Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу

Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу

Дерев’яні храми – один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці Незалежності України втрачені пам’ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших утрат.

Про це пише zakarpattya.net.ua.

Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна
платформа Закарпаття» й за підтримки УКФ та Мукачівської греко-католицької
єпархії розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках
якого побачать світ книжка відомого дослідника сакральної архітектури краю
Михайла Сирохмана, онлайн-мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та
візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.

Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков,
дві з яких унесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й
каплиці. Здавалося б, немало. Але 156 об’єктів сакральної архітектури
Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 таких же дзвіниць і 26 мурованих
храмів були втрачені назавжди впродовж цього й минулого століть. І випадкові
пожежі є лише однією з причин. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником
стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період
багато з них стали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття
пам’яткові храми нищать, аби збудувати замість них «нові й гарні». Цей процес,
як і «покращення» за допомогою бляхи, пластику та неоковирних прибудов, набирає
обертів (так, навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях
від самодіяльних утручань).

Команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам’ятки
з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів – щоб вони знову,
нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України
загалом. В основі лежить дослідження наукового керівника проєкту М. Сирохмана
«Втрачені церкви Закарпаття». Його видадуть у вигляді книжки українською та
англійською мовами. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень –
фото, малюнків, планів, чимало з яких будуть опубліковані вперше. «Коли я
відкрив для себе світ дерев’яної архітектури, мені стало страшенно шкода, що
ніхто не дізнається, а які ще існували форми, об’єми, елементи. Отож усе
почалося з художнього інтересу. У 1980 – 1990-х я багато разів обійшов усі
села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута
світлина викликала глибоке враження. Після 2000-го, коли відшукати щось нове
під час експедицій стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв
України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої
хати ще лежить якесь забуте фото – і, може, воно знайдеться саме завдяки нашому
проєкту», – розповідає Михайло Сирохман.

Важливою складовою проєкту є створення онлайн-мапи Закарпаття з
позначеними на ній 156- ти втрачених об’єктів сакральної архітектури. Про кожен
буде інформація. Для трьох маршрутів планується запис аудіоматеріалів, що
уможливлять віртуальну мандрівку пам’ятками, яких уже не існує.

«Не можна використовувати старі мапи, щоб досліджувати новий світ. Цифрова епоха завдяки картографічним сервісам «Google Maps» та «Apple Maps» змінює минулі уявлення про поширення інформації. Саме тому наша мета – публічно представити на глобальному картографічному сервісі архівні зображення унікальних об’єктів і зазначити в описі до кожного з них, як і хто спричинив їхнє знищення. Надіємося, це стримуватиме від подальших утрат, а Україна стане євролідером у сегменті релігійного туризму об’єктами сакральної архітектури», – зазначає керівник діджитальної складової проєкту, засновник ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило.

У рамках проєкту М. Сирохман та завкафедри декоративно-прикладного
мистецтва ЗАМ Михайло Приймич прочитають курс із 5-ти відеолекцій. «Ми склали
їх так, щоб вони були корисні й тим, хто лише починає знайомство зі світом
сакральної архітектури, і тим, хто вже добре з ним обізнаний, – зазначає М.
Приймич. – Свої лекції я почну з розповіді про найдавніші зразки іконостасів та
стінопису, котрі збереглися на Закарпатті і які кожен може побачити на власні
очі, а далі перейду до аналізу особливостей крайових іконостасів різних
періодів», інформує пресслужба проєкту.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Одеса, Івано-Франківськ, Дніпро, Вінниця й Чернівці — які нові книгарні можна відвідати не в столиці

В Україні відкрилися нові книгарні: «Книгарня Є» у Вінниці й Івано-Франківську, книгарні-кав’ярні Старого Лева в Івано-Франківську й Одесі, «Вперта коза» у Дніпрі, «Книгарня артефактів»

Видавці й книгорозповсюджувачі: Піратство не зменшилось

Під час публічного обговорення підсектора книговидання та книгорозповсюдження, що організував проєкт RES-POL спільно з Українським інститутом книги, розгорнулася дискусія щодо піратства

Фільм Ірини Цілик «Я і Фелікс» — відтепер на стримінгових сервісах

Фільм «Я і Фелікс» режисерки Ірини Цілик вийшов в онлайн прокат на стримінгових сервісах Netflix, Megogo, Sweet.TV і Київстар ТБ. Про це повідомила режисерка фільму на своїй фейсбук-сто

Після ракетної атаки по Харкову кількість замовлень у Vivat зросла вчетверо

Після оголошення про підтримку харківського видавництва Vivat, чиї книжки були знищені під час російської ракетної атаки на друкарню Factor Druk, українці вчетверо збільшили зам

Книжки Катерини Міхаліциної і Сашка Дерманського переклали словацькою і англійською

У Словаччині вийшла друком книжка Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Грасі Олійко «Яків та мокрий вечір». Про це письменниця повідомила на своїй фейсбук-сторінці.
У Словаччині книжка в

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"