Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

26 лютого стало відомо, що Міністерство культури і стратегічних комунікацій з березня припиняє видачу листів-сприянь для виїзду митців та медійників, утім після розголосу і критики урядовці назвали це рішення тимчасовим.

Що передувало?

 

За даними Міністерства культури, наданими у відповідь на запит видання Lb.ua, з 24 лютого 2022 року по 20 грудня 2024 року за адресатом «Адміністрація Державної прикордонної служби України» зафіксували 9481 вихідний лист — це схвалені запити культурних дієвців та медійників на виїзд за кордон.

 

Окрім того, за даними Національної поліції станом на кінець листопада 2024 року, слідчі підрозділи розпочали 311 кримінальних проваджень за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України (не лише щодо працівників МКСК, а загалом), з яких 114 у 2022 році, 98 у 2023 та 99 у 2024.

 

Своєю чергою, радник міністра культури з питань стратегічних комунікацій та міжнародного співробітництва Дмитро Золотухін прокоментував рішення Міністерства на своїй фейсбук-сторінці: «Після повернення з поїздок ніхто не ділиться інформацією про те, як саме захищав інтереси України за кордоном. Таким чином, усі процеси продовжують відбуватися у ручному управлінні, що породжує серйозні колізії, які здебільшого ґрунтуються на тому, що держслужбовці, які знаходяться під постійною загрозою кримінальних справ, через неповернення чоловіків в Україну, просто виконують всі букви закону. Якщо апліканти порушують закон та не повертаються — ніяких листів не буде».

 

Також він додав, що за 2024 рік з-за кордону не повернулося понад 500 чоловіків, які виїхали за допомогою листів-пропозицій МКІП, однак у Міністерстві заявили, що це не є офіційною позицією Міністерства.

Що говорили журналісти?

 

Варто зазначити, що пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надала роз’яснення з приводу рішення призупинити надання листів-сприянь після численних запитів медіа та обурення митців і медійників у соцмережах, зокрема після заяви обʼєднання журналістів «Медіарух».

 

«Ми, українські журналісти та медійники, учасники “Медіаруху”, висловлюємо глибоке занепокоєння рішенням Міністерства про призупинення видачі листів на виїзд за кордон журналістам. Це рішення завдає серйозного удару по репутації медійній спільноті та створює штучні перешкоди для виконання журналістами їхньої професійної діяльності», — йдеться у заяві.

 

«Медіарух» наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення журналісти України працюють як на передовій, так і в тилу, а також сприяють міжнародній підтримці країни через діяльність за кордоном. Водночас у суспільстві поширюються упередження щодо професії, зокрема через звинувачення у масовому ухиленні журналістів від мобілізації. Проте, за даними Медіаруху, за останній рік кількість медійників, які не повернулися після виїзду за кордон, не перевищує десяти осіб.

 

«Рішення Міністерства створює серйозні ризики для української журналістики та підриває її спроможність ефективно працювати. Закликаємо державні органи поважати професію журналістів, які є невіддільною частиною українського суспільства, і вести конструктивний діалог зі спільнотою, щоб не ослаблювати Україну», — додає «Медіарух».

 

Також ситуацію прокоментувала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона зазначила, що таке рішення стигматизує всіх представників медіаспільноти та наголосила, що Міністерство не надало навіть орієнтовних термінів відновлення можливості виїздів за кордон.

 

«Це викликає серйозну стурбованість як щодо можливої тривалості обмежень, так і щодо потенційних нових умов. Перед ухваленням таких радикальних рішень варто було б запускати консультації з громадськістю, тим більше що при Міністерстві діє новостворена експертна рада, призначена саме для таких випадків», — зазначила Романюк.

 

Що говорять культурні діячі?

 

На рішення Міністерства відреагували і дієвці та діячки культури.

«Бачу, що несеться народний гнів, що Мінкульт припинив давати “дозволи” на виїзд чоловікам митцям і медійникам. Воно-то так, але є одне “але” — Мінкульт і не повинен був за жодними нормативно-правовими актами надавати такі листи-клопотання Держприкордонслужбі — це незаконно», — написала колишня заступниця міністра у МКСК Ірина Подоляк.

 

«Політики переклали відповідальність на держслужбу і туди ж каналізували загальне невдоволення. Чи помогло це комусь? Так, самим політикам, бо таким чином вони уникнули політичної відповідальності, а саме невдоволення виборців за неправильне рішення. У цьому процесі всі учасники — митці, політики, органи правопорядку — каналізують ризики на конкретних держслужбовців. І ті, вважаючи ситуацію несправедливою, відмовляються ці ризики брати», — додала артменеджерка та директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта.

 

«Мабуть, ніхто не завдав більшої шкоди нашій культурній дипломатії і просуванню української культури за кордоном, як українські органи влади, які регулярно вправляються у створенні штучних перешкод для тих, хто представляє українську культуру за кордоном без жодної державної підтримки. В москві аплодують цьому безумству. Тим більше, що там добре розуміють важливість боротьби за європейську і світову аудиторію. І не шкодують на це ні сил, ні коштів», — зазначив український історик і публіцист Володимир Вʼятрович.

