В Україні стало менше російськомовних регіональних медіа 

В Україні стало менше російськомовних регіональних медіа 

Media Development Foundation представив результати щорічного дослідження про стан українських незалежних регіональних редакцій за рік повномасштабного російського вторгнення. Про це повідомляється на сайті організації.

 

У межах дослідження опитали 44 редакції, 39 з них — регіональні та 5 — національні.

 

У дослідженні зазначено, що за рік великої війни у багатьох редакціях стались «світоглядні зсуви» — «медіа вийшли за межі, у яких перебували до минулого року». Це твердження стосується передусім розширення територіального охоплення, орієнтації на аудиторії кількох областей чи навіть всієї країни. Також дослідження фіксує збільшення англомовних версій сайтів і сторінок у соцмережах медіа та зменшення російськомовних.

 

Згідно з дослідженням Media Development Foundation, як і раніше регіональні медіа відчувають кадровий голод. Найбільше потребують: журналістів, новинарів, SMM-спеціалістів, відеографів та інших мультимедійників.

 

До переліку головних десяти проблем медіа у воєнних умовах увійшли:

  • психологічне навантаження на членів команди
  • нестача працівників
  • дефіцит коштів
  • недостатньо швидке отримання інформації
  • доступ до героїв
  • відсутність можливості планувати діяльність
  • слабкий зв’язок
  • доступ до інфраструктури
  • недовіра до журналістів
  • перешкоди в доступі до публічної інформації

 

Щоби працювати в умовах війни (зокрема під час блекаутів, обстрілів), редакції:

  • зсували дедлайни або не роблять їх чіткими;
  • ставили чергування на деякі види роботи, наприклад, на стрічку новин;
  • пришвидшували виробництво контенту;
  • перейшли на дистанційну роботу;
  • закупили або отримали генератори та павербанки, термінали Starlink;
  • почали більше працювати з Telegram, оскільки цей месенджер дає змогу швидко постити найважливіші новини тощо.

 

Щодо форматів контенту, то тут домінують новини. Майже всі респонденти дослідження сказали, що війна змінила контентну стратегію та контентне виробництво (орієнтовно 95%). Деякі редакції повідомили, що після початку вторгнення вони збільшили кількість новинного контенту, скоротивши великі текстові матеріали.

 

Війна залишається основним джерелом контенту. Абсолютна більшість медіа відзначили збільшення матеріалів на військову та навколовоєнну тематику — новини з фронту, інформація про обстріли, публікації про зброю, історії військових, волонтерів і переселенців, некрологи.

 

Попри всі проблеми та ризики, редакції, особливо з окупованих, прифронтових та деокупованих територій, відчувають необхідність і важливість своєї роботи.

 

«Зараз можна з упевненістю сказати, що локальна журналістика вижила, вистояла, попри весь жах війни. – констатують автори дослідження. – Медіа зробили неймовірні зусилля й фактично перевинайшли себе, щоб вижити».

 

Повний текст дослідження можна прочитати за посиланням.

 

Нагадаємо, українські журналісти стали лавреатами Пулітцера за репортажі з Маріуполя

 

 

Чільне фото: Вільне радіо

Оригінал статті на Suspilne: В Україні стало менше російськомовних регіональних медіа 

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

В Україні запровадили механізм добровільної відмови від вченого звання

У Кабінеті міністрів затвердили постанову, що визначає механізм добровільної відмови від вченого звання. Її оприлюднили на вебпорталі органів виконавчої влади України.
До затвердження р

У Словаччині поет скоїв напад на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо

Прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо поранили під час стрілянини перед Будинком культури у Гандлова, де проходило засідання уряду. Про це повідомив словацький новинний сайт Aktualit

Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво,

Із життя пішла канадська письменниця і нобелівська лавреатка Еліс Манро

У віці 92 років померла канадська письменниця, майстриня короткого оповідання, лавреатка Нобелівської премії з літератури-2013 Еліс Манро.
Еліс Манро народилася 10 липня 1939 року в Онт

Стало відомо, які книжки Україна представить на виставці у Польщі

Наприкінці травня в Палаці культури й науки у Варшаві відбудеться Міжнародний книжковий ярмарок, на якому Україна представить національний стенд і літературну програму. Про це повідомил

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"