В Ужгороді Юрій Фатула представив свою унікальну книгу про Велику війну

В Ужгороді Юрій Фатула представив свою унікальну книгу про Велику війну

В ужгородській книгарні «Кобзар», у рамках щорічної передсвяткової акції «Письменник за прилавком» Юрій Фатула представив читачам свою третю книгу із серії видань про закарпатців у Першій світовій війні. Книга  «Я ще гадав ґаздувати, але мушу воювати» описує історію 66-го Унгварського піхотного полку армії Австро-Угорщини. Тут уперше опубліковані відомості про 845 воїнів-закарпатців, які були учасниками Великої війни.


Про це повідомляє: zaholovok.com.ua.

Юрій Фатула розповідає, що назва книги –  «Я ще гадав ґаздувати, але мушу воювати» – це слова з народної пісні  «Пливе качур по Дунаю». У книзі вперше в українській документалістиці опубліковані дані солдат Унгварського піхотного полку, також у виданні є унікальні фотографії, які також уперше представлені широкому загалу.

«Фактично книга про полк, із якого починається військова історія нашого міста. Це перший військовий підрозділ, до якого Австро-Угорщина офіційно й організовано мобілізовувала солдат із мобілізаційних округів, а конкретно з комітату Унг і комітату Земплін. Комітат Унг – це Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський райони», – зазначає Юрій Фатула.

«Друга особливість цього військового підрозділу, це те, що це наш спільний зі словаками підрозділ. Якщо розглядати національний склад воїнів, то на 1914 рік у полку було 46% словаків, на другому місці угорці – 23%, на третьому – русини-українці – 22%. Такий собі, словацько-угорсько-український військовий підрозділ», – каже письменник.

За словами Юрія Фатули, 90% інформації, що міститься у книзі «Я ще гадав ґаздувати, але мушу воювати», уперше з’являється в українській документальній літературі.

Фатула

«66-й полк цікавий іще й тим, що він майже п’ять місяців у 1918 році знаходився у складі експедиційного корпусу в Україні. Після підписання Брестського договору в лютому 1918 року між новоствореною Українською Народною Республікою і країнами Четверного Союзу – Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина – був підписаний договір, згідно з яким німецькі та австро-угорські війська заходили на територію України для підтримання порядку та законності. Вони воювали з більшовиками і загонами батька Махна», – зазначає дослідник.  

У новій книзі Юрія Фатули є унікальні фотографії, які вперше з’являються в українській документальні літературі. Крім того, у книзі є вірші офіцерів, опубліковані у польовій газету полку.  «У роки Першої світової виходила польова газета 66-го полку, де офіцери, солдати писали статті. І там є багато текстів про Україну. Треба побачити, з якою повагою, шаною пишуть угорські офіцери з Будапешта, з Мішкольца про Україну. Крім того, родзинкою книги є вірші, опубліковані у газеті, написані солдатами, офіцерами, перекладені з угорської на українську нашим поетом Володимиром Тимчуком, підполковником Збройних Сил України», – каже Юрій Фатула.  

«Під час роботи над книгою, я сам був вражений цими даними.  Однозначно, ми  маємо знати свою військову історію, про своїх прадідів, і маємо гордитися тими, хто у надзвичайно важкий час і у складних умовах показали себе мужніми і достойними воїнами», – ділиться Юрій Фатула і додає, що під час збору матеріалу для нової книги також знайшов інформацію про свого прадіда, який воював у Першій світовій.

Фатула

«Це Фатула Антал із села Вовкове, який був солдатом саме у 66-го піхотного полку і в 1914 році, у перший рік війни, пропав безвісти.  Це можна стверджувати на підставі картки чехословацького періоду, виданій Марії Фатулі, вдові Антала Фатули, бо Чехословацька республіка виплачувала компенсацію дружні  загиблого солдата. У цьому документі я вперше побачив дані про свого прадіда. У картці вказаний рік його народження – 1885-й, причина смерті – зниклий безвісти у 1914 році. Сам документ у нашій родині не зберігся», – розповідає Юрій Фатула. 

Фатула

За словами дослідника, зниклі безвісти – окрема тема будь-якої війни. «Зараз маємо російсько-українську війну і тут також є така проблема. У часи Першої світової, коли солдат зникав безвісти, його родині приходив просто документ про зникнення. І це – велика проблема для сім’ї, оскільки вона не має виплат, не має статусу родини загиблого. Протягом усієї війни цей вакуум тримався, але коли війна закінчилася, сотні жінок звернулися до органів влади з питаннями та проханнями для отримання відповіді про смерті рідних. За 2 місяці після звершення війни пішли перші судові рішення, згідно з якими солдати, котрі не вернулися з боїв, були визнані померлими. Таке судове рішення я також знайшов у Закарпатському державному архіві, де від 1 грудня 1918 року мій прадід уже вважався загиблим на війні, а чехословацька влада виплачувала компенсації моїй прабабусі. Таких випадків було дуже багато»,  – зазначає дослідник.

Наразі Юрій Фатула шукає саму судову справу, щоб дізнатися де саме загинув його прадід Антал Фатула.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: В Ужгороді Юрій Фатула представив свою унікальну книгу про Велику війну

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Проєкт Читомо і PEN «Слова і кулі» вийде друком у форматі книжки

В Україні виходить друком збірка інтерв’ю з українськими письменниками та журналістами, які стали військовими та волонтерами «Слова і кулі».
До видання увійдуть розмови з людьми, які «р

Створили петицію щодо усунення Булґакова з публічного простору

Громадські активісти закликали підтримати петицію щодо усунення Міхаїла Булґакова з публічного простору Києва. Про це йдеться у петиції на сайті Київської міської ради.
Автор петиції —

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"