Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу

2021-08-05 21:00:00 НСПУ

Дерев’яні храми – один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці Незалежності України втрачені пам’ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших утрат.

Про це пише zakarpattya.net.ua.

Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна
платформа Закарпаття» й за підтримки УКФ та Мукачівської греко-католицької
єпархії розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках
якого побачать світ книжка відомого дослідника сакральної архітектури краю
Михайла Сирохмана, онлайн-мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та
візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.

Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков,
дві з яких унесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й
каплиці. Здавалося б, немало. Але 156 об’єктів сакральної архітектури
Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 таких же дзвіниць і 26 мурованих
храмів були втрачені назавжди впродовж цього й минулого століть. І випадкові
пожежі є лише однією з причин. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником
стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період
багато з них стали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття
пам’яткові храми нищать, аби збудувати замість них «нові й гарні». Цей процес,
як і «покращення» за допомогою бляхи, пластику та неоковирних прибудов, набирає
обертів (так, навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях
від самодіяльних утручань).

Команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам’ятки
з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів – щоб вони знову,
нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України
загалом. В основі лежить дослідження наукового керівника проєкту М. Сирохмана
«Втрачені церкви Закарпаття». Його видадуть у вигляді книжки українською та
англійською мовами. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень –
фото, малюнків, планів, чимало з яких будуть опубліковані вперше. «Коли я
відкрив для себе світ дерев’яної архітектури, мені стало страшенно шкода, що
ніхто не дізнається, а які ще існували форми, об’єми, елементи. Отож усе
почалося з художнього інтересу. У 1980 – 1990-х я багато разів обійшов усі
села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута
світлина викликала глибоке враження. Після 2000-го, коли відшукати щось нове
під час експедицій стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв
України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої
хати ще лежить якесь забуте фото – і, може, воно знайдеться саме завдяки нашому
проєкту», – розповідає Михайло Сирохман.

Важливою складовою проєкту є створення онлайн-мапи Закарпаття з
позначеними на ній 156- ти втрачених об’єктів сакральної архітектури. Про кожен
буде інформація. Для трьох маршрутів планується запис аудіоматеріалів, що
уможливлять віртуальну мандрівку пам’ятками, яких уже не існує.

«Не можна використовувати старі мапи, щоб досліджувати новий світ. Цифрова епоха завдяки картографічним сервісам «Google Maps» та «Apple Maps» змінює минулі уявлення про поширення інформації. Саме тому наша мета – публічно представити на глобальному картографічному сервісі архівні зображення унікальних об’єктів і зазначити в описі до кожного з них, як і хто спричинив їхнє знищення. Надіємося, це стримуватиме від подальших утрат, а Україна стане євролідером у сегменті релігійного туризму об’єктами сакральної архітектури», – зазначає керівник діджитальної складової проєкту, засновник ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило.

У рамках проєкту М. Сирохман та завкафедри декоративно-прикладного
мистецтва ЗАМ Михайло Приймич прочитають курс із 5-ти відеолекцій. «Ми склали
їх так, щоб вони були корисні й тим, хто лише починає знайомство зі світом
сакральної архітектури, і тим, хто вже добре з ним обізнаний, – зазначає М.
Приймич. – Свої лекції я почну з розповіді про найдавніші зразки іконостасів та
стінопису, котрі збереглися на Закарпатті і які кожен може побачити на власні
очі, а далі перейду до аналізу особливостей крайових іконостасів різних
періодів», інформує пресслужба проєкту.

Оригінал статті на НСПУ: Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу