“Божевільна. Моя” новинка від Стефанії Лін❤

“Божевільна. Моя” новинка від Стефанії Лін❤

“Божевільна. Моя” новинка від Стефанії Лін❤

Привіт усім!

Не книга, а потрійне комбо)

1 владний, нахабний, підвальний хлопець

1 владний, серйозний чоловік

1 дівчинка-вибух

Що з цього вийде? О-о-о! 100% божевілля!

Божевільна.Моя

У тексті є:владний чоловік, владний харизматичний герой, протистояння характерів

Аня: Я мала статус, багатих батьків, гроші, а потім втратила усе. Життя нахабно жбурнуло мені в обличчя жахливу реальність, де я стала порожнім місцем. Довелося влаштуватися на роботу, і до мого роздратування, там я зустріла чоловіка, якому відмовила три роки тому. Тепер він бажає мені помститися за образу. І немов мало, я раз за разом зіштовхуюся з братом нової сусідки, від якого мене  нудить. Та й він явно терпіти мене не може, насміхається й постійно називає Божевільною. Між нами війна, і я не збираюся програвати. Більше ні. Досить вважати себе жалюгідною та ненавидіти за невдачі, потрібно йти вперед. Та чи вийде, коли один чоловік вимагає провести з ним три дні, а інший псує моє життя?

Стас: Вона з’явилася у моєму житті божевільним вихором гніву та образи на весь світ. Дівчина, гостра на язик, зухвала, вперта, зовсім не ніжна, від якої мені зносить дах. Образила мою сестру,  демонструвала, що вона королева, а всі інші ніхто. Та я знаю як такій Божевільній закрити рота й провчити її. Між нами війна, і я переможу.

Уривок:

— На твою пропозицію? — вигинаю запитально брови. — Ніколи. Пам’ятаєш? — додаю, пригадавши нашу розмову три роки тому, — я казала, що з тобою все — ніколи! 

Риси обличчя чоловіка загострюються. В погляді спалахує гнів. Сильний, безконтрольний, повний огиди та ненависті. 

— Карма дістала тебе, Аня. — Повільно промовляє зрозумівши, що я пригадала його. — Забудь про своє ніколи. 

Спираюся на візок повний приладдя для прибирання й відповідаю:

— Ти, бачу, не можеш. 

Все, чоловік звіріє. Швидкими кроками він підходить до мене й відсуває візочок. Я шоковано завмираю, лише кліпаю очима, налякано зазираю у блакитні очі й встигаю видихнути. Сила, котра йде хвилями від нього, накочує на мене. Вона давить й жбурляє у самий вир урагану. 

— Ти втратила все, і все одно така сама, як була. — Сичить мені в обличчя. — Горда, зверхня, пихата і порожня. Це не комплімент, Аня. 

— Мені начхати на твою думку, Новак. — Шепочу, гордливо задерши голову. — Я така. Хочеш вдарити мене за це? 

Чоловік хмикає, насмішкувато дивиться:

— Забагато честі, щоб звертати уваги на твої слова. Моя пропозиція в силі. Хочеш кращого життя — три дні зі мною. 

— І що ж ми будемо робити, Артеме? — гнівно запитую, виблискуючи очима. 

Він відпускає моє обличчя, бере піджак під пахву, й ховає руки у кишенях.

— Я буду карати тебе. Ти — отримувати покарання. 

— Як вульгарно, — відрізаю -. Всі чоловіки думають лише про ліжко?

Артем зі знущанням дивиться на мене:

— Не пам’ятаю, щоб казав щось про ліжко, Анна Шабая, — цідить зухвало. — Чи про вульгарщину. Може це ти так сприймаєш усе? 

***

— Не хочеш заробити грошей? — твердо запитує.

Фиркаю, нервово сміюся.

— Ти фільмів передивився, чи як? 

— Я серйозно.

— І звідки у прибиральника гроші? 

— Від бабусі, — відмахується. — Ну? 

