Віктор Кучерук. «Коли дими розвіються над світом…»

Віктор Кучерук. «Коли дими розвіються над світом…»

“Українська літературна газета”, ч. 12 (356), грудень 2023

***

Наче для оздоби

Темної ріки, –

Місяць миє лоба

В ній звіддалеки.

Полиски яскраві

На поверхні вод

Вліво і направо

Водять хоровод.

Блиски біло-сині

Влаштували рух, –

Царство світлотіней

Множиться навкруг.

Грає та іскриться

В сяєві ріка, –

Місяць білолиций

Вдарив гопака…

04.11.23

ПАГОРБ СКОРБОТИ

Біля пагорба скорботи

Оселилися жалі, –

Вишгородців більше роти

Тут покоїться в землі.

Бачу лики ясночолі

І знайомі імена, –

Поєднання смутку й болю

Серце звідує сповна.

Тиші час і шлях безмір’я

Починається отут,

Де розбуджує узгір’я

На честь вбитого салют.

Понад символами смерті –

Стяги спущено в журбі, –

Здобули в боях безсмертя

Мужні воїни собі…

01.11.23

НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

Коли одні гасають по Європі,

Чи вдома сонно лічать кількість мух, –

Не бачить хтось нічого, крім окопів,

А хтось уже від вибухів оглух.

Коли одні доглянуті та ситі

Ніяк не змінюють життя своє, –

Хтось витягає з поля бою вбитих,

Пораненим померти не дає.

Коли одні, лякливі та лукаві,

Від вигадок втомилися украй, –

Керується хтось пунктиком уставу

Про необхідність боронити край.

Коли одні наповнюють кишені

Донині в лихоманці золотій, –

Хтось підіймає високо знамено

І йде рішуче за Вкраїну в бій.

03.11.23

***

Коли припинять гримати гармати

І будуть лиш комбайни на полях, –

Не стане більше мати сумувати,

Тамуючи в очах страждання й страх.

Коли дими розвіються над світом

Та щезнуть боязливо вороги, –

На батьківщину повернуться діти

І щастя запанує навкруги.

Коли загояться смертельні рани

І трохи заспокояться жалі, –

То стануть нерозлучними кохані

На квітами засіяній землі.

Коли оця війна несправедлива,

Немов прибій на морі, відшумить, –

Ізнов життям бриніти будуть ниви,

І сонця жар втішатиме блакить.

24.10.23

***

Серед ночі колискою

В небі місяць повис

І яскраво полискує,

Сяйво сіючи вниз.

Срібні блиски наведені

Прямо в душу мою, –

Видно все, що всередині

Від сторонніх таю.

І ніякими ризами

Не прикрить таїни,

Бо світінням пронизаний

До душі глибини.

23.10.23

***

Нас розлучила вдосвіта війна

І навсібіч розкидала по світу

Безжалісна стихія вогняна,

Котру ніяк не можем зупинити.

Розлуки біль породжує думки

Про рідних, найдорожчих, незабутніх, –

І оживають в спогадах роки,

Коли всі мирним бачили майбутнє.

Манила далеч світлом голубим

І, хоч шляхи звивалися зміїсто, –

Ми що не день, неначе голуби,

Щасливо вуркотіли на обійсті.

І далі б нам зростати та цвісти,

Вкорінюватись чіпко і міцніти,

Але війна затьмарює світи,

Руйнуючи Вкраїну динамітом.

Моя сім’я не рада чужині

Й за рідною домівкою страждає,

Шлючи прокльони в’їдливій війні,

Якій не видно ні кінця, ні краю.

15.10.23

***

Ряхтить листочками рудими

Над ставом стишеним верба,-

І переповнює незримо

Мене за літечком журба.

Майнуло радістю, як юність,

А навзамін лишило щем

Отут, де вчора захлинулись

Верба, ставок і я дощем…

23.09.23

***

Рву, складаючи в букетик,

Тільки квіти запашні,

Хоч змайстровані тенета

Нині також при мені.

Перед мною літо стеле

Маргаритки лугові

Там, де злякано метелик

Зачаївся у траві.

Мов боїться, що побачу

Й буде болісно йому,

Як до квітів на додачу

Жовтокрилого візьму.

22.09.23

***

Стали мутними пейзажі

І посиливсь вітру спів, –

Спорожніли смуги пляжів

Трав’янистих берегів.

Непривабливо темніє

Раннім холодом вода

І за літом ностальгія

Все частіше напада…

17.09.23

***

Бажана, але нетривала

Яскравого літа пора, –

Згрібають вже листя опале

В раптово принишклих дворах.

Дерева та трави вогнисто

Мигтять і рясніють кругом,

Але прохолодно у місті

Прадавнім над сивим Дніпром.

На клумбах жоржини і айстри

Терпляче квітують іще,

Мов хочуть поліпшити настрій

Зіпсований трохи дощем.

Неначе жаринки, привабно

Горять і тьмяніють вогні, –

Журливі, мінливі, неквапні

Барвистої осені дні.

16.09.23

***

Занурився Вишгород в осінь

І тоне в бентежній красі

Каштанів і лип жовтокосих,

Намоклих в іскристій росі.

