Василь Герасим’юк. «У поезії, як на полотнах давніх майстрів…»

Василь Герасим’юк. «У поезії, як на полотнах давніх майстрів…»

“Українська літературна газета”, ч. 2 (346), лютий 2023

Сумну звістку почув я недалеко від Стопчатова – у своєму родинному селі Прокурава – «Пикурєва» (так усі тут кажуть). Я не знав, звісно, що поета хоронитимуть у Стопчатові, але одразу зазвучав у мені один із тих його віршів, які я умовно називаю «стопчатівськими».

Клуб сільський. Чотири кроки –

сценка.

В залі дим гасниць і цигарок.

Там колись декламував Шевченка

Я – із Багадунки пастушок.

Ще не юнак – отрок, читає напам’ять полум’яні рядки Кобзаря і присутність цього вогню відчуває не тільки він. Одна людина в залі відчуває особливо. Прозірливо.

Я світився! Закликав ламати

Каземати пана й холуя.

Всі мені плескали.

Тільки мати…

Тільки мати плакала моя.

Два останні рядки я за­па­м’я­тав на все життя. Для мене вони найпронизливіші у Павличка. Може тому, що до матері поет звертається рідше, ніж до коханої, а мати найближча до Вітчизни, і тут вимовляємо не «до якої», а «без якої», себто, без якої поет себе не мислить. У Павличка присвята коханій –  це часто присвята Україні. А хіба у Вінграновського не так? Поети відрізняються насамперед інтонаційно. Це підтверджує, що в поезії, як на полотнах давніх майстрів, немає нічого другорядного. Все має своє коріння і свою тяглість. Тому кожен поет від Бога в моєму розумінні національний поет, бо «нація – не те, що людина думає про себе у своєму часі, а що Бог думає про неї у вічності» (Мігель де Унамуно). Ми сьогодні думаємо не про смерть поета, а про дитинство поета і вічність поета на цій землі. Більше сорока років тому до циклу своєї інтимної лірики «Незрима тінь» я взяв епіграф із «Таємниці…»:

Дитинство й ти. Це наче все.

Прочитаю фрагмент, позначений впливом інтонації Дмитра Павличка.

З тобою дні – як на верхах пласти:

Не раз, не два я скИдав сіно сиве…

А молоді смереки на остриви

Рубав… А скільки їх? – не знаєш ти.

Оцю покрову, цей поліг без меж

Не втримають ґруні, коли завіє…

Хай ріще смерекове гори вкриє,

Щоб я почув, як ти від мене йдеш.

Вона ще прийде сюди, Майстре! І все знову почнеться так, як починалася Ваша основна книга «Таємниця твого обличчя»:

Моя любове, ти – як Бог…

Як пророкові у Святому Письмі, Вам явиться Бог не в громах і в блискавицях, яких стільки випало у земному житті, а в тихому повіві – у тому леготі, без якого немає Царства Небесного. Вічна пам’ять.

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Василь Герасим’юк. «У поезії, як на полотнах давніх майстрів…»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Британська академія дизайну обкладинок оголосила переможців

Премія Британської академії дизайну обкладинок (ABCD) оголосила переможців під час 10-ї церемонії нагородження ABCD. Про це повідомили на твіттер-сторінці академії.
Девід Пірсон отримав

У бою на Бахмутському напрямку загинув журналіст Олександр Цахнів

Журналіст інформаційного агентства «Вчасно» Олександр Цахнів загинув у бою на Бахмутському напрямку. Про це повідомили на сайті агентства.
37-річний Олександр Цахнів був родом із шахтар

Життя української класики в англійських перекладах

2023 рік. На театральних сценах Лондона, а згодом Кембриджа та Оксфорда йде «Кассандра» Лесі Українки. Чи могла про таке мріяти Лариса Косач? Ця вистава нині не лише привертає увагу до

«Заважає мова – геть до ростова!»: за рік в Україні кількість…

Частка громадян України, які спілкуються українською мовою в повсякденному житті, зросла до 71% порівняно з 2021 роком, коли цей показник становив 64%.

Про це свідчать результати опитування, фонду «Д

Оселя голосів та історій: в Україні збирають діалекти

Волонтери «Проєкт Р.І.Д.» створили платформу «Оселя голосів та історій», де збирають діалекти з усієї України. Про це повідомили на сайті проєкту.
У такий спосіб ініціатори проєкту хочу

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"