“Бути людиною, щоби дивитися на кота” – рецензія на книжку Євгенії Бєлорусець

2021-10-04 06:43:00 Марія Бліндюк

Друга книжка української фотографки, художниці й письменниці Євгенії Бєлорусець вийшла одночасно у двох видавництвах: українському IST Publishing та американському isolarii. Хоча перша книжка авторки отримала міжнародну літературну премію від Haus der Kulturen der Welt, а друга активно збирає хороші відгуки від англомовних читачів, в Україні про тексти Бєлорусець говорять мало.

Про що пише фотографка у своїй новій книжці, як вона вийшла в isolarii та чому не стає популярною на батьківщині – розповідає літкритикиня Суспільного Марія Бліндюк.

Тварини

“Цикл лекцій про сучасне життя тварин” (Цикл лекций о современной жизни животных) – збірка коротких есеїв, стилізованих під стенографічні записи лекцій, інтерв’ю, сповідей і проповідей. Змушуючи повірити в науковість свого дослідження формою, Євгенія Бєлорусець насправді пише мок’юментарі.

Як читачі ми не знаємо обставини цих розмов, характеристики мовців та їхні долі. Але знаємо, що текст зрештою приведе нас до життя тварини та її взаємодії з людиною – в контексті однієї історії або формування свідомості цілого суспільства.

Відтак, за інших обставин можна було би говорити, що це літературна альтернатива ситкомів “Офіс” або “Парки й зони відпочинку”, тільки от тема “Циклу лекцій про сучасне життя тварин” зовсім не комедійна.

Євгенія Бєлорусець препарує проблематику зоозахисного руху, який поступово набуває популярності в Україні. На думку письменниці, ставлення людей до тварин передає загальний стан розвитку соціуму. Її героями стають і звичні голуби в ролі свідків Майдану, й екзотичні тигри, яких використовують для декору в туристичних кав’ярнях, – ті, хто зазвичай залишаються поза фокусом сюжетів.

Цього року вийшла ще одна книжка про тварин, “Пташина історія. Скандали, інтриги й мистецтво виживання” – за першого наближення, нон-фікшн про орнітологію. Але насправді Наталія Атамась шукає підходи, щоби зацікавити дорослу людину ненасильницьким спостереженням за птахами. Євгенія Бєлорусець, хоч і обирає менш вузьку тему, також пропонує уважніше придивитися до тих, хто не може вести свою оповідь самостійно.

У четвертій лекції-документі “Циклу лекцій про сучасне життя тварин” героїня каже, що здебільшого відео про тварин поверхові й показують місцевість загальною картиною з її мешканцями. Щойно історія зосереджується на одній тварині, у неї з’являються ім’я, переживання та емоції – аж до антропоморфності. Євгенія Бєлорусець обирає той самий прийом, фокусуючись на особистісних розповідях, а не на загальних спостереженнях. Текст спонукає емпатувати всім – від кішок і собак до птахів і риб, не нав’язуючи думку про слабкість нібито менших братів і сестер. Навпаки, ці есеї навіть вивищують тварин як носіїв певних символів і ритуалів.

Мистецтво

Попри непрості теми, тексти Бєлорусець легко читаються. У “Щасливих падіннях” були жінки в контексті російсько-української війни й переселень, у “Циклі лекцій про сучасне життя тварин” – зоологічні спостереження в сьогоднішній Україні. До тієї чи іншої проблематики авторка підходить із легкою іронією.

У її сюжетах часто з’являється “сусідська дивакуватість”: у нібито звичних квартирах знайомих спальників живуть дівчата з 15 собаками або проста сім’я вважає курку членом родини. Нібито звичайні герої у звичайних обставинах, але їхні дії та погляди перевертають дриґом цю реальність. Відтак, Євгенія Бєлорусець показує цікавіший бік звичних персонажів і вчить дослухатися до сусідських дітей і випадкових горобців.

Але “Цикл лекцій про сучасне життя тварин” позиціонується не як сусідські історії навколо нас, а як мистецький акт художниці. І це перша причина непопулярності Євгенії Бєлорусець. Промоматеріали формують очікування, і вони не завжди збігаються з тим, що отримує читач. Мистецтво асоціюється з надмірним ускладненням, ба більше, IST Publishing – принципово нішеве видавництво, що публікує мистецтвознавчу та культурологічну літературу. Хоча насправді в цій збірці багато смішного й абсурду, а ще більше – любові.

Дизайном збірки займалася Уляна Биченкова, і лекції, що іноді видозмінюються аж до поезії, пов’язані з фотографіями Євгенії Бєлорусець. Їх вона зробила, поки готувала книжку, і вони пізніше виставлялися на експозиції “Живий куточок” у київській галереї The Naked Room.

Смерть, разберись с ним скорей!

Смерть была ей послушна,

Как домашний котенок,

Стоило лишь словцо бросить ей,

И смерть убивала людей,

И смерть убивала людей.

Мова

Інша, навіть більш очевидна причина тиші навколо “Циклу лекцій про сучасне життя тварин” – російська мова видання. Євгенія Бєлорусець залишає оригінальний варіант тексту, не перекладаючи його українською для публікації. А дослідження Українського інституту книги показує, що читачі дедалі частіше надають перевагу українській мові видання. З іншого боку, російська мова не заважає сучасному українському письменнику Андрію Куркову продавати свої книжки великими накладами впродовж багатьох років.

Американське видання

Ще до публікації російською в українському видавництві “Цикл лекцій про сучасне життя тварин” вийшла в американсько-британському видавництві англійською мовою під назвою Modern Animal. Виявляється, книжка з’явилася саме через те, що її замовило закордонне видавництво. Спеціально для Суспільне Культура видавчиня IST Publishing Катерина Носко розповіла, як так вийшло:

“Євгенія Бєлорусець надіслала американсько-британському малому видавництву isolarii кілька текстів на ознайомлення і сказала, що працює з темою тварин. Видавництво захопилося темою й замовило написати книжку. Письменниця передала isolarii авторські права на певний час і одразу висунула умову, що права на оригінальний російськомовний текст лишаються в Україні у видавництві IST Publishing. Ми з Євгенією раніше працювали, а “Цикл лекцій про сучасне життя тварин” – наша друга спільна книжка. Так, через те, що isolarii – мале видавництво, вони дали авторці свободу в роботі з книжкою.

Цього літа майже одночасно вийшла її книжка двома мовами. На презентацію в Київ приїздив британський видавець Себастіан Кларк. Але треба сказати, що це дві різні версії книги: англомовна досить сильно скорочена та стисла. А в російськомовну версію увійшла більша кількість текстів та фотографій. Версії відрізняються також структурою й навіть назвами.

Передмову написав режисер Пітер Ґріневей, з ним вийшли на зв’язок американсько-британські видавці, і він виявив ініціативу написати текст. Однак ця передмова не опублікована в жодній із версій книжки, її планують опублікувати згодом на різних медіаплатформах. Євгенія Бєлорусець як авторка робить досить велику роботу: комунікує з видавництвами з усього світу, шукає можливості видання та, зрештою, знаходить їх”.

Оригінал статті на Читомо: “Бути людиною, щоби дивитися на кота” – рецензія на книжку Євгенії Бєлорусець