Опалих листків шарудіння,

Звучить всюди шурхотом хвиль,

Стривожених вітром осіннім

Без всяких надмірних зусиль.

Вкриває сира позолота

До теплого літа стежки,

І сонцю уже не збороти

Холодного пензля мазки.

Лиш хата моя ще і досі

Бажане тепло береже,

Хоча вже поглибшала осінь

І Вишгород стигне уже.

15.09.23

***

Запалахкотіли

Багрецем сади, –

Почали несміло

Падати плоди.

Яблука червоні

Стали без пуття

Холодить долоні

Й солодить уста.

04.09.23

ВЕРЕС

Попри вересень,

Кущик вересу

Зеленішати більше став, –

І хизується

Нині юністю

Він однісінький поміж трав.

Потолочені,

Позолочені

Трави спати уже лягли

Навкіл вересу,

Що й у вересні

Зеленіє, як будь-коли.

02.09.23

***

На війні говорять про війну

І лиш потім шепчуться про інше,

А ось я про тебе чарівну

Між боями згадую найбільше.

Поки пам’ять втомлена жива

Й будить в серці промені рефлексів, –

Я про тебе зроджую слова

І учусь озвучувати тексти.

Де б не їхав і куди б не йшов

По степах небачено безкраїх, –

Відчуваю радісно любов,

Що на пісню душу надихає.

Я складаю з найпростіших слів

Вірші про війну і про кохання,

Щоб запам’ятався легко спів

І коротким видалось чекання.

Ти за мене більше лиш молись,

А не плач від згадок ностальгійних, –

І тоді зустрінемось колись,

Переживши цю жахливу бійню.

28.08.23

ДЖМЕЛІ

Джмелі мохнаті в конюшині

Гудуть невтомно дотемна, –

Пилком запліднюють рослини,

Нектаром втішившись сповна.

Сприяють гарним урожаям

Оцих густих пахучих трав,

Які квітуючи зростають

Там, де я поле знов зорав…

25.08.23

***

Колись був соняшник конем,

А я не знав про втому, –

Гасав щоліта день за днем

По вулицях на ньому.

Здіймалась курява увись,

Коли летів прожогом, –

І шлях привітливо стеливсь

Щасливому під ноги.

Тікали кури й горобці

Від нас, коли згарячки

Шмагав лозинкою в руці

Упрілу вкрай конячку.

Я лиш тоді кричав: Ура!..

Повсюди безтурботно,-

Дитинства радісна пора,

На жаль, безповоротна…

19.08.23

***

Земля розпечена, як деко.

Ні хмар нема, ні вітерця.

Переминається лелека

З ноги на ногу без кінця.

Тупцює, мов на сковорідці,

Півдня на березі ріки,

Допоки плещуться у річці

Дзвінкоголосі малюки.

17.08.23

***

Не утішити нічим

Материнське серце, –

Не лишився син живим

У запеклім герці.

Вправний майстер мирних справ,

Що донині зримі, –

Героїчно воював,

Кажуть побратими.

Честь і славу заслужив

У лиху годину, –

Не ховався за чужі

Тулуби та спини.

На передньому краю

Нищив супостатів

І загинув у бою

За Вкраїну-матір.

Удостоєний відзнак

Та на вроду гожий, –

У труні лежить юнак

І звестись не може.

Він лишився молодим

В пам’яті і серці, –

Тільки втішити оцим

Матір не вдається…

16.08.23

***

Місяць з’явився на овиді,

Вечір – тихіше води, –

Тільки, неначе на сповіді,

Тьохкають чорні дрозди.

Сутінь струмить прохолодою

І ароматами трав, –

Зором беру з насолодою

Все про що в книгах читав.

І розкошую, і дихаю,

Спершись плечем на стіну, –

Поночі, сповнений втіхою,

Довго лишаюсь без сну…

13.08.23

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Віктор Кучерук. «Коли дими розвіються над світом…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2023» оголосив переможців конкурсу. Про це повідомили на сайті Буквоїд.
У конкурсі за всіма категоріями (7 номінацій по 2-4 підномінації в кожній) оц

Відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець і громадський діяч Петро Кононенко

Національна спілка письменників України з глибоким сумом повідомляє, що 28 лютого після важкої хвороби відійшов у засвіти відомий науковець-українознавець, громадський діяч, доктор філологічних наук, пр

Літературна премія Європейського Союзу оголосила номінантів

Оголосили номінантів літературної премії Європейського Союзу 2024 року (European Union Prize for Literature, EUPL). Про це повідомляють на сайті EUPL.
До журі цього року увійшов українс

Відомі фіналісти міжнародної премії з арабської художньої літератури

Міжнародна премія з арабської художньої літератури 2024 (IPAF) визначила короткий список фіналістів. Про це повідомляється на сайті премії.
До короткого списку потрапили 6 книжок:
 

«С

В Канаді презентували книжку “Листи з України”, підготовану відомою журналісткою Le Devoir

Цієї середи, 28 листопада, в Монреалі представили книжку «Листи з України» (фр.« Lettres d’Ukraine »), ініційовану та укладену Маґдалін Бутро (Magdaline Boutros), журналісткою-міжнародн

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"