Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

26 лютого стало відомо, що Міністерство культури і стратегічних комунікацій з березня припиняє видачу листів-сприянь для виїзду митців та медійників, утім після розголосу і критики урядовці назвали це рішення тимчасовим.

Що передувало?

 

За даними Міністерства культури, наданими у відповідь на запит видання Lb.ua, з 24 лютого 2022 року по 20 грудня 2024 року за адресатом «Адміністрація Державної прикордонної служби України» зафіксували 9481 вихідний лист — це схвалені запити культурних дієвців та медійників на виїзд за кордон.

 

Окрім того, за даними Національної поліції станом на кінець листопада 2024 року, слідчі підрозділи розпочали 311 кримінальних проваджень за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України (не лише щодо працівників МКСК, а загалом), з яких 114 у 2022 році, 98 у 2023 та 99 у 2024.

 

Своєю чергою, радник міністра культури з питань стратегічних комунікацій та міжнародного співробітництва Дмитро Золотухін прокоментував рішення Міністерства на своїй фейсбук-сторінці: «Після повернення з поїздок ніхто не ділиться інформацією про те, як саме захищав інтереси України за кордоном. Таким чином, усі процеси продовжують відбуватися у ручному управлінні, що породжує серйозні колізії, які здебільшого ґрунтуються на тому, що держслужбовці, які знаходяться під постійною загрозою кримінальних справ, через неповернення чоловіків в Україну, просто виконують всі букви закону. Якщо апліканти порушують закон та не повертаються — ніяких листів не буде».

 

Також він додав, що за 2024 рік з-за кордону не повернулося понад 500 чоловіків, які виїхали за допомогою листів-пропозицій МКІП, однак у Міністерстві заявили, що це не є офіційною позицією Міністерства.

Що говорили журналісти?

 

Варто зазначити, що пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надала роз’яснення з приводу рішення призупинити надання листів-сприянь після численних запитів медіа та обурення митців і медійників у соцмережах, зокрема після заяви обʼєднання журналістів «Медіарух».

 

«Ми, українські журналісти та медійники, учасники “Медіаруху”, висловлюємо глибоке занепокоєння рішенням Міністерства про призупинення видачі листів на виїзд за кордон журналістам. Це рішення завдає серйозного удару по репутації медійній спільноті та створює штучні перешкоди для виконання журналістами їхньої професійної діяльності», — йдеться у заяві.

 

«Медіарух» наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення журналісти України працюють як на передовій, так і в тилу, а також сприяють міжнародній підтримці країни через діяльність за кордоном. Водночас у суспільстві поширюються упередження щодо професії, зокрема через звинувачення у масовому ухиленні журналістів від мобілізації. Проте, за даними Медіаруху, за останній рік кількість медійників, які не повернулися після виїзду за кордон, не перевищує десяти осіб.

 

«Рішення Міністерства створює серйозні ризики для української журналістики та підриває її спроможність ефективно працювати. Закликаємо державні органи поважати професію журналістів, які є невіддільною частиною українського суспільства, і вести конструктивний діалог зі спільнотою, щоб не ослаблювати Україну», — додає «Медіарух».

 

Також ситуацію прокоментувала директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона зазначила, що таке рішення стигматизує всіх представників медіаспільноти та наголосила, що Міністерство не надало навіть орієнтовних термінів відновлення можливості виїздів за кордон.

 

«Це викликає серйозну стурбованість як щодо можливої тривалості обмежень, так і щодо потенційних нових умов. Перед ухваленням таких радикальних рішень варто було б запускати консультації з громадськістю, тим більше що при Міністерстві діє новостворена експертна рада, призначена саме для таких випадків», — зазначила Романюк.

 

Що говорять культурні діячі?

 

На рішення Міністерства відреагували і дієвці та діячки культури.

«Бачу, що несеться народний гнів, що Мінкульт припинив давати “дозволи” на виїзд чоловікам митцям і медійникам. Воно-то так, але є одне “але” — Мінкульт і не повинен був за жодними нормативно-правовими актами надавати такі листи-клопотання Держприкордонслужбі — це незаконно», — написала колишня заступниця міністра у МКСК Ірина Подоляк.

 

«Політики переклали відповідальність на держслужбу і туди ж каналізували загальне невдоволення. Чи помогло це комусь? Так, самим політикам, бо таким чином вони уникнули політичної відповідальності, а саме невдоволення виборців за неправильне рішення. У цьому процесі всі учасники — митці, політики, органи правопорядку — каналізують ризики на конкретних держслужбовців. І ті, вважаючи ситуацію несправедливою, відмовляються ці ризики брати», — додала артменеджерка та директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта.

 

«Мабуть, ніхто не завдав більшої шкоди нашій культурній дипломатії і просуванню української культури за кордоном, як українські органи влади, які регулярно вправляються у створенні штучних перешкод для тих, хто представляє українську культуру за кордоном без жодної державної підтримки. В москві аплодують цьому безумству. Тим більше, що там добре розуміють важливість боротьби за європейську і світову аудиторію. І не шкодують на це ні сил, ні коштів», — зазначив український історик і публіцист Володимир Вʼятрович.

