Андрій Содомора. Мова, слово

Андрій Содомора. Мова, слово

*
 
Мова радше нами володіє, а не ми – мовою.
 
*
 
Пере-кладати – важко: «Як много важить слово».
 
   *
 
При одній «загальнозрозумілій» мові – лише порозуміння.
 
   *
 
У світі слів – у світлі слів: мова мала б ставати не чистішою (так і до стерильності недалеко), а світлішою.
 
   *
 
Воскова фігура (чи манекен) що подібніша до людини – то лячніша для ока; так і мова: що «правильніша», але без живої іскри, – то неприємніша для вуха.
 
   *
 
Що лід для ноги, те «виґлянцована» мова – для вуха: тут і там – слизьке.
 
   *
 
«Нова радість стала…» Нова й поважна – своєю старовиною. Усуньмо з наших коляд, щедрівок нагріті давниною слова (днесь, отрочатко, яскиня, єси, торжествують, воплотився…) – і Різдвяна радість стане новорічною, з дзвоном келихів, веселістю.
 
   *
 
Суржик, як і бур’ян, – небезпечний, тож і прополювати треба негайно: заглушить. А слух – пряма дорога до серця.
 
   *
 
Мова – душа народу, його серце, воно ж – «де вітри віють, трави зеленіють…» (Сидір Воробкевич).
 
   *
 
Яке життя (аритмічне, машинне, далеке від природи) – така ж мова: хай «правильна», але – не жива: «А дай жити, серцем жити…»
 
   *
 
Дніпро – річка?.. Тут уже не слух страждає – око: «схочу – перескочу»?..
 
   *
 
Думка і слово (почуте з розмови двох жінок):
«Або я знаю, що думаю, поки не скажу?»
 
   *
 
«Мовчання в доісторії» (Карл Ясперс) сповнене голосів, які поглинула «заздрісна» давність.
 
   *
 
Чутка йде…  Мова не встигає за технічними винаходами («мчить», «летить» – надто повільні).
 
   *
 
У мову, як у море, спочатку входимо, потім «плаваємо», аж тоді, по «дивнії перли», – пірнаємо.
 
   *
 
У кожну книгу одразу ж пірнати – небезпечно.
 
   *
 
Роз-мова – мова в дії, роз-ум – ум в дії.
 
   *
 
Що тонше відчуття рідної мови, то пронизливіший холод чужини: Овідій, Шевченко…
 
   *
 
Язик (мова) – «перекладач душі» (Лукрецій), тож і письменники – перекладачі: з душі – на папір.
 
   *
 
Мобільний телефон: «Не та розмова, не тії слова…»
 
   *
 
До телевізійної доби: «Заходь, поговоримо…»
 

zbruc.eu

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Андрій Содомора. Мова, слово

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У Вінниці відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля»

У Вінницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка народної ікони «Великодні обереги Поділля».

Про це музей повідомляє у фейсбуку, передає Укрінформ.

«Напередодні світлого Христова Воскр

Закон про мову зобов’яже місцеві друковані медіа виходити українською

З 16 липня для місцевих друкованих медіа набуває чинності 25 стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка зобов’язує медіа мати версії держ

Лондонський книжковий ярмарок очолюватиме новий директор

Новим директором Лондонського книжкового ярмарку стане Адам Ріджвей. Про це Читомо повідомила заступниця виконавчого директора PR-компанії Midas Амелія Найт.
Раніше ярмарок очолював Гар

Українська фотокореспондентка стала переможницею World Press Photo

Всесвітньо відомий фотоконкурс World Press Photo оголосив світових лауреатів престижного конкурсу у 2024 році.

Як передає Укрінформ, список переможців опублікований на офіційному сайті конкурсу.

Оце кіно! Або як розповісти підліткам про кінематограф?

Ольга Бірзул. Твоя книга про кіно. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2024. — 164 с. / 14+
 
Не кожен, хто вважає себе кіноманом, здатен відрізнити фільми нової французької хвилі від ар

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"