Валерія Расходова

Лунає крик, палає небо
І все так схоже на кіно
Страшний сценарій, море крові,
А їм неначе все одно!
Жага наживи, гроші, влада
Все це скерує в небуття
Ніщо не варте перемоги
Ціною людського життя!
Немає ваших, немає наших
Ми є соборні на віки
Щоб щось змінити у державі,
Шукай недоліки в собі!
Розумні, сильні, молоді,
Безмежно впевненні в собі,
Потрібні зараз Україні,
А не безжальні і глухі!
Відкрите серце, віра в Бога
І сонце у очах дітей
Є справжнім стимулом до зміни,
А не відстоєння ідей!
Чому дозволили собі
Ми розділити Україну?
Самі собі ми вороги,
Тому що маєм буть єдині!
Душа в тилу, серце в облозі,
З усіх боків зомбують нас!
Кому, навіщо це потрібно?!
Щоб розбрат став сильніше вас?!
Пора свідомими нам стати,
І мати віру у добро
Лише відкрите, щире серце
Здолає незбагненне зло!

(с) Валерія Расходова
23.01.2014 р.

Навіщо знов вони стріляють?
Невже нам мало сліз і втрат?!
Навіть безбожні бога закликають,
Бо всіх долає біль і страх!
Країна наша помирає,
З жахливим криком звідусіль,
Допомогти вона благає,
Бо вже не має жити сил!
Одне життя – шалена втрата,
А ми вже звикли їх ховати
Немов це просто чиясь гра
Насправді – це страшна біда!
Коли ми звикли чути крики?
І постріли не дивина,
Але не в змозі більш мовчати!
Іде кривавая війна!
Вже небояться люди владу
І оппозиція втрачає вплив,
Тому що досить катувати!
Люди жадають щастя й мир!
Вже звикли до гучних промов,
Ніхто в серьоз їх не сприймає,
Люд не боїться лити кров
І вже ніщо їх не спиняє!
Бо чітко діє механізм,
Що привели безжально в дію,
І вже всі знають, що за міць
Розрусі нашій так радіє.
Сховайте зброю це не вихід!
Вже досить йти шляхами зла!
Коли всі врешті зрозуміють,
Що Україна в нас одна!
Сотні наших громадян
Помирає кожен рік,
То навіщо ми вбиваєм
Владарям нашим на сміх?!
Стільки років воювали
І що ми врешті досягли?!
Старенькі наші помирають
У злиднях в пошуках їди!
Не зміним наше ми життя,
Доки нам всім дурманять розум
Ми всі повинні, як один
Ввімкнути одночасно мозок!
Тоді прокинеться свідомість
Оселеться у душах Бог
І зрозумієм, що не зброя
Предків вела до перемог!
Ще не вмерла Україна!
Хай живе кожна родина!
Кожен крок – це здобуття,
Віра в волю й майбуття!
Ми є діти України
І ми маєм буть єдині!
Якщо всі сили проти нас –
Молися Богу, що є час!

(с) Валерія Расходова
18.02.2014 р.

Пробач мені, мамо, що був неслухняний,
За те, що лишив тебе в світі одну,
За те, що ти з криком зустріла цей ранок,
За те, що тобі нідаслали труну.
Скажи мені, мамо, за що в нас стріляли?
За те, що я вірив в країну свою?
Навіщо знущались, в обличчя плювали,
Палили, трощили, все те, що люблю?
Ти з малку навчила по совісті жити,
А тато вчив бути сміливим завжди,
Предки навчили своє захищати,
Гідно відстояти неньку в бою!
Не плачте за мною,
Не в тім річ, що став героєм,
Я б не міг інакше жити, і пішов на них без зброї..
Бо Шевченко заповів, щоб кайдани ми порвали,
Волю й правду в нашій хаті, як один ми відстояли!
Я повернуся на весні теплим дощем, що впаде долу
І доторкнуся до щоки ніжним промінням щастя й волі,
Полину піснею в гаю, почуєшь шепіт: “я тебе люблю”
Любив завжди, як і країну,
Бо ви дали мені життя,
Якби я міг все повернути,
То не змінив би я ні дня.
Тому що доля в нас така,
Гордо злетіти в небеса,
Тепер нас звуть Небесна сотня,
Ця варта Богом нам дана.
Скажу тобі, кривавий кате, якби я міг протистояти,
Я не поцілив би у тебе, тому що не такий, як ти.
У серці Бог, життя безцінне,
А ти пішов шляхами сатани.
Мене не стало, але в душах вільних,
Залишуся живим я назавжди
В піснях і віршах, які більш ніж правда,
Пройду я гордо в вічність крізь віки..

(с) Валерія Расходова
02.03.2014 р.

Трагедії в с.Гроза присвячено🙏🇺🇦

Ваша нікчемна і глуха душа,
Не знає ні добра, ні зла
Суцільна ненависть, жага розрухи
Все, що жадає ваша рухлять!
Ви є безславні і безрідні,
У ваших жилах лють і страх..
Примари у пітьмі забуті,
Шукаєте до пекла шлях.
Душили вас, то царь, то влада
До чого помста ваша тут?
Хіба ми винні, що ми вільні?
Що живить нас Козацький Дух?!
Ми просто віримо у Бога,
В наше безхмарне майбуття,
Наші поля такі безмежні,
Сховають вас у небуття!

(с) Валерія Расходова
07.10.2023 р.

Як боляче сприймати те,
Що ви таки її добили!
Лиш віра в світле майбуття
В незламних душах ледве тліє.
Ви зруйнували майже все,
Країну продали туземцям
Народ тікає хто куди,
Це страшно! Вам так не здається?
Одні лиш мріють увісні,
Що весь цей жах колись мине,
А інші знали наперед,
One way квиток і знову зле..
Насправді всім вже все одно,
Ми звикли до маріонеток,
Народ в вас бачить лише зло,
Ви вкотре зрадили ганебно.
Контракти, транші, нові змови,
Все, що зробити ви змогли,
А хто поверне мамі сина?!
Ви всі поріддя сатани!
Осліплені жагою влади,
Неоминути вам росплати,
І жодні кошти не врятують,
Бо у вогні вам всім палати!
І коли будеш догнивати,
У пеклі посеред своїх,
Ти змушений будеш згадати,
Про те, як брав на душу гріх.
Ти проклятий на віки вічні
Останнім словом на устах,
Тобі ніколи незбагнути,
Що рятувало нас від зла.
Нами керує віра в Бога,
А живить нас наша земля,
Ми нездоланні, усвідом це!
Бо Україна в нас одна..

(с) Валерія Расходова
28.10.2015 р.