В Австрії вийде збірка есеїв українських інтелектуалів про війну

В Австрії вийде збірка есеїв українських інтелектуалів про війну

В австрійському видавництві Passagen Verlag вийде друком збірка українських есеїв про війну у хронологічному порядку за 2014-2022 роки «Україно, моя любове. Голоси вільної нації». Про це Читомо повідомила упорядниця Ганна Гнедкова.

«Україна перебуває у стані війни з 2014 року. У цьому виданні зібрані есеї українських інтелектуалів та інтелектуалок, які аналізують політичний і суспільний розвиток своєї країни з 2013 року до сьогодні. Всі говорять про війну в Україні. Настав час дати голос самій Україні», — зазначають в анотації видання.

 

 

Упорядниця антології — літературознавиця та перекладачка Ганна Гнедкова. За її словами, вперше за її участі виходить українська книжка в німецькому перекладі, яку вона не перекладає, тільки впорядковує і редагує.

 

В ексклюзивному коментарі Читомо Гнедкова розповіла, що упорядкувати книжку їй запропонував видавець Passagen Verlag Петер Енґельманн, який зацікавився інтерв’ю Ганни про сучасну українську літературу, на яке натрапив у газеті Wiener Zeitung.

 

«Я мала повну свободу в тому, як сформулювати концепцію збірки, які обрати есеї, яких обрати перекладачів і перекладачок. У моєму уявленні збірка мала працювати на підрив європейського наративу про “війну, яка почалася 24.02.2022”, показати війну як тяглість. Адже війна проти російських загарбників, хоч і не повномасштабна, триває на території України вже 8 років. Відповідно, збірка поділена на 8 розділів — 8 років війни — і есеї в ній розташовані в хронологічному порядку: від першого, написаного наприкінці 2013 року, есею Юрія Андруховича про Євромайдан, до болючого й на той момент найсвіжішого есею Софії Андрухович за квітень 2022 року — про Бучу. Я щойно зараз збагнула, що збірка “заримовується” Андруховичами… але, думаю, це — хороший знак. І це теж про тяглість», — розповіла укладачка антології.

 

Кожен рік, за винятком 2022-го, представлений 2-3 текстами, 2022 представляють 4 есеї. Есеї не лише репрезентують кожен свій рік, але й об’єднані спільними темами, серед яких війна — не завжди головна, але повсюдно присутня. 

 

Усього в антологію увійшли 22 есеї, які Ганна Гнедкова обрала з-поміж приблизно 150 потенційно можливих. Усі з них були опубліковані українською, однак не всі в Україні: велика частина текстів з’явилася в авторських колонках “Deutsche Welle”, есей Софії Андрухович — у польському виданні “Dwutygodnik”. Здебільшого вони опубліковані онлайн і не були перекладені іншими мовами.

 

Автори есеїв — письменники та письменниці Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Катерина Бабкіна, Володимир Рафєєнко, Олена Стяжкіна, Володимир Єрмоленко, Юрій Винничук, Наталка Сняданко, Вікторія Амеліна та Андрій Бондар, Юрій Андрухович, Софія Андрухович. У збірці також представлені літературознавиця Тамара Гундорова, літературна критикиня Ганна Улюра, співзасновник «Вавилонської бібліотеки» та засновник видавництва «Цивілізація» Роман Малиновський, історики Ярослав Грицак та Вахтанґ Кіпіані, публіцист і провідний науковий працівник Інституту політичних досліджень НАНУ Микола Рябчук.

 

До збірки зокрема увійшли такі тексти:

 

  • «Майстри культури, кремлівська хуцпа і спеціальні війни» Миколи Рябчука про Крим; 
  • «Ковзанка, слизька від крові» Юрія Андруховича про Революцію гідності;
  • «Післяслово до київського візиту Алексієвич» Оксани Забужко про різницю між «пострадянськими» Україною та білоруссю;
  • «Неможлива катастрофа росії» Андрія Бондаря про подібність викликів та відмінність емпатії німецького і російського народів.

 

«Я живу в Австрії вже 7 років і хоч-не-хоч спостерігаю за політикою німецькомовних країн, за тим, як у неї проникають російські мацаки. А 2022 року повномасштабна війна й поготів зірвала дуже багато масок, викрила багато оборудок, до яких доклалася росія, — і в політиці Німеччини й Австрії також. У німецькомовних медіа вигулькнуло багато голосів славістів — а насправді вузьколобих русистів, — які заповзялися захищати “загрожену” російську культуру, або голоси експертів із питань Східної Європи, які з усієї Східної Європи насправді цікавилися лише (чи найбільше) росією. Більшість із них могла показати Україну на світовій карті, але вважала її “молодою 30-річною країною”, яка бозна-як і на пустому місці утворилася після розпаду Радянського Союзу», — зауважила Ганна Гнедкова.

 

Вона наголосила, що саме з цієї причини збірка зветься «Голоси вільної нації». «Я передбачаю, що слово “нація” треба буде пояснювати на презентаціях збірки, адже у світі — а в німецькомовному світі й поготів — після Другої світової війни цього слова цураються: де нація, мовляв, там і націоналізм, а звідти й до нацизму недалеко. Про це слід дискутувати, на відмінному характері українських сучасних націоналізму та патріотизму слід наголошувати», — підсумувала вона. 

 

Тексти есеїв з’являться в перекладах Клаудії Дате, Беатрікс Керстен, Аннеґрет Бекер, Лесі Шевцової, Лідії Наґель, Ютти Ліндекуґель, Міхаеля Пєтрухи, німецьких перекладачів «Міста» В. Підмогильного Лукаса Юри та Якоба Вундервальда, Анни Багрій та Меланії Богонос.

 

Передзамовити видання можна за посиланням. Його вартість — €20 (₴735).

 

Як повідомлялося, у Швеції відкрили передпродаж літературної антології «Просто неба України». У Норвегії вийшла друком антологія української народної поезії норвезькою «Краплини, що живлять дерево життя. Розмови з українськими текстами».

 

 

Фото: Passagen Verlag

Оригінал статті на Suspilne: В Австрії вийде збірка есеїв українських інтелектуалів про війну

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"