Василь Герасим’юк. «У поезії, як на полотнах давніх майстрів…»

“Українська літературна газета”, ч. 2 (346), лютий 2023
Сумну звістку почув я недалеко від Стопчатова – у своєму родинному селі Прокурава – «Пикурєва» (так усі тут кажуть). Я не знав, звісно, що поета хоронитимуть у Стопчатові, але одразу зазвучав у мені один із тих його віршів, які я умовно називаю «стопчатівськими».
Клуб сільський. Чотири кроки –
сценка.
В залі дим гасниць і цигарок.
Там колись декламував Шевченка
Я – із Багадунки пастушок.
Ще не юнак – отрок, читає напам’ять полум’яні рядки Кобзаря і присутність цього вогню відчуває не тільки він. Одна людина в залі відчуває особливо. Прозірливо.
Я світився! Закликав ламати
Каземати пана й холуя.
Всі мені плескали.
Тільки мати…
Тільки мати плакала моя.
Два останні рядки я запам’ятав на все життя. Для мене вони найпронизливіші у Павличка. Може тому, що до матері поет звертається рідше, ніж до коханої, а мати найближча до Вітчизни, і тут вимовляємо не «до якої», а «без якої», себто, без якої поет себе не мислить. У Павличка присвята коханій – це часто присвята Україні. А хіба у Вінграновського не так? Поети відрізняються насамперед інтонаційно. Це підтверджує, що в поезії, як на полотнах давніх майстрів, немає нічого другорядного. Все має своє коріння і свою тяглість. Тому кожен поет від Бога в моєму розумінні національний поет, бо «нація – не те, що людина думає про себе у своєму часі, а що Бог думає про неї у вічності» (Мігель де Унамуно). Ми сьогодні думаємо не про смерть поета, а про дитинство поета і вічність поета на цій землі. Більше сорока років тому до циклу своєї інтимної лірики «Незрима тінь» я взяв епіграф із «Таємниці…»:
Дитинство й ти. Це наче все.
Прочитаю фрагмент, позначений впливом інтонації Дмитра Павличка.
З тобою дні – як на верхах пласти:
Не раз, не два я скИдав сіно сиве…
А молоді смереки на остриви
Рубав… А скільки їх? – не знаєш ти.
Оцю покрову, цей поліг без меж
Не втримають ґруні, коли завіє…
Хай ріще смерекове гори вкриє,
Щоб я почув, як ти від мене йдеш.
Вона ще прийде сюди, Майстре! І все знову почнеться так, як починалася Ваша основна книга «Таємниця твого обличчя»:
Моя любове, ти – як Бог…
Як пророкові у Святому Письмі, Вам явиться Бог не в громах і в блискавицях, яких стільки випало у земному житті, а в тихому повіві – у тому леготі, без якого немає Царства Небесного. Вічна пам’ять.
litgazeta.com.ua
Оригінал статті на НСПУ: Василь Герасим’юк. «У поезії, як на полотнах давніх майстрів…»
Блог
Британська академія дизайну обкладинок оголосила переможцівПремія Британської академії дизайну обкладинок (ABCD) оголосила переможців під час 10-ї церемонії нагородження ABCD. Про це повідомили на твіттер-сторінці академії.
Девід Пірсон отримав
Журналіст інформаційного агентства «Вчасно» Олександр Цахнів загинув у бою на Бахмутському напрямку. Про це повідомили на сайті агентства.
37-річний Олександр Цахнів був родом із шахтар
2023 рік. На театральних сценах Лондона, а згодом Кембриджа та Оксфорда йде «Кассандра» Лесі Українки. Чи могла про таке мріяти Лариса Косач? Ця вистава нині не лише привертає увагу до
«Заважає мова – геть до ростова!»: за рік в Україні кількість…Частка громадян України, які спілкуються українською мовою в повсякденному житті, зросла до 71% порівняно з 2021 роком, коли цей показник становив 64%.
Про це свідчать результати опитування, фонду «Д
Оселя голосів та історій: в Україні збирають діалектиВолонтери «Проєкт Р.І.Д.» створили платформу «Оселя голосів та історій», де збирають діалекти з усієї України. Про це повідомили на сайті проєкту.
У такий спосіб ініціатори проєкту хочу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.