Ваня Ангелова (Болгарія). «Зловісно гримить відголосок нової війни»

Ваня Ангелова (Болгарія). «Зловісно гримить відголосок нової війни»

Болгарську поетесу і перекладачку Ваню Ангелову добре знають в Україні. Знають за віршами, які не раз перекладались на українську, а 2021 року в Києві в перекладі Інни Ковальчук вийшла її збірка «Розкрилена душа». Знають за перекладами на болгарську та популяризацію на Балканах сучасної української поезії. І коли розпочалась російсько-українська війна, серце болгарки з болем відгукнулось на нашу трагедію. Пропонуємо вашій увазі кілька найновіших творів поетеси.
 
Український ранок
 
Небокрай спохмурнів, і зробилося синє ліловим.
Тиша схлипнула, й вітру спинилось виття голосне.
В óці ночі величної погляд відбився ранковий.
В сірій хмарі завмер місяченько, ще хвильку – й засне.
 
І тоді, як нічого уже не чекали нового,
враз над містом зненацька пронісся ракетний снаряд.
З літаків впали бомби, ввірвалася в ранок тривога,
заповзли хижі танки з ворожим загоном позад.
 
Харків’яни в метро познаходили сховок для себе.
Їх прикрила земля, наче то не землянка, а дім.
Для загиблих героїв єдиними житлом стало небо,
їхнім душам Господь дав притулок безпечний усім.
 
Діти в Києві також сидять у підвалах глибоких,
щойно десь пролунає снарядів погрозливий рев.
Чи забудете гуркіт цей, хоч пролетить рік за роком,
та могильне ридання старих – аж за душу бере?
 
Чи убитих синів, чоловіків, загиблих у битвах?
Чи порожню шинель після батька, що в шафі висить?
Від військового штабу про смерть, про загибель «привіти»?
Чи поцілену просинь, яка від страждання кричить?
 
Небокрай спохмурнів, і зробилося синє ліловим.
Тиша схлипнула, й вітру спинилось виття голосне.
В óці ночі величної погляд відбився ранковий.
В сірій хмарі завмер місяченько, ще хвильку – й засне…
 
 
 
Сину, не йди на війну
 
Солдату-окупанту
 
Ти не йди, мій сину на війну!
То не ласка жінки і не мрія –
ліжко твоє жаром не зігріє.
То страждання за страшну ціну
 
Завше – без кінця ясного бій.
Утікай від смерті, від мертвоти.
Бог піднявсь за тебе на Голготу.
За життя тримайся, сину мій!
 
Каркають дияволи – і в хлань
душу твою хочуть опустити.
Ти не сплав, для гибелі нагрітий!
Краще, сину, дезертиром стань!
 
На гарматне м’ясо ти підеш.
Ти ж не вбивця і не душогубець –
голуб чистий і людинолюбець,
з проса висівковий хліб клюєш.
 
Синку мій, дитя Господнє ти,
хай від тебе щастя мають люди!
Відповідей і питань не буде.
Сіть павук продовжує плести…
 
Хорт, що піджидає дичину,
а не ласка жінки на світанні,
не обійми мамині жадані.
Ти не йди, мій сину на війну!
 
 
Поміж людського тлуму і хаóсу
 
Збожеволів цей світ, одвернув свої страхи від Бога.
У відлунні від бомб він живе, позабувши любов.
І світає у смутку в дні горя. Вдаряє тривога.
І між тлуму людського й хаóсу туляється кров.
 
Винний ти чи правий – ні для кого в тім сенсу нема вже.
Кроком руш! І на смерть! В бій жорстокий рушає солдат.
Бо Життя – тільки сон, ілюзорне, як видиво, майже,
добровільно дарована Богом на світ благодать.
 
Хтось не спить у траншеях. Сини його гинуть на фронті.
Відкривають вогонь. Поряд – вибухи мін і ракет.
«Стрічний марш…» Кроком руш! Дим простелиться на горизонті.
Рота, струнко! Ура! На рятунок загону – вперед!
 
Рапортує ця мить. Офіцер преферанс залишає,
дім і матір, дітей і дружину, хоч плачуть вони.
Непорушні степи під ногами і спека. Смеркає.
І зловісно гримить відголосок нової війни.
 
Та чи прийдуть назад? Чи повернуться мертві до себе?
«Люлі-лю! Люлі-лю!» Не пробуджуйтеся, молодці!
Загойдалось в пилюці, на піту* скрутилося Небо.
Шапки геть! І поклін! І «За почесть» навіки, бійці!
 
Скаженіє цей світ, одвернувся у страху від Бога.
І блукає між тлуму й хаóсу нелюдського кров,
щоб світати у смутку. Щоб бити в дні горя тривогу.
Щоби жити в відлунні від бомб, загубивши любов.
 
* Піта – круглий плоский хліб із тонкого білого або коричневого борошна, популярний на узбережжі Середземного моря.
 
З болгарської переклав Віктор Мельник

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Ваня Ангелова (Болгарія). «Зловісно гримить відголосок нової війни»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Побачив світ роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном»

Днями у видавництві «ІМЕКС-ЛТД» (Кропивницький)  вийшов роман Ольги Полевіної «Тополя за вікном», який чекав видання 11 років. Майже стільки ж чекав і перший відгук на нього – коректора обласного літера

Українські бібліотеки списали понад 26 млн книжок

У 2022 році з бібліотек України списали 12 мільйонів 971 тисячу книжок, у 2023 — 13 мільйонів 165 тисяч. Про це Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у відпов

Які письменники увійшли до списку «людей десятиліття» від NV

Медіа NV уклало перелік зі 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед. Про це повідомили на сайті видання.
Перелік уклали за допомогою авторитетних експер

Українців закликають бойкотувати роздачу пропагандистських газет в окупації

На тимчасово окупованих територіях самопроголошена російська «влада» посилює поширення дезінформації серед місцевого населення. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
За інформ

Пригоди із Зеленим Вовком: нова книжка для дітей Анастасії Шульги

Компанія уявних друзів в українському дитліті поповнюється новими персонажами, що не може не тішити. Адже уявний друг — це на 100% ідеальний компаньйон для будь-яких пригод, веселощів і

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"