Великодній початок

Великодній початок

Великодній початок

 Сьогодні тяжкий , i трагічні для нашого народу час. Але ми, Українці, не перша нація яка потрапила в такi важкі обставини. 
 Сьогоднішня моя розповідь буде присвячена Ірландському народові. Їх важкому шляху по здобутті  незалежності. 
 Починаючи з дванадцятого століття , i аж до початку двадцятого тривала боротьба Ірландії проти Британської імперії. Повстання виникали, але криваво придушувалися. Але зараз я розповім про фінальний акорд цієї  багатовікової драми. 
 24 квітня 1916 року почалося повстання . Свою назву “Великоднє” отримо через те, що в той рік на 24 квітня припадав Великдень. Розрахунок ірландців був на наступне – йшла перша світова війна. Британські війська в подавляючий більшості своїй, знаходилися на континенті. В самій Британії, i в найближчій її колонії Ірландії ,залишилися не великі гарнізонні частини, для підсилення поліції. 
  На певний час, Ірландцям вдалося вибити окупантів зі своєї землі. Імперія відповіла швидко, і жорстоко. Розвернувши війська , які мали йти на фронт, і гарматами відновили свою владу на острові. Ірландці засвоїли кривавий урок, i на певний час притихли. 
 Перша світова війна закінчилася 11 листопада 1918 року.  В грудні того ж року, в Ірландії відбулися вибори, які було відмінено на час війни . Перемогу на них отримала партія , з красномовною назвою “Ми самі”. Вже 21 січня, нового ,1919 року ,був сформований уряд,  i проголошено курс на незалежність від імперії. 
 Лондон, вирішив діяти стандартною схемою – ввести війська. Але те, що називалося армію в дев’ятнадцятому році, це вже було не військо шістнадцятого. В казармах почалися бунти. Ветерани, які отримували повістки, відмовлялися знову одягати форму. Мирне населення виходило на протест, прекрасно пам’ятаючи як дорого їм обійшлася минула війна. Багатьох військові збори i додаткові податки просто розорили. 
 Зігнані частини, якщо їх ще вдавалося пригнати в Ірландію, були фактично небоєздатні. Солдати масово дезертирували, кидали зброю, часті були захоплення  кораблiв, дорогою на острів . Бойові дії фактично вели гарнізони Британії, які посилили після “Великоднього повстання” , частини поліції, і такі формування як “Чорні пегити”. 
 В сім’ї не без урода. Не всі Ірландці підтримували незалежність. Були і ті, кому і під окупантами не погано. Таких було зігнано в загони “Чорних пегитив”. Самі ж британці, про місцевих союзників відзивалися так -“Купка мародерів, яких перевішати треба” . 
 Але в Британії був козир – багаті аристократи, для яких імперська ідея була принципова, зуміли проплатити найманців. Після війни, в Європі було багато солдатів, які не могли пристосуватися до мирного життя. Слово “пост воєнний синдром”, в нас більш відомий як “Афганський” , тоді ще не знали. Про те і в Ірландії був свій туз в рукаві, під назвою Сполучені Штати Америки. 
 В Америці була не просто велика діаспора, Ірландці це одна з тих націй , яка створила Сполучені Штати. Під час “Великоднього повстання” Америка, яка була союзником Британії, не могла надати допомогу. Але після війни , руки в них були розв’язані. 
 Ірландці чисельна, але не єдина нація в Сполучених Штатах Америки. Прямої вiйськової допомоги добитися не вдалося. Але йшла зброя, йшли добровольці, але найсуттєвішою допомогою стало визнання США Ірландії, як не залежної , суверенної держави. 
 Це стало сильним ударом  по імперії. Америка в той час почала набувати своєї ваги, i якщо США визнає державу, то це багато чого значило. Британська імперія була змушена піти з Ірландії. Але давати спокій не збиралися. 
 Зібравши колабораціоністів , i залишки своїх частин на півночі країни, яка була найбільш економічно розвинута,  закріпилися там. Аби не мати проблем з Америкою, Лондон заявив що північ Ірландії  , сам хоче лишитися під їх владою. I це не їх недобитків вибивають, а йде громадянська війна. Тоді, в такі байки ще вiрили. 
 З 1922 року , на карті світу з’явилися дві Ірландії. Вільна і незалежна , і окупована Британією. Імперія була змушена визнати не залежність своєї колишньої колонії. 
 Про всяк випадок , уточню ще раз. Я не проти Британців, як нації. Я проти імперії, де б вона не зародилася.

 Слава Україні!!! Єднаймося і тримаймося!!!
 

Оригінал статті на Букнет: Великодній початок

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

90-ті, нульові й непокаране зло у романі «Хазяїн» Маркіяна Камиша

Маркіян Камиш — добре відомий читацькій спільноті як сталкер і автор романів про Чорнобильську зону. У його новій книзі «Хазяїн» не буде Чорнобиля, але будуть ландшафти української Півн

У Харкові перейменували вулиці на честь Семенка, Йогансена й Ушкалова

У Харкові перейменують 48 вулиць та 3 станції метрополітену. Про це повідомили на сайті Харківської міської обласної адміністрації.
На мапі Харкова будуть зокрема такі вулиці:

 вул. Гр

У Києві музей Булґакова знову облили червоною фарбою

19 липня будівлю Київського літературно-меморіального музею Булґакова облили червоною фарбою. Про це музей повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
«Замість поваги до закону, участі у грома

Завдяки проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати 20 тисяч книжок

У межах всеукраїнського проєкту «Вільні читають українською!» вдалося зібрати близько 20 тисяч книжок для поповнення бібліотек та створення мобільних книжкових куточків у 6 деокупованих

У Мелітополі росіяни незаконно утримують журналістку Ірину Левченко

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко незаконно утримують в одній з катівень у місті. Про це повідомило медіа «Новини Приазовʼя».
За словами сестри журналістки Олени Руденко, Ірину дв

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"