Великодній початок

Великодній початок
Сьогодні тяжкий , i трагічні для нашого народу час. Але ми, Українці, не перша нація яка потрапила в такi важкі обставини.
Сьогоднішня моя розповідь буде присвячена Ірландському народові. Їх важкому шляху по здобутті незалежності.
Починаючи з дванадцятого століття , i аж до початку двадцятого тривала боротьба Ірландії проти Британської імперії. Повстання виникали, але криваво придушувалися. Але зараз я розповім про фінальний акорд цієї багатовікової драми.
24 квітня 1916 року почалося повстання . Свою назву “Великоднє” отримо через те, що в той рік на 24 квітня припадав Великдень. Розрахунок ірландців був на наступне – йшла перша світова війна. Британські війська в подавляючий більшості своїй, знаходилися на континенті. В самій Британії, i в найближчій її колонії Ірландії ,залишилися не великі гарнізонні частини, для підсилення поліції.
На певний час, Ірландцям вдалося вибити окупантів зі своєї землі. Імперія відповіла швидко, і жорстоко. Розвернувши війська , які мали йти на фронт, і гарматами відновили свою владу на острові. Ірландці засвоїли кривавий урок, i на певний час притихли.
Перша світова війна закінчилася 11 листопада 1918 року. В грудні того ж року, в Ірландії відбулися вибори, які було відмінено на час війни . Перемогу на них отримала партія , з красномовною назвою “Ми самі”. Вже 21 січня, нового ,1919 року ,був сформований уряд, i проголошено курс на незалежність від імперії.
Лондон, вирішив діяти стандартною схемою – ввести війська. Але те, що називалося армію в дев’ятнадцятому році, це вже було не військо шістнадцятого. В казармах почалися бунти. Ветерани, які отримували повістки, відмовлялися знову одягати форму. Мирне населення виходило на протест, прекрасно пам’ятаючи як дорого їм обійшлася минула війна. Багатьох військові збори i додаткові податки просто розорили.
Зігнані частини, якщо їх ще вдавалося пригнати в Ірландію, були фактично небоєздатні. Солдати масово дезертирували, кидали зброю, часті були захоплення кораблiв, дорогою на острів . Бойові дії фактично вели гарнізони Британії, які посилили після “Великоднього повстання” , частини поліції, і такі формування як “Чорні пегити”.
В сім’ї не без урода. Не всі Ірландці підтримували незалежність. Були і ті, кому і під окупантами не погано. Таких було зігнано в загони “Чорних пегитив”. Самі ж британці, про місцевих союзників відзивалися так -“Купка мародерів, яких перевішати треба” .
Але в Британії був козир – багаті аристократи, для яких імперська ідея була принципова, зуміли проплатити найманців. Після війни, в Європі було багато солдатів, які не могли пристосуватися до мирного життя. Слово “пост воєнний синдром”, в нас більш відомий як “Афганський” , тоді ще не знали. Про те і в Ірландії був свій туз в рукаві, під назвою Сполучені Штати Америки.
В Америці була не просто велика діаспора, Ірландці це одна з тих націй , яка створила Сполучені Штати. Під час “Великоднього повстання” Америка, яка була союзником Британії, не могла надати допомогу. Але після війни , руки в них були розв’язані.
Ірландці чисельна, але не єдина нація в Сполучених Штатах Америки. Прямої вiйськової допомоги добитися не вдалося. Але йшла зброя, йшли добровольці, але найсуттєвішою допомогою стало визнання США Ірландії, як не залежної , суверенної держави.
Це стало сильним ударом по імперії. Америка в той час почала набувати своєї ваги, i якщо США визнає державу, то це багато чого значило. Британська імперія була змушена піти з Ірландії. Але давати спокій не збиралися.
Зібравши колабораціоністів , i залишки своїх частин на півночі країни, яка була найбільш економічно розвинута, закріпилися там. Аби не мати проблем з Америкою, Лондон заявив що північ Ірландії , сам хоче лишитися під їх владою. I це не їх недобитків вибивають, а йде громадянська війна. Тоді, в такі байки ще вiрили.
З 1922 року , на карті світу з’явилися дві Ірландії. Вільна і незалежна , і окупована Британією. Імперія була змушена визнати не залежність своєї колишньої колонії.
Про всяк випадок , уточню ще раз. Я не проти Британців, як нації. Я проти імперії, де б вона не зародилася.
Слава Україні!!! Єднаймося і тримаймося!!!
Оригінал статті на Букнет: Великодній початок
Блог
Карандєєв: Бібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнєБібліотека – це простір, де поєднуються минуле, сучасне і майбутнє, заявляє т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Як передає Укрінформ з посиланням на Мініст
У селах України працює лише дві книгарні – УІКПереважна більшість книгарень в Україні зосереджена в обласних центрах та великих містах. Про це йдеться в переліку, укладеному Українським інститутом книги.
Загалом у перелікові станом
Львівський обласний осередок об’єднання «Українська спілка інвалідів – УСІ» завершує культурно-мистецький проєкт «Подолати минуле. Україна в подіях та особистостях», у межах якого шрифт
Незламні бібліотеки і синергія перемоги: як святкують День бібліотек в умовах війни30 вересня в Україні традиційно відзначають День бібліотек. Щороку бібліотекарі вигадують нові формати святкувань. 2019 року Українська бібліотечна асоціація разом з Українським інститу
Наталя Талалай. Мій ПамукЗа даними турецького видавництва «Yapı Kredi Yayınları», де виходять друком твори Орхана Памука, станом на 2021 рік Памук написав двадцять три книжки і отримав безліч міжнародних літературних премій —
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.