 

«росія за роки війни витратили сотні мільярдів доларів на свою “культурну дипломатію”, а простіше кажучи — на пропаганду за кордоном. Вони творять свій міф великої культурної та миролюбивої імперії, намагаються переконати європейців і весь вільний світ у тому, що з ними можна й треба мати справу. В Україні “культурна дипломатія” — це голий ентузіазм кількох сотень людей, які за власний кошт і власним сумлінням розповідають закордонню правду про війну, і про істинну росію. Україна, як держава, цим не займалася і не займається. Все це називається “дурні рішення дурних людей”!», — написав політик Віталій Чепинога.
 

 

Що Мінкульт пропонує змінити?

 

Міністерство запропонувало внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про правила перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року № 57. 

 

«Рішення є тимчасовим та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії. Міністерство вживає всіх заходів, аби рішення прийняли у найкоротші терміни», — йдеться у повідомленні.

 

Зміни у постанові полягають у тому, аби додати до постанови перелік документів, а саме підтверджувальні документи про мету та умови поїздки й інші необхідні дані, на основі яких Міністерство матиме підстави надавати листа-сприяння чоловікам призовного віку, які працюють у сфері культури та медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.

 

У Міністерстві очікують, що митці та медійники призовного віку зможуть знову виїжджати за кордон після внесення змін до постанови.

 

«Ми зацікавлені в якнайшвидшому врегулюванні цього питання, щоб митці та медійники могли знову брати участь в міжнародних заходах на підтримку України та доносити правду про події в нашій країні», — додали у Міністерстві.

 

Окрім того, у там наголосили, що Міністерство до цього часу лише надавало листи-сприяння про виїзд за кордон представників культурної та медійної сфер — рішення про дозвіл на перетин державного кордону є повноваженнями Державної прикордонної служби України. 

 

Як повідомлялось, 26 лютого 2025 року Міністерство заявило про припинення видачі листів-сприянь на перетин державного кордону чоловіками призивного віку, які працюють у сфері культури та медіа, з березня 2025 року у відповідь на численні порушення зобов’язання повернутися до України після завершення професійної діяльності за кордоном.

 

Чільне фото: FreePik

Оригінал статті на Suspilne: Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Перша тисяча прочитань та знижка у колеги ❤️

Всім привітики!

 

Рада бачити вас у своєму блозі. Сьогодні в мене маленька, але дуже важлива перемога — перша тисяча прочитань! У моєї книги: «МОЯ. БЕЗ УМОВ» Шкода, що не встигла заскрінити кругленьку цифру,

Шевченківська премія-2026 оголосила короткі списки

Відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Про це повідомили на сайті премії.
Серед номінантів на премію в номінації «Проза»:

У 2026-му книжки можуть подорожчати на 30% – Українська видавнича асоціація

За останній рік середня ціна на книжки в Україні зросла щонайменше на 20–30%. Про це повідомляє Українська видавнича асоціація, спираючись на аналіз даних від членів асоціації. 
За дани

В Ужгороді відкрили памʼятник чеському поету Міхаю Емінеску

На території Ужгородського національного університету відкрили погруддя національного поета Румунії Міхая Емінеску. Про це повідомили на офіційній фейсбук-сторінці Закарпатської ОВА.
Ур

Вибір Читомо-2025: найважливіші дитячі книжки року

Попри всі виклики, 2025 рік приніс багато нових дитячих книжок — яскравих, різних, часом дуже несподіваних. Редакція «Читомо» перечитала видання для дошкільного та молодшого шкільного в

Перейти до блогу

Нові автори

Тетяна Гудима Кількість робіт: 1 Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Ганна Плешивцева

Плешивцева Ганна, народилася 05/11/1993 (25 років)

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

LostDoggie Кількість робіт: 1 Світлана Ткаченко

Народилась та живу в Києві. Спеціалізувалась у галузях монетарної політики, банківської справи, фондового ринку, економічної психології та фінансової поведінки. Зі світлими прагненнями і вкладаючи душу вивчаю світ і пишу тексти на професійну тематику, але справжнє натхнення отримую від створення вигаданих поетичних світів та історій, поділяючи спільні психологічні стани із моїми героями. Тепер працюю переважно над […]

Tadeй Кількість робіт: 8 Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Юлія Бережко-Камінська

Народилася 29 травня 1982 р. на Херсонщині (с. Чорнобаївка Білозерського району). Журналіст, редактор друкованих видань. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Інститут журналістики). Автор понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Друкувалася в журналах і газетах: «Дніпро», «Україна», «Золота пектораль», «Полисадник», «Жінка», «Крила», «Одноклассник», «Летопись Причорноморья», «Отражение», «Медиа Експерт», «Алые паруса», «Літературна Україна», «Українська […]

Лариса Вагилевич

Лариса Вагилевич, 35 років. Поетка, журналістка, організатор літературно-мистецьких заходів, керівник гуртка літературної майстерності та журналістики Надвірнянського РЦДТНПВМ, раніше – учасниця літературного об’єднання “Натхнення” (м. Івано-Франківськ). За фахом менеджер зі стратегічного розвитку регіону у сфері культури, автор книги відчуттів “Лакмус” (2009р.)

Steev Kurts Кількість робіт: 2 Жанна Хома

Жанна Василівна Хома – молода мама, вчителька, письменниця! Народилась Жанна Хома у місті Мукачеві 3 травня 1991 року. У 2008 році закінчила Мукачівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №20 ім. О.Духновича. В Ужгородському національному університеті здобула дві вищі освіти: філологічну та юридичну. Кілька років жила і працювала в США, куди потрапила за студентською програмою вивчення іноземної […]

Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Перейти до "Нові автори"