Блог

Вітаю!

Історія Покликані продовжується…
Скоро, зовсім скоро, Книга 2: «Подвійна Битва» побачить світ.

Що відчуває людина, коли перебуває у вигнанні?

Чи аналізує вона свої вчинки, чи обмірковує, де зробила

Я тут активізувалася останнім часом на Букнеті, почала читати колег, вести блог. А ще мене часто почало заносити на різноманітні марафони. І яким же приємним було моє здивування, коли одна з улюблених авторок на платформі

Ви на мене, я на вас

Вітаю!

Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про сорок п’яту главу твору Покликані

У цій главі ми бачимо, що Хелену вітають перевертні з перемогою. Так вона знайшла собі

Мій коханий сталкер

— Ти сказала, що любиш мене, — видихнув він. 

Я нахмурилася. Ніяково почесала ніс, відвела очі. Зітхнула. 

— Я не впевнена у цих почуттях, Кость. Просто вони є, але ще не оформилися

Холод проймав до кісток. Скупе освітлення ніби знущалося над нею, осяваючи змучені обличчя довкола, проте не даруючи тепла.

Сімнадцять днів ув’язнення. Сімнадцять довгих ночей без зв’язку зі світом. Цей підвал став

Хвилин через десять Карина виходить з аптеки з повним пакетом, а всю дорогу додому дівчина кашляє. Я сподіваюся, що саме це стало причиною того, що вона не прийшла до мене вночі…

Уже під’їжджаючи до будинку, цікавлюся:

—

Вітаю!

Історія Покликані продовжується…
Скоро, зовсім скоро, Книга 2: «Подвійна Битва» побачить світ.

Що відчуває людина, коли перебуває у вигнанні?

Чи аналізує вона свої вчинки, чи обмірковує, де зробила

Я тут активізувалася останнім часом на Букнеті, почала читати колег, вести блог. А ще мене часто почало заносити на різноманітні марафони. І яким же приємним було моє здивування, коли одна з улюблених авторок на платформі

Ви на мене, я на вас