Вірш Сергія Жадана опублікували в американському журналі New York Times Magazine

2021-09-01 10:53:00 Ольга Ліцкевич

Вірш українського письменника Сергій Жадана опублікували New York Times Magazine. Англійський переклад поетичного твору “Плеєр” з’явився у друкованій версії видання та онлайн. Про це повідомляє “Читомо”.

В англійській версії вірш отримав назву “Headphones” (“Навушники”). Над ним працювали одразу двоє перекладачок — американська письменниця, театральна діячка українського походження Вірляна Ткач та американська поетка Ванда Фіпс.

“Я не уявляла, що так важко буде знайти копію цього випуску New York Times. Нарешті я віднайшла один примірник на Шостій вулиці. Я відкрила журнал і затамувала подих. Ось так виглядає культурна дипломатія − довгий і повільний процес дружби і роботи над проєктами, які деколи відбуваються на іншому кінці світу. Дякую абсолютно всім, хто допомагав чи сприяв цьому. А найбільше дякую Ванді Фіппс та Сергію Жадану”, — написала Вірляна Ткач на своїй сторінці у Фейсбук, а також опублікувала сторінку з віршем в американському виданні.

Для New York Times вірш відібрав американський поет і юрист Реджинальд Дуейн Беттс.

“Боб Холман називає поезію Сергія Жадана “Кентерберійськими казками” українського простолюду. Сергій Жадан розповідає про всіх людей: солдатів, фермерів, наркоторговців та бідноту. Список можна продовжувати до тих пір, поки він не включить усіх. Як же інакше? Ці вірші створені у світі, який лякає, де бажання бути вільним призводить до скупчення трупів, де, незважаючи ні на що, ти все одно повинен співати і любити”, − написав Дуейн Беттс у анотації до твору .

Headphones

Translated by Virlana Tkacz and Wanda Phipps from the Ukrainian

Sasha, a quiet drunk, an esoteric, a poet,

spent the entire summer in the city.

When the shooting began, he was surprised —

started watching the news, then stopped.

He walks around the city with headphones on,

listening to golden oldies,

as he stumbles into burned-out cars,

blown-up bodies.

What will survive from the history

of the world in which we lived

will be the words and music of a few geniuses

who desperately tried to warn us,

tried to explain, but failed to explain anything

or save anyone;

these geniuses lie in cemeteries

and out of their ribcages

grow flowers and grass.

Nothing else will remain —

only their music and songs, a voice

that forces you to love.

You can choose to never turn off this music.

Listen to the cosmos, shut your eyes.

Think about whales in the ocean at night.

Hear nothing else.

See nothing else.

Feel nothing else.

Except, of course, for the smell,

the smell of corpses.

Оригінал статті на Читомо: Вірш Сергія Жадана опублікували в американському журналі New York Times Magazine