передбачили коштів на видатки розвитку, за якими Інститут закуповує книжки для бібліотек, виконує роботи з цифровізації та здійснює закупівлі обладнання довгострокового користування.

 

«Ймовірно, це пояснюється тим, що капітальні видатки треба довше формувати та погоджувати, принаймні, у сфері культури вони погоджуються між першим і другим читанням  Закону про державний бюджет. Зараз на різних рівнях тривають обговорення коштів на видатки розвитку (капітальні), для яких УІК уже підготував необхідні аргументи з обґрунтуванням збільшення бюджету. Зокрема, це питання включено в порядок денний засідання профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбудеться 29 вересня», – пояснили в Інституті.

 

Український інститут книги звертає увагу на свою проактивну позицію, яку щороку виявляє при формуванні бюджету, і очікує, що у 2022 році йому загалом виділять 681 мільйон гривень за обґрунтованими потребами, замість 151 мільйона, який виділили цього року.

 

«Зокрема, з 2022 року ми запланували розпочати надавати гранти, кошти на які вже частково враховані в проєкті бюджету на 2022 рік, а також сертифікати на безоплатне отримання книжок, які поки що не враховані, але неодмінно будуть», – коментує проєкт бюджету УІК на 2022 рік його директорка Олександра Коваль.

 

У поданий Українським інститутом книги  бюджетний запит на 2022 рік включили 183 мільйони гривень на придбання книжкової продукції, за які можна буде поповнити фонди приблизно 2 тисяч публічних бібліотек сумарно на 1,1 мільйона примірників. Збільшення суми поповнення бібліотечних фондів у 2022 році обґрунтовується наступними потребами:

 

• Досягти раніше визначених показників Стратегії розвитку читання (очікують, що Кабмін затвердить її до кінця цього року). Під час її виконання планують збільшити відсоток регулярно читаючого дорослого населення з 46 до 51% впродовж 5 років;
• Повернутися до кількості 1 мільйона закуплених примірників (рівень 2018 року);
• Наблизитися до виконання нормативу оновлення бібліотечних фондів, що складає 5% на рік (такий коефіцієнт забезпечить повне оновлення фондів за 20 років). Без збільшення фінансування цей показник складає 0,6%, тож на повне оновлення фондів необхідно 166 років. Для виконання нормативу щороку на поповнення фондів має виділятися 700-900 мільйонів гривень (у цінах 2021 року).

З 2022 року Український інститут книги запланував розпочати надавати гранти, на які потрібно 144,5 мільйона гривень:

 

• видавцям на видання суспільно важливих книжок українських авторів та перекладів зі світових мов, що потребують дофінансовування або повного фінансування (за постановами Верховної Ради й Уряду);
• закладам культури, освіти, громадським організаціям та іншим спроможним інституціям на проведення заходів популяризації читання;
• іноземним видавцям на переклад творів українських авторів іншими мовами (замість Програми підтримки перекладів, яка діяла у 202-2021 роках);
• публічним бібліотекам бібліотек територіальних громад, за які вони зможуть самостійно закуповувати книжки, пріоритетні саме для своєї читацької аудиторії;
• письменникам, перекладачам та ілюстраторам на створення нових творів.

 

«Питання можливості надання Інститутом грантів — з 2020 року на розгляді в Міністерстві фінансів, яке наразі не погоджує цю можливість, тож ми потребуємо додаткових аргументів і підтримки громадськості й депутатів Верховної ради України, щоб їх переконати», − констатують в УІК.

 

Серед інших проєктів УІК, передбачених у бюджетному запиті, які чекають затвердження, − запровадження сертифікатів на купівлю книжок за вибором покупця, для підлітків, які досягли 14-річного віку та батьків новонароджених дітей. Для тестування цих сертифікатів зробили запит на 200 мільйонів гривень, загальна ж потреба для цих двох категорій — близько 700 мільйонів на рік.

 

Крім того, Український інститут книги запанував на популяризацію читання української літератури в Україні та у світі 17,3 мільйона гривень. На придбання електронних книг для української цифрової бібліотеки − 4 мільйони, а на її функціонування та технічну підтримку − 4,4 мільйона.

 

В Інституті зауважили, що при розподілі виділених коштів установа ухвалює рішення, керуючись низкою документів, які затверджує Міністерство культури та інформаційної політики після погодження з Міністерством фінансів. Наглядова рада, директорка, інші посадові особи Інституту не мають права на самостійне прийняття рішень щодо розподілу коштів.

 

«Справа за розумінням представниками різних гілок влади важливості книговидання і читання для розвитку мешканців України, що має перетворитися на виділення достатнього фінансування з державного і місцевих бюджетів і надання режиму пріоритетної підтримки цього напрямку. Дуже сподіваємося, що Президент України зверне увагу на цю тему у своєму щорічному посланні», − наголосила Олександра Коваль.

 

Нагадаємо, 15 вересня оприлюднили проєкт державного бюджету на 2022 рік. У ньому на статті, пов’язані з книговиданням, передбачили 180,5 мільйона гривень, з яких 152 мільйони 511 тисяч − на роботу Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної політики не підтримав скорочення видатків на культуру.

 

Також директорка УІКу закликала передбачити у бюджеті кошти на закупівлю книжок.

 

 

 

Оригінал статті на Suspilne: В УІК розповіли, навіщо їм у 4,5 разів більший бюджет