Володимир Яремчук. «Вірші проти війни»

Володимир Яремчук. «Вірші проти війни»

Білорусь! Ти була завжди Руссю!
(Не Московією, – завваж, –
що лишалась в цій назві незрушно
до Петра-імператора аж)*.
 
Русь велика – то є Україна
з Білоруссю – єдина земля.
Ані ми, ані ви не кроїли
інші землі по типу Кремля.
 
Білорусь! Не піддайся омані,
на сусіда руки не здіймай!
Розійдуться ворожі тумани!
Вам і нам засміється розмай.
 
Україні лишайся сестрою!
Збережи свою мову дзвінку!
Не допустимо коней із Трої!
Залишаймось в єдинім вінку.
 
Ми – єдині. І ми – незалежні.
В наших жилах – побратана кров.
Залишаймо прозорими межі,
аби враг наших душ не зборов!
 
Бо вони від Купальських світанків,
від колосся, від духу ріллі.
Одягнімо свої вишиванки
і братаймось повік на землі!
 
*назву «Росія», (замість «Московія»),
Петро увів тільки в жовтні 1721 року

***
Летить гайвороння… Нестримно летить,
мов чує всесвітню погибель…
Ні грішник не спинить його, ні святий.
Йому – ні чеснот, ані схиблень.
 
Воно – санітар, що збирає врожай
глупоти, пихи й марнославства.
Вражай, Провидіння, невинних, вражай…
Твій шлях по могилах прослався.
 
По братських могилах, – цинічних, жаских.
(… Та цих не склюють хоч ворони…)
А Вищий Порядок не бачить. Застиг.
А ницість жадає корони!
 
Сама – на межі вже! Сама – уже труп!
Навіщо в могилі корона?!
Запали запалює бомбам, як трут,
стинає життя безборонно.
 
І рвуться зачаточки тисяч родів:
поетів, оратаїв, зодчих…
Від крові й вогню світ ураз порудів.
Летить вороння. Пити очі…

***

Вітчизни ради дбає він невтомно.
Тож держить під прицілом світ увесь.
Стримлять у небо смерті мегатонни
понад стадами етносів-овець.
 
Життя людей стинають смерті коси:
задля добра він… смерть благословив.
Кричать з могил до нього мертві кості –
пихатий – він не схилить голови.
 
Він у смертельних тішиться дебошах.
Він не боїться заповідей Божих.
Він сам собі – і Бог, і сатана.
 
Та із могил постануть убієнні!
Горітимеш, горітимеш в геєні
і не досягнеш в чорній прірві дна!
 
***
Всі македонські й чингісхани,
злі імператори й султани –
давно за мороком століть.
По них могил вже тьма стоїть.
 
Всі гітлери й наполеони, –
були ж вас цілі легіони,
засліплені маніяки!
А де тепер? Лиш кістяки!
 
Лише проклять довічні хмари
висять по вас, лихі почвари,
й по ваших чорних іменах!
Звідкіль ви знову на ланах?
 
На наших нивах золотистих
у ваших помислах нечистих?
Чого ви знов сюди прийшли?
Ви вже аж тхнете від хули.
 
Вбивай, захапуй землю, царю,
прямуй до пекла. Не звертай!
Впивайся кров’ю, та про кару
невідворотну пам’ятай.
 
Тобі не виграти двобою!
Бо твій владар – це зло й імла.
У морок підеш, – і з тобою
імперія твоя гнила!
 
litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Володимир Яремчук. «Вірші проти війни»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"