Вітчим мого нареченого. Моя палка новинка!

2021-11-03 11:26:21 Альма Лібрем

Вітчим мого нареченого. Моя палка новинка!

Любі читачі, запрошую вас у свою свіженьку новинку! Книгу про просту дівчину Надію, якій трапився геть не простий чоловік… 

Я була щасливою нареченою, але знайомство з сім’єю нареченого все змінило.
Його матір мене ненавидить, а вітчим, Ігор Горський, хоче, щоб я належала йому.
А ще Ігор – мій начальник, і він ясно дав зрозуміти, що не лишить мене у спокої. Але я не маю права в нього закохуватись.
Адже якщо я не збережу свої таємниці, він може відібрати мою дворічну доньку.

 

Невеличкий відривок, що допоможе вам зрозуміти, про що ж книга: 

– Справді, ми ж уже все вирішили, – кивнув Вадим. – Ходімо скоріше.
Його матір рішуче закрокувала вперед, забувши на час про кульгавість, і Забєлін тримався зовсім близько до неї. Я так і лишилась посеред саду з Ігорем, наче про нас забули.
Повернувшись, щоб піти слідом за нареченим, я буквально налетіла на Горського. Той міцно стиснув мої плечі і зазирнув мені в обличчя; його зелені очі вивчали мої риси з якоюсь дивовижною жагою, і мені знову стало не по собі.
– Щось не так? – уточнила я.
– Все так, Надю, – протягнув він. – Але в цій сімейці ти завжди відчуватимеш себе зайвою.
Я спробувала вивільнитись, та він тримав міцно.
– Розумію, – нарешті промовила я, намагаючись лишитись максимально спокійною, – що не подобаюсь вам, але це наша з Вадимом справа, і…
– О, ні, – Горський щиро посміхнувся. – Мені якраз ти дуже подобаєшся, – його долоні ще міцніше, майже до болю стиснули мої плечі. – Ти чудова, Надю, – він промовив моє ім’я, наче пробуючи його на смак. – І тобі точно не місце поруч з таким, як Вадим. І з такою, як Ксенія, також.
– Дозвольте мені вирішувати самій, – твердо промовила я.
– Вирішуй, – розсміявся Ігор. – У тебе є кілька тижнів, доки ти не станеш моєю підлеглою. А тоді тобі доведеться прислухатись до думки безпосереднього начальства.
Я смикнула плечем, нарешті розриваючи з ним тактильний контакт, і твердо вимовила:
– Боюсь, цього ніколи не трапиться. Я не працюватиму у вас, Ігоре.
Розуміючи, що безбожно відстала, я поспішила доріжкою до будинку, але йшла недостатньо швидко, щоб не почути те, що Ігор кинув мені в спину:
– Якщо ти хотіла самостійно приймати рішення, то обрала не ту родину!  

Читати тут!

Оригінал статті на Букнет: Вітчим мого нареченого. Моя палка новинка!