 

«росія за роки війни витратили сотні мільярдів доларів на свою “культурну дипломатію”, а простіше кажучи — на пропаганду за кордоном. Вони творять свій міф великої культурної та миролюбивої імперії, намагаються переконати європейців і весь вільний світ у тому, що з ними можна й треба мати справу. В Україні “культурна дипломатія” — це голий ентузіазм кількох сотень людей, які за власний кошт і власним сумлінням розповідають закордонню правду про війну, і про істинну росію. Україна, як держава, цим не займалася і не займається. Все це називається “дурні рішення дурних людей”!», — написав політик Віталій Чепинога.
 

 

Що Мінкульт пропонує змінити?

 

Міністерство запропонувало внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про правила перетинання державного кордону громадянами України» від 27 січня 1995 року № 57. 

 

«Рішення є тимчасовим та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії. Міністерство вживає всіх заходів, аби рішення прийняли у найкоротші терміни», — йдеться у повідомленні.

 

Зміни у постанові полягають у тому, аби додати до постанови перелік документів, а саме підтверджувальні документи про мету та умови поїздки й інші необхідні дані, на основі яких Міністерство матиме підстави надавати листа-сприяння чоловікам призовного віку, які працюють у сфері культури та медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.

 

У Міністерстві очікують, що митці та медійники призовного віку зможуть знову виїжджати за кордон після внесення змін до постанови.

 

«Ми зацікавлені в якнайшвидшому врегулюванні цього питання, щоб митці та медійники могли знову брати участь в міжнародних заходах на підтримку України та доносити правду про події в нашій країні», — додали у Міністерстві.

 

Окрім того, у там наголосили, що Міністерство до цього часу лише надавало листи-сприяння про виїзд за кордон представників культурної та медійної сфер — рішення про дозвіл на перетин державного кордону є повноваженнями Державної прикордонної служби України. 

 

Як повідомлялось, 26 лютого 2025 року Міністерство заявило про припинення видачі листів-сприянь на перетин державного кордону чоловіками призивного віку, які працюють у сфері культури та медіа, з березня 2025 року у відповідь на численні порушення зобов’язання повернутися до України після завершення професійної діяльності за кордоном.

 

Чільне фото: FreePik

Оригінал статті на Suspilne: Виїзд митців та журналістів за кордон: безсилля бюрократів чи дефолт української культури в світі?

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Покохати ворога – оновлено!

Я повернулася до своєї кімнати на ватяних ногах. У грудях так тиснуло, ніби я ось-ось помру. Нестерпно. Цей тиск сковував усі мої нутрощі. Стягував їх у тугий, товстий вузол. І я не знала, як його розв’язати. Чим розрубати.

Вишнева помста та фінальний офсайд

Привіт всім. Сьогодні нова глава книги «Моя вболівальниця» буде дуже цікава і от чому:

Справедливість переможе у найвишуканіший спосіб! Суботня вечірка перетворилася на справжнє поле битви, де замість м’яча були

Покохати ворога – оновлено!

Я повернулася до своєї кімнати на ватяних ногах. У грудях так тиснуло, ніби я ось-ось помру. Нестерпно. Цей тиск сковував усі мої нутрощі. Стягував їх у тугий, товстий вузол. І я не знала, як його розв’язати. Чим розрубати.

Вишнева помста та фінальний офсайд

Привіт всім. Сьогодні нова глава книги «Моя вболівальниця» буде дуже цікава і от чому:

Справедливість переможе у найвишуканіший спосіб! Суботня вечірка перетворилася на справжнє поле битви, де замість м’яча були

Бонус вже на сайті.

Вітаю, мої любі Спокусники!

Бонусний розділ вже на сайті

«У ліжку з босом»

Я зітхаю, розглядаючи каламутний осад у чашці. Ця симфонія побутового хаосу — яскраве нагадування: я звичайний цифровий маркетолог у

Перейти до блогу

Нові автори

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Соломія Мардарович Кількість робіт: 5 Камелія Кількість робіт: 8 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 Оля Радіонова

Молода авторка з містечка солі і поетів – Дрогобича. Філолог за освітою, ведуча за родом занять, письменниця за покликанням. Зараз, надихаючись новим статусом мами, готує до друку другу книгу – про материнство.

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Ірина Баковецька-Рачковська

Народилася 17 жовтня 1985 року, смт. Соснове Березнівського р-ну Рівненської обл. Освіта: вища. У 2008 році закінчила Національний університет «Острозька академія» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Релігієзнавство» та здобула кваліфікацію магістра релігієзнавства, викладача філософських та релігієзнавчих дисциплін; у 2011 році закінчила Рівненський державний гуманітарний університет і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки […]

Ольгерд Педруччо Кількість робіт: 3 Ірина Вальянос

Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Катерина Литвиненко

Всім привіт. Нещодавно випустила свою першу збірку віршів “Каменный город”. Підтримка рідних та друзів змотивувала мене йти далі. Тепер дуже хочеться споглянути, як сприймуть мої вірші зовсім незнайомі мені люди.

Світлана Спасиба Кількість робіт: 1 Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Ірина Шклянка

Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.

Перейти до "Нові автори"