Вадим Пепа. Роковини Андрія Малишка

Вадим Пепа. Роковини Андрія Малишка

Автор пісень, які в багатьох на слуху, співаються, надихають, зворушують, народився 14 листопада 1912 р. Відзначити пам’ятну дату листопадового вівторка в Національному музеї літератури України зібралися в Києві письменники, творчі особистості, співаки Національного академічного українського народного хору імені Г. Г. Верьовки. Як почесні гості приїхали з Богодухова земляки поета.

Цього ж дня в столиці Індонезії Балі відбувалася зустріч так званої «двадцятки». Очікувалося, що рф завдасть по багатостраждальній українській землі чергових ракетних ударів. Через цинічний, масований напад безумних терористів ушанування одного з видатних піснетворців довелося перервати. Учасники дійства мусили переміститися в надійне підземелля станції метро «Театральна». Понад годину, а дехто й довше чекали на припинення бомбардувань. Але того гіркого дня так і не діждалися сигналу – «відбій». Такого замаху на знищення, на тотальний геноцид українського народу в його лихій, стражденній історії ще не було. І хто ж учиняє?

На долю Андрія Самійловича випало пережити Голодомор-геноцид 1932-1933 років. Тамуючи подих, із жахом згадував, як двадцятирічним бачив: перед входом до Бесарабського ринку лежав чоловік із розпоротим животом і насипаною в нутрощі пшеницею. Ближче до обличчя замордованого – напис крупними буквами: «Нажрался, хахол».  Якому Хомі не ясно, що розправу вчинили не якісь там бандити, а сталінські спецслужби? Аби настрахати. Щоб посіяти паніку. Залякати українську національну свідомість у її предковічній столиці.

О. Твардовський відзначився порадою Малишку переорієнтуватися на російську мову. «Печататься в Советском Союзе большими тиражами». Прибутки незрівнянно більші. А щодо «национальных различий», а тим паче кордонів, то «это фанера. Мы – единый народ». Помилуй, доле! Від кого тільки не ростуть ноги в зазіхань на українську самобутність? Що й використовують задля довічного владарювання кремлівські верховоди. Справжні наміри тих, у головах яких ніяка совість ніколи не ночувала, приховані селевими потоками брудної пропаганди. Навіть неблагозвучне від основоположника марксизму-ленінізму, не від когось же іншого, як від К. Маркса – за сімома замками: 

«Московія була вихована і виросла в жахливій і огидній школі монгольського рабства…

Не сувора слава норманської доби, а криваве болото московського рабства було колискою Москви, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої…

Росія, не маючи жодного відношення до Руси (України) й отримавши, точніше – вкравши свою нинішню назву у 18 ст., нахабно претендує на історичну спадщину Руси (України), створеної на вісімсот років раніше. Насправді московська історія – це історія Орди, пришита до історії Руси (України) білими нитками й цілком сфальсифікована»…

Визнаний історик М. Костомаров, майже ровесник Маркса, указував на те ж саме, щоправда, догідливо щодо панівного в москалів: «У південноруського народу його прізвисько ніби вкрадено».

Приховується від мільйонних мас і застереження від Енгельса:  «Будь-яке захоплення території, будь-яке насильство і гноблення Росія завжди здійснювала, прикриваючись брехнею про просвітництво, лібералізм і звільнення народів».

Втім, необхідно підправити Маркса. Не «на вісімсот років раніше». А щонайменше на двадцять тисячоліть, коли рахувати від предковічного. Етнос українського роду з першими словами своєї мови зароджувався на березі річки Десни, притоки Дніпра, в усесвітньо відомій Мізинській археологічній культурі, вікування якої – понад ХХІІ – ХІУ тисячоліття до нової доби. Матеріальні й духовні набутки попередниці сповна успадкувала її наступниця Трипільська. Відлуння з її розквіту доносять до сучасності колядки й щедрівки та пісні календарно-обрядових відправ на Різдво, Великдень, Зелену або Клечальну неділю, Купала, Медового Спаса, Маковія, Яблучного Спаса, Покрову, коли по завершенні нелегкої, в поті чола, праці на полях і нивах перший сніг припорошує землю, а дівчата на виданні побиваються: «Покровонько, Покровонько, покрий мені головоньку як не наміткою, то хоча б онучею, щоб не зоставалася дівкою гидючою».

Неміряні тисячоліття існування українського етносу. Його заповіт майбутнім поколінням: «Все згине, тільки правда зостанеться».

Фото — Песслужба НСПУ     

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Вадим Пепа. Роковини Андрія Малишка

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Олександер Шугай. «Ударило громом заліза…»

Ударило громом заліза  ̶Й земля, наче сцена, стряслась…Осіннього неба завісаУпала і не піднялась. Можливо, наслання від БогаІз космосу, із вишини?..О ні, то з сигналом «Тривога!»Із бункера  ̶  грім Сата

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про заборону використання російських джерел в освіті й науці

Верховна Рада у першому читанні ухвалила зміни до законів, які регулюють використання джерел інформації країни-агресора в освіті й науковій діяльності. Про це повідомляється на офіційно

Видавництво з Венесуели отримало премію за захист свободи слова

Міжнародна премія за свободу публікацій (International Freedom to Publish Award) оголосила лауреата 2022 року, яким стало видавництво Editorial Dahbar з Венесуели. Про це повідомляється

Викрадена у Криму журналістка Данілович заявила, що піддається тортурам

Під час допитів громадянської журналістки Ірини Данілович представники фсб застосовували тортури. Про це вона повідомила в міському «суді» Феодосії.
За словам активістки, допити супрово

«Найкращий книжковий дизайн−2022» приймає заявки

У 2022 році Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» всьоме проводить конкурс «Найкращий книжковий дизайн». Про це повідомили на сайті фестивалю.
На конкурс можуть подати книжки видавн

Перейти до блогу

Нові автори

Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Софія Заяць

Мій роман піднімає декілька тем: 1 Тема сексуальних домагань , через чоловіків і призму винуватий сам. 2 Ціна людського життя. 3 Тема технологій за якими люди не бачать людей. В мому фентезі є 4 основних легенди які формують його кістяк. 1 Мору (малі деталі є в Арці Істина ангела , один з найулюбленіших персонажів бо […]

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Перейти до "Нові автори"