Василь Губарець. З епітафій давніх і сьогочасних

Василь Губарець. З епітафій давніх і сьогочасних

Чваньковитому поету
Спинися, друже, тихо прочитай
Про нього кілька слів, свинцем налитих:
Тут спить поет, що мав дубовий гай,
Про свій талант шумів несамовито.
 
Критику-голобельнику
Йому ще й досі сниться милий сон,
Що він найперший на критичнім полі.
В літкритику ввійшовши, наче слон,
Топтав у пресі молодих поволі.
 
Повістяреві-безсюжетнику
Абстрактне щось стругав собі, тесав –
Вже прагнув людство чимось здивувати.
Він безсюжетні повісті писав,
Але ніхто не брався їх читати.
 
Всеядному автору
Письменник цей колись всеїдним був,
Писав про все, на що накинув оком,
Про потойбіччя навіть не забув –
Воно його й гукнуло ненароком.
Недопущеному до посад
Він так старався і завжди хотів,
Щоб все, що написав надрукували.
Страждав страшенно , бо його в житті
До керівних посад не допускали.
 
Служаці всіх вождів
Трудивсь поет в житті, немов бджола,
Вождям старався віддано служити.
Була його заслуга немала:
Усіх вождів спромігся пережити.
 
Закінченому графоманові
Він все любив. Усіх любовно грів,
По видавництвах міг щодня гасати
Та не любив лише редакторів,
Що радили покинути писати.
 
Великому і простому
Ніщо для нього не було чужим:
«Нічних метеликів» до себе кликав,
Порушував не раз «сухий режим»,
Але поетом залишавсь великим.
 
Борцеві за життя
Не прагнув він приходити сюди,
Зі смертю люто воював у книгах.
Небесний світе, ти його прости,
Оберігай, щоб не накоїв лиха.
 
Новоприйнятому до Спілки
Цей чоловік в житті вина не пив,
Не брав у рот проклятої горілки,
А перший раз напивсь, коли вступив
До славної художницької Спілки.
Невизнаному поету-пісняру
Хоча він храм не збудував зі слів,
Не зміг весь сад піснями засадити,
Але щодня бажаннями горів
Завжди в поетах-піснярах ходити.
 
Прозаїку-чарівнику
Письменник цей завжди любив весну,
Натхненно вмів дівчат, жінок кохати,
Своїми повістями не одну
В житті зумів таки причарувати.
 
Оспівувачу злагоди
Писав про мир, про тих, хто злість зборов,
Хто злагодою світ хотів залити…
Помер від чвар, бо батьківське добро
Не зміг з сестрою мирно поділити.
 
Небагатому поспішальнику
Жив небагато. Вмерти не хотів,
Та довелось таки скоритись долі…
Спішив писать. Кудись щодня летів,
А зупинивсь на цвинтарному полі.
 
Найскромнішому мемуаристу
Поміж відомих трохи покрутивсь:
Тому підніс, тому подав щось вчасно
Й писати мемуари підрядивсь,
Де в центрі всіх подій – персона власна.
 
Потерпілому величальнику
В книжках він прославляв колгоспний лад,
Ридав щораз, коли вожді вмирали
І до партійних прислухавсь порад,
Помер тому, що партквитка украли.
 
Наставнику молодих
Писати твори молодих повчав
І цим хвалився людям при нагоді,
Про власну ж книгу знічено мовчав,
Бо не було такої у природі.
 
Сміхотворцю-крадію
Усе, що міг, в житті на кпини брав,
Над гарним й досконалим насміхався.
Зізнатись довелось, що перебрав,
Коли якось на вкраденім спіймався.

Практичному нігілісту
Авторитетів він не визнавав
І відкидав всі правила й канони,
Та депутатом стати забажав,
Щоб для суспільства написать закони.
 
Грізному драматургу
Він давній статус драматурга мав:
Сценарії строчив для серіалів.
Скрізь гонорари дуже вчасно брав,
Та ще чекав на ордени й медалі.
 
Цензору зі стажем
Письменницькі книжки цензурував,
Кремсав, щоб ті ставали гірші й гірші,
У видавництвах верстки розсипав,
Підтекст знайшовши в підозрілих віршах.
 
Мрійнику-коліннику
Він мріяв стати класиком колись
І на Парнас карабкавсь на колінах.
Не пощастило… Бо таки не вчивсь
Писати вірші у Костенко Ліни.
 
Любителю чужого
Цей літератор був колись учений –
Наук філологічних кандидат.
До кандидатства вів його натхненно
Дружок, що звався просто – плагіат.

Джерело: litgazeta.com.ua.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Василь Губарець. З епітафій давніх і сьогочасних

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Одеса, Івано-Франківськ, Дніпро, Вінниця й Чернівці — які нові книгарні можна відвідати не в столиці

В Україні відкрилися нові книгарні: «Книгарня Є» у Вінниці й Івано-Франківську, книгарні-кав’ярні Старого Лева в Івано-Франківську й Одесі, «Вперта коза» у Дніпрі, «Книгарня артефактів»

Видавці й книгорозповсюджувачі: Піратство не зменшилось

Під час публічного обговорення підсектора книговидання та книгорозповсюдження, що організував проєкт RES-POL спільно з Українським інститутом книги, розгорнулася дискусія щодо піратства

Фільм Ірини Цілик «Я і Фелікс» — відтепер на стримінгових сервісах

Фільм «Я і Фелікс» режисерки Ірини Цілик вийшов в онлайн прокат на стримінгових сервісах Netflix, Megogo, Sweet.TV і Київстар ТБ. Про це повідомила режисерка фільму на своїй фейсбук-сто

Після ракетної атаки по Харкову кількість замовлень у Vivat зросла вчетверо

Після оголошення про підтримку харківського видавництва Vivat, чиї книжки були знищені під час російської ракетної атаки на друкарню Factor Druk, українці вчетверо збільшили зам

Книжки Катерини Міхаліциної і Сашка Дерманського переклали словацькою і англійською

У Словаччині вийшла друком книжка Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Грасі Олійко «Яків та мокрий вечір». Про це письменниця повідомила на своїй фейсбук-сторінці.
У Словаччині книжка в

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"