— Ти гидкий. Ні. Бридкий. А ще нахабний. Ні! 

На зло йому відмовляю. А гроші… з моїм життям я “за” усіма способами.

— Спати не потрібно буде, — кривиться й закидає волосся з чола назад, та вперті пасма спадають по його скронях. 

— Спати? Та я нізащо б не лягла з тобою в одне ліжко! 

— Ми просто злітаємо в Італію до бабусі. 

— Ми? — все, я на межі істерики. — Спочатку ти не пускаєш мене у під’їзд, через тебе я захворіла, а тепер ми?

— Я врятував тебе, — заявляє впевнено.

— Фу, нагадувати про таке. Я не просила.

— Знаю, ти ні про що не просиш!

— Отож! Вчися й ти. 

Стас робить крок вперед. Аромат дощу торкається мого носа. Свіжість ледве не б’є в обличчя. Я вдихаю, глибше, але одразу починаю кашляти.

— Відійди, — рикаю та штовхаю його у груди.

— Я розумію як це виглядає, — каже відступивши на крок. — Та мені потрібна твоя допомога. 

 

Щоб читати тисни тут

 

Оригінал статті на Букнет: “Божевільна. Моя” новинка від Стефанії Лін❤

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Продовження попаданки!

Усім привіт! 

Оновлення книги Академія дружин драконів вже на сайті! 

 

                        Запрошую до прочитання 

поціновувачів фентезі,

Досьє на персонажа

Ім’я: Белла

Фамілія: Франкс

Рід: Франкс

Країна: Україна (перебування в цей момент)

Вік: 16

Ріст: 165 см

Характер: хитра; весела; вигадлива.

Родичі: Ян Косориконіг – зведений брат ; Ольга Косориконіг – опікун.

Сильні

Не варто проходити повз)

Ваша підтримка дуже важлива для мене)Підтримайте мене та цю книгу)І деякий подарунок для вас)

Няня по зальоту

Оце я потрапила! Так, саме такі думки завітали до мене в голову, коли я дізналася, що мені доведеться підміняти

Я теж хочу собі принца!

Привіт всім) Останнім часом мене тягне на історії про королівства)) Як тільки я дочитала до останньої випущеної глави книжку Юліанни “Та єдина, яку він шукав”, то одразу почала шерстити букнет на ще щось подібної тематики

Нова обкладинка та трішки перчику)

Слава Україні! 

Шановні читачі, хочу повідомити, що історія

“День студента”

отримала нову обкладинку! Ось так вона виглядає зараз)  

Також хочу поділитися враженнями про книгу, яку нещодавно почала

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Мостепан (Мельник)

Ірина Сергіївна Мостепан (дівоче прізвище – Мельник) народилася 12 жовтня 1987 року на Рівненщині у селі Олександрія. Член Національної спілки письменників України. Учасниця народного літературного об’єднання «Поетарх» Рівненського палацу дітей та молоді. Акторка Рівненського молодіжного народного театру ім. Атталії Гаврюшенко. Із 2019 року живе у місті Ірпінь. Працює вчителем в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету […]

Діана Анджейчик Кількість робіт: 6 Денис Нарбут

Народився 13 березня 1985 року в м.Армянськ (АР Крим, Україна). Після смерті батька, переїхав з матір’ю та братом в м.Вознесенськ, Миколаївська обл. Публікуватися почав з 16 років у друкованих газетах, книгахзбірниках, альманахах у м.Вознесенськ та м.Миколаїв та інтернетпорталах України. Протягом тривалого часу писав мало. З середини 2020 року повернувся до активного написання віршів та публікацій. […]

Ірина Каспрук

Я – Ірина Каспрук. Поетеса, авторка поетичної збірки “Вплітаючи квіти у своє волосся”. Друзі часто називають мене Сонячна, тому більше моєї поезії ви знайдете у соцмережах за #sonyachna. Детальніше ознайомитись з моєю творчістю можна ось тут : https://www.facebook.com/irkaspruk/

Камелія Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"