В Україні значна частина людей з порушеннями зору надає перевагу аудіокнигам

Люди з порушеннями зору в Україні прослуховують аудіокниги чи перетворюють в аудіоформат електронні книжки. Про це йдеться у звіті за результатами всеукраїнського опитування «Думки і погляди населення України» (Омнібус), який Читомо надали його співорганізатори.
41.5% людей з порушеннями зору задоволені кількістю книжок у доступному для них форматі в книгарнях, бібліотеках, в інтернеті. Більше третини таких людей (37.1%) вважають, що книжок у доступному форматі могло б бути більше. 22.4% опитаних вважає, що книжок достатньо, але могло б бути більше. 13.2% вважають, що таких книжок дуже мало, а 1.5% – що їх зовсім немає. Майже кожна п’ята людина з порушеннями зору (18%) не цікавиться книжками.
Учасники фокус-груп з порушеннями зору повідомляли, що нові сучасні книжки, особливо українською мовою, дуже важко знаходити у доступних форматах. Вони вважають, що на сайтах українських книгарень мало невізуально доступних інтерфейсів і продається мало електронних книжок. Декілька учасників фокус-груп розповіли, що користуються сканером для нових книжок і потім слухають їх в аудіоформаті, але сканер розпізнає текст із численними помилками, через що їх важко слухати.
Більша частина людей з порушеннями зору в Україні (56%) слухають аудіокнижки. Набагато менше таких людей надають перевагу книжкам зі збільшеним шрифтом (20.2%) або самі сканують книжки і слухають їх в аудіоформаті (16.1%). Лише 8.9% людей з порушеннями зору читають книжки, надруковані шрифтом Брайля (8.9%). 13.3% людей з порушеннями зору читають звичайні книжки. Це була найпоширеніша категорія відповідей на це питання у категорії «Інше».
46.4% людей з порушеннями зору користуються електронними бібліотеками. Натомість більш ніж половина людей з порушеннями зору (53.5%) не користуються ними. Приблизно третина людей з інвалідністю (34.4%) користувалася б електронними бібліотеками, якби мали відповідні пристрої: телефон, планшет тощо.
Майже однакова кількість опитаних відповіли, що користувалася б такими бібліотеками, якби вони були безкоштовними (17.8%), якби вони були доступними (16.7%). 15.6% – користувалися б електронними бібліотеками, якби більше знали про них і про книжки, які в них є, або якби в них були книжки, які їх цікавлять. Не мали відповіді на питання, за яких умов користувалися б такими бібліотеками, 20% людей з порушеннями зору.
Опитування провела громадська організація людей з інвалідністю Fight For Right у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у липні-серпні у формі фокус-груп за підтримки Українського культурного фонду.
Додамо, у 2019 році в Україні створили шрифт для людей з дислексією.
Оригінал статті на Suspilne: В Україні значна частина людей з порушеннями зору надає перевагу аудіокнигам
Блог
Відомі переможниці премії Women in Arts-2025Оголосили лавреаток премії Women in Arts-2025. Про це повідомила кореспондентка Читомо.
Переможницею у номінації «Жінки в літературі» стала Олена Герасим’юк.
Олена Герасим’юк — поетка
П’єса «Баланс» драматургині і ветеранки Аліни Сарнацької перемогла в конкурсі «Драма.UA». Про це повідомили на сторінці конкурсу.
До фіналу конкурсу також увійшли п’єси:
«Брідські явищ
У Польщі, Канаді й Португалії відкрили нові «Українські книжкові полички»У червні 2025 року нові «Українські книжкові полички» з’явилися одразу в трьох містах: португальському місті Коїмбра, польському Рибніку та канадському Бремптоні. Про це повідомили у по
У Фінляндії зафіксували найвищу активність у бібліотеках за майже 20 років2024 рік став рекордним для публічних бібліотек Фінляндії: кількість позичань друкованих книжок досягла найвищого рівня з 2005-го. Про це повідомляє національна телерадіомовна компанія
Відбулася зустріч «Діджитал і душа: створюємо українське майбутнє».17 червня у нас відбулася зустріч «Діджитал і душа: створюємо українське майбутнє».
Цього вечора до нас завітала чудова українська сім’я — Юрій Пероганич і Тетяна Череп‑Пероганич. Він — активний учасн
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.